Єдиний державний реєстр судових рішень "08" вересня 2026 р. Справа № 363/1813/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А., при секретарі Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
УСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача Мєшніка К.І. надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.05.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 02.06.2026 року на електронну адресу суду від представника позивача Мєшніка К.І. надійшла заява, у якій просить суд закрити провадження у даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою від позову, оскільки заборгованість відповідачем перед позивачем погашенапісля пред`явлення позову та повернути сплачений судовий збір.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подану представником позивача заяву, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана представника позивача відмова від позову не протирічить закону і не порушує чиїх не-будь прав чи охоронюваних законом інтересів, тож судом приймається, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).
При цьому, частина першої статті 142 ЦПК України є загальною процесуальною нормою, а частина третя цієї статті є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює наслідки відмови позивача від позову.
Спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (див.: пункт 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19).
Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25 (провадження № 61-7158 св26).
Отже, підстав для повернення позивачу з державного бюджету сплаченого судового збору суд не вбачає. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 141-142, 255, 260, 354 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А.Свєтушкіна
Судове рішення № 139614398, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 08.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 363/1813/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: