Рішення № 139614493, 08.09.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/352/26

Провадження №2/367/3778/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Колодезної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Савченко Катерина Андріївна, до Бучанської міської територіальної громади в особі Бучанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Савченко К.А. звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до Бучанської міської територіальної громади в особі Бучанської міської ради, третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 19.01.2026 відкрито провадження у справі № 367/352/26, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; задоволено клопотання представника позивача про витребування належним чином засвідченої копії спадкової справи № 1332/2023 з П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори та копії рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04.12.2024 у справі № 367/1837/24 з архіву суду.

Витребувані судом докази отримано та долучено до матеріалів справи, зокрема належним чином засвідчену копію спадкової справи № 1332/2023, заведеної нотаріусом Храпійчук Т.В. після смерті ОСОБА_2 , яка надійшла від П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори листом від 29.01.2026 № 284/02-14.

Ухвалою суду від 25.05.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 08 вересня 2026 року о 14 год. 30 хв., за клопотанням представника позивача у режимі відеоконференції.

У судове засідання, призначене на 08.09.2026, позивач та його представник не з`явилися, подавши через систему «Електронний суд» заяву від 08.09.2026, в якій просили розглянути справу за їх відсутності у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Києві та Київській області, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та не заперечили проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення в разі неявки належним чином повідомленого відповідача, який не подав відзиву.

Відповідач Бучанська міська територіальна громада в особі Бучанської міської ради, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами надсилання на його адресу процесуальних документів, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, документів, які підтверджують поважність причин неявки, а також будь-яких клопотань до суду не направив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з`явилася, надавши заяву з проханням розглянути справу за відсутності її представника та ухвалити рішення згідно з чинним законодавством, що відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасної наявності таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Оскільки зазначені умови у цій справі дотримано, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження село Бобрик Броварського району Київської області, яка до моменту смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 14 травня 2023 року, актовий запис № 8954 від 14.05.2023.

Факт перебування позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зареєстрованому шлюбі з померлою підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Ленінградським відділом ЗАГС міста Києва 18 квітня 1980 року, актовий запис № 412, згідно з яким після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».

24 жовтня 2023 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В. заведено спадкову справу № 1332/2023 до майна померлої ОСОБА_2 (номер у Спадковому реєстрі 71450875), в межах якої позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини, а отже є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину.

До складу спадкового майна входять, зокрема, 2/3 (дві треті) частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65,6 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м.

Судом встановлено, що зазначена квартира на праві приватної власності належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на майно серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Бучанської селищної ради 11 квітня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Бучанської селищної ради від 14 лютого 2006 року № 52, що підтверджується також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Ірпінським бюро технічної інвентаризації 11 квітня 2006 року (№ витягу 10356022, реєстраційний номер 14436185).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла в місті Сакраменто, штат Каліфорнія, США, що підтверджується належним чином легалізованим (апостильованим) та перекладеним Свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що квартира була набута ОСОБА_4 в період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який зареєстровано 06 квітня 1990 року (Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 542), а отже відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Обставина належності квартири до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та визначення розміру частки ОСОБА_4 у цьому майні на рівні 1/2 (одна друга) вже встановлена таким, що набрало законної сили, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2024 року у справі № 367/1837/24, ухваленим за позовом інших спадкоємців ОСОБА_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , і не спростована жодною зі сторін цієї справи.

Спадкоємцями ОСОБА_4 за законом у рівних частках є: чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадкова справа до майна померлої заведена в Бучанській державній нотаріальній конторі 04 вересня 2018 року за № 119/2018.

Указаним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04.12.2024 у справі № 367/1837/24 за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнано право власності на 1/6 (одну шосту) частини квартири за кожним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 травня 2025 року за номерами записів про право власності 60011097 та 60011070 відповідно.

ОСОБА_5 , будучи спадкоємцем першої черги, у встановлений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_4 , однак належним чином свої спадкові права не оформив і свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя та про право на спадщину не отримав. Отже, частка ОСОБА_5 у праві власності на квартиру складалася із власної частки у спільній сумісній власності подружжя в розмірі 1/2 та частки, прийнятої в порядку спадкування після смерті дружини, в розмірі 1/6, а всього 2/3 (дві треті) частини квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 помер у місті Вайнленд, округ Камберленд, штат Нью-Джерсі, США, що підтверджується належним чином легалізованим (апостильованим) та перекладеним Свідоцтвом про смерть.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 була його дочка ОСОБА_13 , що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_14 серії НОМЕР_5 , виданим сільською радою села Бобрик Броварського району Київської області 19 листопада 1956 року, актовий запис № 55, згідно з яким батьком зазначено ОСОБА_5 , у сукупності зі Свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_14 . Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_5 заведена в Бучанській міській державній нотаріальній конторі 23 червня 2021 року за № 147/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67868806).

ОСОБА_2 спадщину після смерті батька прийняла в установленому законом порядку, проте своїх спадкових прав юридично не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого відкрилася спадщина на її користь у вигляді 2/3 частини вищевказаної квартири, яку в подальшому прийняв позивач ОСОБА_1 .

08 жовтня 2025 року державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В. постановила постанову про відмову за вих. № 4206/02-31 у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з невстановленням складу спадкового майна, оскільки в матеріалах спадкової справи № 119/2018 ( ОСОБА_4 ) відсутнє свідоцтво про право на спадщину, а в матеріалах спадкової справи № 147/2021 ( ОСОБА_5 ) відсутні документи на майно та свідоцтво про право на спадщину не видано.

Отже, судом встановлено безперервний ланцюг прийняття спадщини: спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв, але не оформив її чоловік ОСОБА_5 ; спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла, але не оформила його дочка ОСОБА_2 ; спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв позивач ОСОБА_1 . За таких обставин позивач набув право вимагати визнання за ним права власності на 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом.

Згідно з Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості з єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України від 28 листопада 2025 року вартість квартири становить 3 288 253,79 грн, відповідно вартість частки, на яку претендує позивач (2/3), становить 2 192 169,19 грн, що відповідає ціні позову.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах; при цьому необхідно визначити частку спадкодавця у праві спільної сумісної власності.

Статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу); кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Згідно зі статтями 69, 70 СК України в разі поділу майна подружжя частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20, від 23 листопада 2022 року у справі № 752/9653/20, від 28 грудня 2022 року у справі № 759/7632/20 та від 27 грудня 2024 року у справі № 726/679/20, законом установлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте в період шлюбу; визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту прав, а належним способом захисту порушеного права спадкоємця є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на майно) у порядку спадкування, який підлягає розгляду судом за правилами позовного провадження у разі неможливості спадкоємця оформити спадкові права в нотаріальному порядку через відсутність визначеної частки спадкодавця у спільному майні подружжя.

Відповідно до пункту 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання в разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що факт смерті спадкодавців, факт родинних і шлюбних відносин, факт належності спірної квартири до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 , факт прийняття спадщини кожним із спадкоємців у ланцюгу правонаступництва та неможливість позивача оформити спадкові права в нотаріальному порядку є доведеними, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 206, 258260, 263265, 273, 280282, 353 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 316, 321, 392, 1216, 1217, 1218, 1226, 1258, 1261, 12681270 Цивільного кодексу України, статтями 60, 61, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Бучанської міської територіальної громади в особі Бучанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 2/3 (дві треті) частини квартири, загальною площею 65,6 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на подання заяви про його перегляд протягом тридцяти днів з дня отримання ним повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана учасником справи також протягом тридцяти днів з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий