Ухвала суду № 139614868, 09.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-о/381/138/26

381/5688/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , третя особа Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

установила:

У вересні 2026 року представник заявника адвокат Бєлоусов Сергій Геннадійович через підсистему «Електронний Суд» подав до Фастівського міськрайонного суду Київської області цю заяву.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175 та 177 ЦПК України.

Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, приходжу до таких висновків.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Частиною четвертою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Проте у поданій до суду заяві відсутні відомості про заінтересовану особу/осіб, натомість зазначено учасником справи третю особу, участь якої у розгляді справи окремого провадження не передбачена цивільним процесуальним законодавством.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви визначено статтями 175 та 177 ЦПК України.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема відомості про місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платників податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У поданій до суду заяві заявник зазначила адресу АДРЕСА_1 , яка наразі є тимчасово окупованою територією.

Водночас заявник не зазначила відомості про місце проживання чи перебування та підконтрольній українській владі території, а також не зазначила свої засоби зв`язку, електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, які є необхідними для належного повідомлення вказаного учасника справи про місце, день та час розгляду справи судом.

Окрім вказаного, відповідно до статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Проте ця заява не містить відомостей про мету та підстави встановлення факту, про який зазначено у її прохальній частині.

Крім цього, наголошую, що факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Водночас заява не містить інформації про те, які саме особисті чи немайнові права заявника підлягають захисту, з огляду на те, що вона вказує місцем свого перебування місто Донецьк Донецької області, яке наразі є тимчасово-окупованою територією.

Також, відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини другої, четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до частини першої статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно зі статтею 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Згідно із частиною першою статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлено, що дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Суд встановив, що до заяви не додано документи, які б посвідчували факт перебування заявниці у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 125 СК України визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Приписи статті 128 СК України передбачають визнання батьківства за рішенням суду в позовному провадженні.

З огляду на це, подана заява викладеним вимогам не відповідає, заявник не надала свідоцтво про шлюб з ОСОБА_2 або його заяву про визнання батьківства тощо, що суперечить вимогам частини четвертої статті 294 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно із пунктом 18 Глави 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім`я та по батькові за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження. Графи актового запису про народження «Дата народження», «Місце проживання» в розділі «Відомості про батька» у цьому випадку не заповнюються.

За заявою про державну реєстрацію народження, поданою іншою особою, відомості про батька записуються в порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту.

Одночасно в графі «Для відміток» актового запису про народження учиняється запис: «Відомості про батька внесені за вказівкою заявника», і заявник розписується в цій графі. У подальшому при незгоді матері дитини з унесеними до актового запису про народження відомостями зміни проводяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідні дані вказуються заявником під час подачі заяви про державну реєстрацію народження.

Під час встановлення факту народження дитини суд має встановити походження дитини від батьків, для чого потрібно з`ясувати чи перебувають батьки дитини у шлюбі, з`ясувати їх громадянство, дати народження, зареєстровані та фактичні місця проживання. Вказані дані можливо встановити лише шляхом дослідження паспортів батьків дитини, свідоцтва про шлюб батьків, тобто доказів кровної спорідненості між батьками та дитиною.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

До набрання чинності вказаної норми закону аналогічні положення були визначені статтею 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Звертаючись до суду із цією заявою про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території, представник заявника подав свідоцтво про народження дитини.

Суд звертає увагу, що, відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вказаний документ визнається дійсним в Україні та створює правові наслідки.

Отже, ця заява не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

За таких обставин, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення заяви без руху.

Недоліки заяви заявник повинен усунути шляхом подання до суду оновленої редакції заяви з копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити відомості про своє місце проживання чи перебування та підконтрольній українській владі території, а також свої засоби зв`язку, електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відомості про мету встановлення факту, про який зазначено у її прохальній частині; надати документи, які б посвідчували факт перебування заявниці у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ; а також визначити суб`єктний склад учасників справи відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Постановляючи цю ухвалу враховую висновок Європейського суду з прав людини, згідно із яким, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях Суд зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 , третя особа Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК