Ухвала суду № 139598712, 09.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

09 вересня 2026 року м. Київ 320/38476/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2026 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 86 % відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» №602 від 09.06.2021 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» №602 від 09.06.2021 у розмірі 86 % суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 в адміністративній справі №320/38476/24 набрало законної сили 01.05.2024.

30.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення суду від 31.03.2026 у справі №320/38476/24 шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої з 01.01.2016 пенсії за вислугу років в розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» №602 від 09.06.2021 року у розмірі 86 % суми грошового забезпечення у загальній сумі 205 139 (двісті п`ять тисяч сто тридцять дев`ять) грн 44 коп.

В обґрунтування заяви вказано, що з дати набрання рішенням законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило заявника, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі № 320/38476/24, яке набрало законної сили 01.05.2026, проведено перерахунок пенсії. Сума доплати по перерахунку пенсії за період 01.01.2016 по 28.02.2026 становить 205 139,44 грн. Нараховані кошти на виконання рішення суду від 31.03.2026 по справі № 320/38476/24, виплачуватимуться у 2026 році в межах затверджених бюджетних призначень.

При цьому, згідно виписки боргу відповідача, на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати, проте відповідачем вказана заборгованість не виплачена.

Поряд із цим, як вказав заявник, для повного та фактичного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду, необхідно змінити спосіб виконання рішення суду.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області заперечень на заяву про встановлення (зміну) способу виконання судового рішення не подало.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Відтак, розгляд заяви про встановлення (зміну) способу виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву та матеріали справи в частині вказаної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року, (далі - Закон № 4094-ІХ) внесені зміни до статті 378 КАС України.

Так, абзацом першим частини першої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX встановлено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За положеннями частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-ІХ підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відтак, самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як вже було встановлено судом, рішення у цій справі набрало законної сили 01.05.2026.

Суб`єктом владних повноважень - відповідачем виконане судове рішення в частині здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду за період з 01.01.2016 по 28.02.2026 і становить 205 139,44 грн. На дату звернення заявника до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі нарахована сума доплати позивачу не виплачена. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Зважаючи на невиконання відповідачем судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року в адміністративній справі №320/38476/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суми пенсії за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 205 139, 44 грн.

Відсутність відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат не спростовує висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення, позаяк процесуальна норма щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення про обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат у разі його невиконання протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є імперативною.

Суд вказує, що при визначенні способу виконання судового рішення суд виходить із його змісту та не змінює встановлених ним прав і обов`язків сторін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №320/38476/24 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням розміру пенсії 86 % відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16.06.2026 №35939-32364/Д-02/8-1000/26 відповідачем на виконання зазначеного рішення проведено перерахунок пенсії та визначено суму доплати за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 205 139,44 грн.

Таким чином, предметом зміни способу виконання у цій справі є саме виплата визначеної за результатами виконання судового рішення суми доплати, а не повторне встановлення права позивача на пенсію, її розміру чи періоду виплати.

З огляду на наведене суд вважає, що резолютивна частина цієї ухвали має визначати конкретний предмет стягнення - нараховану, але не виплачену доплату до пенсії в розмірі 205 139,44 грн, що відповідає змісту судового рішення від 31 березня 2026 року та не змінює його по суті. Відтак формулювання резолютивної частини як стягнення «пенсії за вислугу років з 01.01.2016 у розмірі 86 %» суд вважає недоцільним, оскільки таким чином предметом стягнення фактично визначатиметься сама пенсія, тоді як за матеріалами справи такий предмет становить саме сума доплати, нарахована відповідачем у зв`язку з виконанням судового рішення.

З огляду на викладене резолютивна частина ухвали підлягає формулюванню виходячи саме із зазначеної суми доплати.

При цьому, таке формулювання не змінює змісту рішення суду від 31 березня 2026 року, а лише визначає грошовий еквівалент невиконаної в частині виплати суми, що підлягає стягненню у зміненому способі виконання.

Таким чином суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі №320/38476/24 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 381-1, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №320/38476/24 - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року в адміністративній справі №320/38476/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суми пенсії за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 205 139, 44 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Суддя Колеснікова І.С.