Рішення № 139608707, 09.09.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1571/26 2/441/1211/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

09.09.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Ференц О.І.,

за участю секретаря судового засідання Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. Стислий виклад обставин справи:

Представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 02.07.2026 звернулася в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 22767 грн. 00 коп. боргу за договором № 5666448 від 08.07.2025, судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. Позовна заява мотивована тим, що 08.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5666448, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 6000 грн. ОСОБА_1 свої зобов`язання перед ТОВ «Лінеура Україна» не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 22767 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості за відсотками 13167 грн., пені - 3000 грн, комісії 600 грн. 23.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-5/26, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Лінеура Україна», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі було відступлено право вимоги і за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» за договором № 5666448 від 08.07.2025.

Станом на день подачі позовної заяви відповідач продовжує ухилятися від належного виконання зобов`язань, відтак позивач змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення зазначеної вище заборгованості та понесених судових витрат.

ІІ. Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 вказану цивільну справу передано для розгляду судді Ференц О.І.

24.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цій справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. Позиція учасників справи:

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила про розгляд справи у її відсутності, проти постановлення заочного рішення у справі не заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явилася та не повідомила про причини своєї неявки, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подала, а також від неї не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:

Розглянувши матеріали справи, давши належну оцінку доказам у справі, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних міркувань.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 08.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://credit7.ua/, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Лінеура Україна», було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 5666448.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Так, на виконання зазначених вимог ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор 97508 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Згідно умов договору ТОВ «Лінеура Україна» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 6000 грн. на строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. У Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 0.95% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2639.62 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27120 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак в порушення зазначених вище норм закону та умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала та допустила заборгованість, яка станом на 02.07.2026 становить 22767 грн. та складається з заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості за відсотками 13167 грн., пені - 3000 грн, комісії 600 грн.

23.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-5/26, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

За таких обставин до ТОВ «Свеа Фінанс», починаючи з 23.02.2026, перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 5666448 від 08.07.2025, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-5/26 від 23.02.2026 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5666448 від 08.07.2025 в загальні сумі заборгованості 22767 грн. та складається з заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості за відсотками 13167 грн., пені - 3000 грн, комісії 600 грн.

Оскільки будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем суду надано не було, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним.

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

Як визначається ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено вище, позивач надав суду докази того, що перехід права вимоги відбувся належним чином.

Доведеною є обставина отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені договором позики і взяті на себе зобов`язання остання не виконала, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість.

Отже, зважаючи на те, що відповідачка свої зобов`язання щодо сплати коштів за договором про споживчий кредит не виконувала, допустила заборгованість, тому наявні підстави для її стягнення у примусовому порядку заборгованості по тілу кредиту та відсотків.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею та комісією, суд виходить з наступного.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім цього, відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею в сумі 3000 грн та комісією в сумі 600 грн.

Відтак, позов підлягає до часткового задоволення.

V. Розподіл Судових витрат:

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати. Загальна сума задоволених вимог позивача складає 19167 грн, тому з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2241,41 грн (19167*2662,40:22767=2241,41).

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа-Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором про споживчий кредит № 5666448 від 08.07.2025 в розмірі 19167 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдеся сім) гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2241 (дві тисячі двісті сорок одну) гривню 41 копійку.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду складено та підписано 09.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.І. Ференц