Ухвала суду № 139601800, 09.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17493/26

Провадження № 2/344/8047/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

09 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Солонинко С.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0» про стягнення коштів за додатковою угодою до договору підряду на виконання ремонтних робіт,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Ковбасюк Владислав Анатолійович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся 04.09.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано у суді 08.09.2026) до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0» про стягнення коштів за додатковою угодою до договору підряду на виконання ремонтних робіт.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Разом із позовом представник позивача Ковбасюк Владислав Анатолійович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приват банк», МФО 305299, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0», та на який надходили всі виплати в рамках укладеного між сторонами договору підряду. Представник позивача зазначає, що між сторонами ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0» було укладено додаткову угоду № 2 від 12.06.2026 року до Договору підряду на виконання ремонтних робіт № 13/11-2025-01 від «20» листопада 2025 року, згідно якої сторони, керуючись пунктом 10.5 Договору, дійшли взаємної згоди про розірвання договору підряду № 13/11-2025-01 від 20.11.2025 року та проведення повних взаєморозрахунків між замовником та підрядником. Даною угодою було зафіксовано, що замовником на виконання умов договору було сплачено підряднику грошові кошти у загальному розмірі 494 836, 22 грн. (чотириста дев`яносто чотири тисячі вісімсот тридцять шість гривень 22 копійки) як чергові платежі, передбачені договором та підтверджено, що підрядником фактично використано кошти на виконання

робіт у розмірі 248 854,00 грн. (двісті сорок вісім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 00 копійок). У зазначеній угоді сторони також погодили, що Підрядник зобов`язується повернути Замовнику грошові кошти у розмірі 245 982,22 грн. (двісті сорок п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 22 копійки), які були сплачені Замовником як чергові платежі за Договором та не були використані на виконання робіт, а також додатково сплатити 10% від вказаної суми, що становить 24 598,22 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 22 копійки). Загальна сума коштів, що підлягає поверненню Замовнику, становить 270 580,44 грн. (двісті сімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 44 копійки). Кошти, за даною угодою Підрядник зобов`язувався повернути Замовнику протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати підписання цієї Додаткової угоди. Дана Додаткова угода № 2 набрала чинності з моменту її підписання, яке відбулось у день складення 12.06.2026 року та є невід`ємною частиною Договору підряду № 13/11-2025- 01 на виконання ремонтних робіт від 20.11.2025 року. Станом на день звернення до суду кошти у розмірі 270 580,44 грн. позивачу не повернуті. Таким чином, відповідач не лише порушив первісні зобов`язання за договором підряду, не виконавши погоджені ремонтні роботи, а й порушив окреме та самостійне зобов`язання, взяте на себе за домовленістю про розірвання договору та повернення коштів.

На підставі зазначеного представник позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на банківський рахунок р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приват банк», МФО 305299, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0», та на який надходили всі виплати в рамках укладеного між сторонами договору підряду.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що предметом розгляду по даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0» на користь ОСОБА_1 , відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 12.06.2026 року до Договору підряду на виконання ремонтних робіт № 13/11-2025-01 від 20.11.2025 року, грошові кошти у сумі: 270 580,44 грн. (двісті сімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 44 копійки), яка складається з 245 982,22 грн., що були сплачені ОСОБА_1 як чергові платежі за Договором та не були використані на виконання робіт, а також 10% від вказаної суми, що становить 24 598,22 грн.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов договору підряду на виконання ремонтних робіт № 13/11-2025-01 від 20.11.2025 року, перерахував грошові кошти на банківський рахунок р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приват банк», МФО 305299, Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0», реквізити якого зазначені у договорі підряду на виконання ремонтних робіт № 13/11-2025-01 від 20.11.2025 року.

В поданій заяві про забезпечення позову представник позивача просить накласти арешт на зазначений вище банківський рахунок. Водночас, судом зазначається, що сам банківський рахунок не є майном на яке може бути накладено арешт, а тому арешту підлягають саме грошові кошти які можуть знаходитися на вказаному банківському рахунку, при цьому в межах ціни позову, а саме на суму 270 580,44 грн. (двісті сімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 44 копійки).

За таких обставин, не вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позивачем вимог, зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, оскільки відповідач може розпорядитись коштами на власному рахунку на власний розсуд, що у майбутньому може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що у даному випадку є підстави для застосування заходів із забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 270 580,44 грн. (двісті сімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 44 копійки) (ціна позову), на банківському рахунку р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приват банк», МФО 305299, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0», до вирішення справи по суті.

Суд виходить із того, що у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою не допустити виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнути виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову. У такий спосіб грошові кошти та майно залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір.

Враховуючи наведені обставини, заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.

Окрім того, враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову, не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача адвоката Ковбасюк Владислава Анатолійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову задовольнити частково.

Для забезпечення позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0» (код ЄДРПОУ 45511488), про стягнення коштів за додатковою угодою до договору підряду на виконання ремонтних робіт, накласти арешт на:

- грошові кошти у сумі 270 580,44 грн. (двісті сімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 44 копійки) на банківському рахунку р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приват банк», МФО 305299, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КОМПАНІ 2.0», до вирішення справи по суті.

Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову для виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Богдан АТАМАНЮК