Ухвала суду № 139604334, 08.09.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/8186/25

Провадження № 2/496/719/26

У Х В А Л А

08 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району, Одеської області в особі Органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Судом розглядається зазначена справа.

Відповідачем у справі є громадянин Туреччини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші відомості невідомі.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Оскільки справа стосується малолітньої дитини, а у позовній заяві представник позивача зазначив, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, зокрема мати дитини повідомила, що їй невідоме місцезнаходження батька її дитини, відповідач не зареєстрований на території України, що позбавляє суд здійснити його виклик до суду, належним чином.

З метою встановлення відомостей про перетин кордону відповідачем, який є громадянином Республіки Туреччини, суд вважає за необхідне, звернутися до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з цим питанням.

Самостійно отримати вказаний доказ сторона позивача не може, оскільки інформація щодо перетинання особами кордону є інформацією з обмеженим доступом, а саме конфіденційною інформацією, відповідно до Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 вересня 2022 року № 614.

Згідно ч. 6 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Для повного та об`єктивного розгляду справи у суду є всі підстави для витребування вказаних доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 84 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 26) відомості про перетин державного кордону України за період з 09.12.2025 року по дату надання інформації громадянином Республіки Туреччина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказану інформацію просимо надати до суду до 02 грудня 2026 року.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Буран В.М.