Ухвала суду № 139606205, 04.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22747/26

Провадження № 1-кс/947/12838/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12026160000000165 від 09.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в якому просить: скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду від 20 липня 2026 року на майно належне ОСОБА_4 повністю

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обіймає посаду завідувача неврологічного відділення КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (ЄДРПОУ 01998526), за адресою м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 26. Наразі на базі КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" ООР" проводяться міжнародні клінічні наукові дослідження. Саме за допомогою вилученого мобільного телефону Samsung GalaxyS25 Ultra ОСОБА_4 координує проведення цих міжнародних клінічних досліджень, без мобільного телефону Samsung Galaxy S25 Ultra проведення цих вкрай необхідних клінічних досліджень є неможливим. Крім того, у вилученому мобільному телефоні Samsung GalaxyS25 Ultra знаходиться велика кількість робочих чатів обласної лікарні у месенджерах Viber та WhatsApp, завдяки яким відбувається лікування пацієнтів неврологічного відділення КНП «ООКЛ «ООР», без доступу до цього мобільного телефону відновити доступ до зазначених чатів неможливо, а відсутність доступу до цих чатів ставить під загрозу функціонування всього неврологічного відділення Одеської обласної клінічної лікарні, завідувачем якого є ОСОБА_4 . На даний час , у неврологічному відділені проходять лікування велика кількість військових. Такі дії слідчого ставлять під загрозу роботу лікарні та підривають обороноздатність країни. Також, під час обшуку співробітниками поліції вилучено грошові кошти в сумі 400 (чотириста) доларів США, які належать ОСОБА_4 . Зазначені грошові кошти не є грошовими коштами здобутими злочинним шляхом, вони отримані ОСОБА_4 у законний спосіб. Також, слідчим було незаконно вилучено печатку лікаря, дозвіл на вилучення якої , суд не надавав, та яка потрібна у роботі. Ухвалою слідчого судді від 20.07.2026 року на вилучені речі накладено арешт. Слідчий у кримінальному провадженні повідомив, що після огляду телефону він поверне його власниці. 18.08.2026 року, слідчий у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомив, що телефон оглянуто та встановлено відсутність даних , які цікавлять слідство, но телефон не повернув, посилаючись на заборону від прокурора. Вилучені речі перебувають у слідства 30 днів, цього достатньо для проведення усіх необхідних слідчий дій з вилученим майном. Наприклад трасологічне дослідження щодо печатки. Зверну увагу, що статус заявниці не змінено, що підтверджує її непричетність до обставин кримінального правопорушення. Таким чином ввважає, що потреба у подальшому арешті майна відпала.

Учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чино

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, а також звернути увагу, що телефони оглянуті та потрібні в роботі ОСОБА_4 , яка не причетна до обставин кримінального провадження.

Також до канцелярії суду надйшла заява від слдічого ОСОБА_5 в якій просить розглядати клопотання без його участі , стосовно скасування арешту заперечує, у звязку з тим, що вилучене майно має важливе значення для досудового розслідування, як речовий доказ. Та крім того, існують достатні підстави вважати, що предмети вилучені в ході обшуку, могли використовуватись для вчинення кримінального правопорушення.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано

Як встановлено слідчим суддею, в рамках кримінального провадження № 12026160000000165 від 09.02.2026, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2026 було накладено арешт на майно, що було вилучене 09.07.2026 в ході обшуку за фактичним місцем здійснення професійної діяльності ОСОБА_4 , за адресою: : АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Samsung Galaxy S25 Ultra, моделі SM-S938B\DS,з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ; блокнот синього кольору з чорновими записами ОСОБА_4 ; печатка ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16», моделі: SM-A165F/DSB, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ; грошові кошти у сумі 400 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США у кількості 4 одиниць; флеш накопичувач «Trancend» 2GB.

Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв`язку з тим, що вказане майно було визнано речовими доказами в означеному кримінальному провадженні, тобто відповідало критеріям речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів на таке майно було накладено арешт.

Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя бере до уваги процесуальну позицію слідчого, який повідомив, що вилучене майно має важливе значення для досудового розслідування, як речовий доказ та існують достатні підстави вважати, що предмети вилучені в ході обшуку, могли використовуватись для вчинення кримінального правопорушення.

За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заявника не дають підстав для скасування арешту майна, оскільки не свідчать ані про те, що арешт було накладено необґрунтовано, ані про те, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Сам по собі факт того, що на даний час ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, не є безумовною підставою для скасування арешту майна, оскільки відповідно до положень ст. 170 КПК України арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений незалежно від наявності у кримінальному провадженні особи, якій повідомлено про підозру, якщо існують достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що при вирішенні питання про накладення арешту було перевірено наявність достатніх підстав для застосування такого заходу, а вилучені грошові кошти, телефон , печатка, тощо постановою слідчого були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування обґрунтовано вважав, що вони могли мати значення для досудового розслідування, а тому потребують подальшого дослідження.

Посилання сторони захисту на тривалий строк перебування тимчасово вилученого майна у органу досудового розслідування саме по собі не є достатньою та безумовною підставою для скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України. При вирішенні питання про подальше застосування арешту слідчий суддя має оцінювати не лише тривалість кримінального провадження, а насамперед наявність або відсутність обставин, які зумовлювали застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність збереження речових доказів.

Водночас слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Однак оцінка дотримання розумних строків досудового розслідування здійснюється у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку та не має наслідком автоматичного скасування арешту майна, якщо останній продовжує відповідати визначеній законом меті його застосування.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що вирішення питання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України не передбачає здійснення оцінки доказів з точки зору доведеності чи недоведеності вини будь-якої особи або остаточного встановлення законності походження вилученого майна. Предметом судового контролю є виключно перевірка наявності підстав для подальшого застосування арешту.

На час розгляду клопотання заявником не надано належних та достатніх доказів того, що обставини, які стали підставою для накладення арешту, змінилися настільки, що потреба у його подальшому застосуванні відпала, або що арешт був накладений необґрунтовано. Натомість скасування арешту на даній стадії досудового розслідування може створити ризик втрати речових доказів та унеможливити досягнення завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що передбачені ч. 1 ст. 174 КПК України підстави для скасування арешту майна відсутні, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Таким чином, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1