Ухвала суду № 139614869, 09.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3394/26 381/4430/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куліковських А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою «Моторного (транспортного) страхового бюро України» (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

установив:

У липні 2026 року «Моторне (транспортне) страхове бюро України» (МТСБУ) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026, вказана справа розподілена судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П.

У поданому позові позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченого регламентного відшкодування та витрат на збирання доказів у розмірі 81895,18 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що 07.12.2025 o 22:25 годині в населеному пункті с. Нове Фастівського району (раніше Києво-Святошинського) Київської області по вул. Садова, 4, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Оpel», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та транспортного засобу «Skywell Ets», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам завдані матеріальні збитки.

Києво-Святошинський міськрайонний суд Київської області постановою від 20.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення № 369/24225/25 визнав винним відповідача у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнув до адміністративної відповідальності застосував адміністративне стягнення у виді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу «Оpel», державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на дату настання ДТП не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 32, ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 11.12.2025 потерпіла звернулася до позивача із відповідною заявою про регламентну виплату.

За результатами звернення потерпілої та розгляду її заяви позивач відкрив регресну справу № 133210 та доручив проведення огляду пошкодженого транспортного засобу ТОВ «СОС Сервіс Україна».

22.12.2025 за результатами огляду пошкодженого транспортного засобу «Skywell Ets», державний номерний знак НОМЕР_2 , оцінювач ОСОБА_4 склав протокол технічного огляду КТЗ.

25.01.2026 позивач склав ремонтну калькуляцію № 133210, згідно із якою вартість ремонту транспортного засобу потерпілої становить 81095,18 грн.

28.01.2026 позивач та потерпіла погодили здійснення регламентної виплати у розмірі 81095,18 грн.

На підставі довідки № 1 від 28.01.2026 і наказу № 3.1/2595 від 02.02.2026 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих позивач прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілій в загальному розмірі 81095,18 грн.

Розрахунок та сплата регламентної виплати проводилося на підставі протоколу технічного огляду КТЗ від 22.12.2025, ремонтної калькуляції № 133210 від 25.01.2026, а також наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МСТБУ здійснило регламентну виплату.

Також позивач поніс додаткові витрати на проведення огляду пошкодженого транспортного засобу у розмірі 800,00 грн.

Позивач зазначає, що він здійснив повне відшкодування потерпілій завданої відповідачем шкоди, а відповідач не відшкодував завдані збитки у добровільному порядку.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 23 липня 2026 року відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, відповідач ухвалу судді від 23 липня 2026 року про відкриття провадження не отримав, оскільки надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подав.

Позивачу копія ухвали судді про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи доставлена до його електронного кабінету. Від позивача будь-яких клопотань, заяв до суду не надходило.

Згідно з п. 2 ч. 7, п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд справи судом.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, у постановах від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Оскільки суд призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому для її розгляду судове засідання не проводиться.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

Згідно із відомостями, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Отримані судом відомості щодо місця реєстрації відповідача свідчать, що ця справа не належить до територіальної підсудності Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Також з матеріалів позовної заяви суд не вбачає підстав для зверненням позивача до Фастівського міськрайонного суду Київської області, що виключає можливість відкриття провадження у цій справі вказаним судом.

Водночас, ця справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Дарницького районного суду міста Києва.

За правилами ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд Дарницькому районному суду міста Києва (за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача).

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Керуючись ст. 258-261 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Цивільну справу № 381/4430/26 (провадження № 2/381/3394/26) за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу передати на розгляд за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва (02068, вул. Олександра Кошиця, 5 а, м. Київ).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК