Рішення № 139604096, 09.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2582/26

Провадження № 2/638/5393/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

встановив:

Представник позивача Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПЕРС СТРАХУВАННЯ» - Ірина Володимирівна Мельник - через систему «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що 18 червня 2024 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/ 1112180 (надалі Поліс ОСЦПВ). Строк дії Договору з 19.06.2024 по 18.06.2025. Франшиза за Полісом 0,00 грн.. Даним Полісом ОСЦПВ було забезпечено ТЗ «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

13 грудня 2024 року об 11:00 год. на 23 км від автомобільної дороги МОЗ ст.Гракове-Базаліївка-Плотина сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1 , керуючи забезпеченим транспортним засобом «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись головною дорогою, яка змінює напрямок на перехресті, не надав перевагу у русі водію транспортного засобу «КІА Sorento», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який рухався назустріч з правого боку по головній дорозі. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 що підтверджується постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 22.01.2025 у справі № 638/25089/24, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.

Постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 26.12.2025 у справі № 638/25089/24 було уточнено зміст постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.01. 2025 у справі № 638/25089/24, виклавши перший абзац її описової частини в наступній редакції:«13 грудня 2024 року об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_1 на 23 км від автомобільної дороги МОЗ ст.Гракове-Базаліївка-Плотина, рухаючись головною дорогою, яка змінює напрямок на перехресті, не надав перевагу у русі водію транспортного засобу «КІА» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який рухався назустріч з правого боку по головній дорозі. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.»

Представник позивача вказує, що відповідно до умов Полісу ОСЦПВ ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування Потерпілій особі у розмірі: 47 874,38 грн., що підтверджується страховими актом № 4.24.02036-1 та платіжною інструкцією № 3569578 від 27.01.2025.

Відповідно до п. 9 Полісу № СА-1112180 при укладенні полісу застосовано 50 % коригуючий коефіцієнт як для пільговика ОСОБА_1 .. Однак матеріали справи не містять інформації про те, що на дату настання ДТП автомобіль ВАЗ 21013, д.р.н. НОМЕР_1 належав страхувальнику - ОСОБА_1 .. Більше того, у Довідці про ДТП (Ф.2) № 3024351369308142 зазначено, що автомобіль «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 , яким під час ДТП керував відповідач належить ОСОБА_3 .

26 січня 2026 року в інтересах позивача до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) було надіслано адвокатський запит № 4.24.02036 з проханням надати інформацію про власника ТЗ «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 станом на дату ДТП - 18.06.2024.

04 лютого 2026 року від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) надійшла відповідь: станом на 13.12.2024 автомобіль ВАЗ 21013, 1984 року випуску, номерний знак та номер кузова співпадають з наданими у запиті, зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 . Таким чином, здійсненим запитом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) було встановлено, що автомобіль, яким керував відповідач під час ДТП, належав іншій особі.

Представник позивача вказує, що відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу 50 відсотків виплаченого потерпілому страхового відшкодування, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, передбаченого статтями 274 279 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Причини неявки суду не повідомила, жодних заяв та заперечень не надала.

Поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу Шевченківського районного суду м. Харкова з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому про зміну місця проживання відповідач суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.

Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідачем у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, та, зі згоди позивача, на підставі ухвали суду, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам сторін в сукупності з наданими письмовими доказами, оцінивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено наступні обставини справи.

18 червня 2024 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/ 1112180. Строк дії Договору з 19.06.2024 по 18.06.2025. Франшиза за Полісом 0,00 грн.. Даним Полісом ОСЦПВ було забезпечено ТЗ «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (а.с. 16).

13 грудня 2024 року об 11:00 год. на 23 км від автомобільної дороги МОЗ ст.Гракове-Базаліївка-Плотина сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1 , керуючи забезпеченим транспортним засобом «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись головною дорогою, яка змінює напрямок на перехресті, не надав перевагу у русі водію транспортного засобу «КІА Sorento», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який рухався назустріч з правого боку по головній дорозі. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 що підтверджується постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 22.01.2025 у справі № 638/25089/24, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу (а.с. 24-25).

Постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 26.12.2025 у справі № 638/25089/24 було уточнено зміст постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.01. 2025 у справі № 638/25089/24, виклавши перший абзац її описової частини в наступній редакції:«13 грудня 2024 року об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_1 на 23 км від автомобільної дороги МОЗ ст.Гракове-Базаліївка-Плотина, рухаючись головною дорогою, яка змінює напрямок на перехресті, не надав перевагу у русі водію транспортного засобу «КІА» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який рухався назустріч з правого боку по головній дорозі. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.» (а.с. 27).

Відповідно до умов Полісу ОСЦПВ ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі: 47 874,38 грн., що підтверджується страховими актом № 4.24.02036-1 та платіжною інструкцією № 3569578 від 27.01.2025.

Відповідно до п. 9 Полісу № СА-1112180 при укладенні полісу застосовано 50 % коригуючий коефіцієнт як для пільговика ОСОБА_1 .. Однак матеріали справи не містять інформації про те, що на дату настання ДТП автомобіль ВАЗ 21013, д.р.н. НОМЕР_1 належав страхувальнику - ОСОБА_1 .. Більше того, у Довідці про ДТП (Ф.2) № 3024351369308142 зазначено, що автомобіль «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 , яким під час ДТП керував відповідач належить ОСОБА_3 .

26 січня 2026 року в інтересах позивача до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) було надіслано адвокатський запит № 4.24.02036 з проханням надати інформацію про власника ТЗ «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 станом на дату ДТП - 18.06.2024.

04 лютого 2026 року від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) надійшла відповідь: станом на 13.12.2024 автомобіль ВАЗ 21013, 1984 року випуску, номерний знак та номер кузова співпадають з наданими у запиті, зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 . Таким чином, здійсненим запитом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) було встановлено, що автомобіль, яким керував відповідач під час ДТП, належав іншій особі.

Частина 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із п.п. 38.1.1 п.3 8.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Предметом розгляду Верховного Суду України у справі № 3-295гс16 від 01.06.2016 року було застосування судом касаційної інстанції положень статті 625 ЦК у правовідносинах із відшкодування шкоди в порядку регресу.

Так, ВСУ у своїй постанові від 01.06.2016 року у справі № 3-295гс16 зазначив, що «….статтею 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Статтею 979 ЦК встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов`язанням.

Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 509 ЦК зобов`язання виникають із підстав, встановлених статею 11 ЦК.

Згідно зі статею 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 ЦК.

23 грудня 2024 року до Позивача звернувся ОСОБА_2 власник пошкодженого транспорного засобу «КІА Sorento», д.н.з. НОМЕР_3 (надалі Потерпіла особа, Потерпілий) із заявою про проведення виплати страхового відшкодування для відновлення автомобіля на власний розрахунковий рахунок.

Згідно Ремонтної калькуляції Audatex (Аудатекс) № 4.24.02036 від 10.01.2025 року вартість відновлювального ремонту ТЗ «КІА Sorento», д.н.з. НОМЕР_3 склала 47 874,38 грн.. Відповідно до Страхового акту № 4.24.02036-1 ТДВ «Експрес Страхування» було погоджено суму до виплати: 47 874,38 (вартість відновлювального ремонту відповідно до ремонтної калькуляції) 0 (франшиза за Полісом ОСЦПВВНТЗ) = 47 874,38 гривень.

Вказану суму було сплачено на рахунок потерпілого у відповідності до платіжної інструкції № 3569578 від 27.01.2025 (а.с. 42).

Таким чином, судом встановлено, що позивач сплатив регламентну виплату потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди, винним у вчинені якої був відповідач у справі, який після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, а тому до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача в межах сум регламентної виплати. Враховуючи вищенаведене, із відповідача слід стягнути в користь позивача відшкодування витрат в порядку регресу в сумі 23 937,19 грн.

Відповідно до п.1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягннути судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 13, 141, 223, 247, 263-265, 273, 274, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 23 937 (двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», юридична адреса: проспект С. Бандери, 22, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 36086124;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Яковлева