Рішення № 139605394, 09.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6246/26

Провадження № 2/645/3972/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання- Васько К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22038000404761 від 11.09.2020 року у розмірі 163 055,53 грн. та судових витрат у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11.09.2020 року між АТ "Банк Кредит Дінпро" та відповідачем було укладено кредитний договір №22038000404761, відповідно до умов якого Позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а Відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити інші зобов`язання у порядку, встановленому Кредитним Договором. Банк надав Відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума виданого кредиту: 141 185.74 грн.; дата надання кредиту: 11.09.2020; кінцева дата погашення кредиту: 11.09.2023; валюта кредиту: UAH; строк користування кредитом, міс.: 36; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: З 11.09.2020 по 10.07.2021 3% від суми кредиту; З 11.07.2021 по 10.04.2022 2.5% від суми кредиту; З 11.04.2022 по 10.01.2023 1.5% від суми кредиту; З 11.01.2023 по 11.09.2023 0.925% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість - 0,001 % річних, Процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість- 56,0 % річних.Згідно п. 1.4 Кредитного договору, кредитні кошти зараховувались на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 . Таким чином, Банк виконав обов`язок з надання кредитних коштів на вказаний рахунок, що належав ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з розрахунку заборгованості та виписок по рахунку Відповідача. Окрім цього, 11.09.2020 року між Відповідачем та ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя» було укладено Договір добровільного страхування життя на випадок смерті від нещасного випадку (кредит готівкою) № PZ-22038000404761 (далі за текстом Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов`язані з життям застрахованої особи. Вигодонабувачем, у разі настання страхового випадку, виступає АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Як зазначено в п. 4.4 договору страхування та п.1.5 Кредитного договору, розмір страхового платежу, здійсненого на користь страховика, становив 9 482.62 грн.. 19 вересня 2022 року між Позивачем і Відповідачем було укладено Додаткову Угоду №1/19092022 до Кредитного договору № 22038000404761 від 11.09.2020.. Сторони домовились, що на дату підписання Додаткової Угоди сума загальної заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 105 031.41 грн. Тобто, заборгованість за процентами та комісіями, вказана вище, мала бути погашена за рахунок збільшення строкової заборгованості за Кредитом, і в подальшому підлягала погашення в межах розробленого в додатковій угоді Графіку. Також до кредитного Договору було внесено наступні зміни: Кінцева дата погашення кредиту: 11.09.2027; строк користування кредитом, міс.: 60; розмір щомісячної комісії 2% від суми заборгованості. Крім цього, Додатковою Угодою було відтерміновано погашення строкової заборгованості за кредитом на 12 місяців, починаючи з першої визначеної графіком платежів дати платежу за кредитним договором, що слідує за датою укладення цієї додаткової угоди (тобто з 11.10.2022 відповідно до Розділу 4). Додаткова Угода була підписана Клієнтом за допомогою ОТР-паролю, надісланого на електронну пошту клієнта; Банком шляхом накладення факсиміле. Однак, відповідач свої обов`язки як позичальник за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, загальний розмір якої станом на 23.04.2026 року становить 163 055,53 грн., яка складається з: залишком простроченого кредиту у розмірі 91 343,29 грн.; залишку прострочених відсотків у розмірі 2,16 грн.; залишку прострочених комісій у розмірі 71 710,08 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 07.07.2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, представник позивача надав згоду на ухвалення заочного рішення, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.09.2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладено кредитний договір № 22038000404761 відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за цим договором в повному обсязі.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору, банком встановлені наступні умови наданого кредиту : сума кредиту 141 185,74грн., строк кредитування 36 місяців, кінцева дата повернення кредиту 11.09.2023 року, цільове призначення: на споживчі потреби, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,0001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості : з 11.09.2020 по 10.07.2021 - 3% від суми кредиту, з 11.07.2021 по 10.04.2022 - 2.5% від суми кредиту, з 11.04.2022 по 10.01.2023 - 1.5% від суми кредиту, з 11.01.2023 по 11.09.2023 - 0.925% від суми кредиту.

Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро».

Аналогічна інформація міститься в паспорті споживчого кредиту.

11.09.2020 року між Відповідачем та ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя» було укладено Договір добровільного страхування життя на випадок смерті від нещасного випадку (кредит готівкою) № PZ-22038000404761 (далі за текстом Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов`язані з життям застрахованої особи. Вигодонабувачем, у разі настання страхового випадку, виступає АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Як зазначено в п. 4.4 договору страхування та п.1.5 Кредитного договору, розмір страхового платежу, здійсненого на користь страховика, становив 9 482.62 грн.

Також , 19 вересня 2022 року між Позивачем і Відповідачем було укладено Додаткову Угоду №1/19092022 до Кредитного договору № 22038000404761 від 11.09.2020, відповідно до якої сторони домовились, що на дату підписання Додаткової Угоди сума загальної заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 105 031.41 грн. та продовжили строк кредитування на 60 місяців від останьої визначеної графіком платежів дати платеу за кредитним договором та встановлено нову дату повереннея кредиту 11.09.2027 року

На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами банком до позовної заяви долучено виписку по особовому рахунку за період з 11.09.2020 року по 23.04.2026 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором № 22038000404761 від 11.09.2020 року в розмірі 183 383,77 грн, з яких залишок простроченого кредиту в розмірі 163 055,53 грн., яка складається з: залишком простроченого кредиту у розмірі 91 343,29 грн.; залишку прострочених відсотків у розмірі 2,16 грн.; залишку прострочених комісій у розмірі 71 710,08 грн.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Кредитним договором 22038000404761 від 11.09.2020 року, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, процентам за користування кредитом.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією71 710,08 у розмірі наступних підстав.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, зроблено наступний правовий висновок:

«10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2. щодо встановлення банком комісії за користування кредитом є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 71 710,08 грн. є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Проте, з наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22038000404761 від 11.09.2020 року вбачається, що відповідачем неодноразово вносилися кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, які позивачем було безпідставно зараховано на погашення комісії та простроченої комісії.

З огляду на зазначене, з урахуванням внесених відповідачем коштів на погашення заборгованості, які були зараховані позивачем на погашення комісії та простроченої комісії у розмірі 97 009,38 грн., розмір заборгованості підлягає зменшенню за рахунок протиправно зарахованих позивачем таких коштів на погашення комісії та простроченої комісії.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного, оскільки заборгованість за кредитним договором № 22038000404761 від 11.09.2020 року становить 91 345,45 грн. з яких : залишком простроченого кредиту у розмірі 91 343,29 грн.; залишку прострочених відсотків у розмірі 2,16 грн., а розмір зарахованих позивачем коштів на погашення комісії та простроченої комісії, сплачених відповідачем, становить 97 009,38 грн., то у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед банком.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро".

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 259, 261, 526, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406);

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складений 09.09.2026 р.

Суддя І.Г. Костіна