Постанова № 13959808, 23.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 лютого 2011 р. № 2-а- 11068/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Старосєльцева О.В.,

за участю :

секретаря судового засідання Чубукіна М.В.,

представників

позивача Саган В.М.,

відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом -Відкритого акціонерного товариства «Купянський цукровий комбінат»

до -Купянської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про -скасування податкового повідомлення - рішення ,- В С Т А Н О В И В :

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Купянський цукровий комбінат»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Купянської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 03.10.2006р. №0000732310/3 та від 03.10.2006р. №0000432310/3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Викладені в акті від 17.04.2006р. №461/23-00373215 судження Купянської ОДПІ про вчинення ВАТ «Купянський цукровий комбінат»порушень Закону України «Про ПДВ»є помилковими. Позивач вважав, що при справлянні ПДВ з проведених господарських операцій ВАТ неухильно дотримувалось вимог Закону України «Про ПДВ», податок на додану вартість правомірно нарахований на номінальну вартість векселів, які у спірних правовідносинах виступали в якості товару, придбаний цукор-пісок було реалізовано з прибутком, а вартість послуги з товарного кредиту не повинна враховуватись при визначенні фінансового результату даної господарської операції. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Купянська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Згідно з висновками акту від 17.04.2006р. №461/23-00373215 ВАТ «Купянський цукровий комбінат»допущено порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ». Викладені у вказаному акті висновки податкового органу є правомірними, так як повністю відповідають фактичним обставинам спірних правовідносин та узгоджуються з належними нормами матеріального права. Операція з придбання та реалізації цукру-піску була проведена ВАТ в один і той же день (02.11.2005р.), загальна сума витрат по придбанню цукру-піску перевищила суму доходу від його реалізації, що однозначно вказує на збитковість цієї господарської операції та неможливість віднесення одержаного збитку на розрахунки з Державою по податкових зобовязаннях. Посилаючись на перелічені вище обставини, представник відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи спірні податкові повідомлення рішення від 03.10.2006р. №0000732310/3 про визначення податкового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 6.222.501,00грн. (основний платіж 4.148.334,00грн.; штраф 2.074.167,00грн.) та від 03.10.2006р. №0000432310/3 про визначення податкового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 1.392.575,00грн. (основний платіж 928.383,00грн.; штраф 464.192,00грн.) винесені відповідачем, Купянською ОДПІ з посиланням на акт від 17.04.2006р. №461/23-00373215.

За висновками зазначеного акту ВАТ «Купянський цукровий комбінат»вчинено порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку в розмірі 7.136,00грн., нараховану на вартість послуги з використання комбайну при відсутності у ВАТ будь-яких сільськогосподарських угідь (даний епізод порушення позивачем не оскаржується); порушення п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ загальної декларації жовтня 2005р. суми податку в розмірі 740,00грн. та включення до складу податкового кредиту з ПДВ загальної декларації з ПДВ листопада 2005р. суми податку в розмірі 6.942,00грн., які припадають на обсяг здійснених ВАТ у перелічених звітних податкових періодах неоподатковуваних операцій; порушення п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку в розмірі за червень 2005р. 113.333,00грн. та за жовтень 2005р. 716.333,00грн., нарахованих на номінальну вартість отриманих векселів (рішенням ДПА у Харківській області від 12.07.2006р. №2677/10/25-010 суму ПДВ, донарахованого за даним епізодом, збільшено на 4.148.334,00грн.); порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку в розмірі 122.535,00грн., нарахованої на вартість послуги з товарного кредиту, яка не була використана у власній господарській діяльності ВАТ.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків субєкта владних повноважень і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

По епізоду порушення п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

В ході розгляду справи позивач не подав до суду жодних доказів на спростування достовірності викладених в акті від 17.04.2006р. №461/23-00373215 обставин здійснення ВАТ «Купянський цукровий комбінат»господарських операцій з предявлення векселів до оплати, надходження грошових коштів в оплату таких векселів та загальних вартісних показників господарських операцій жовтня-листопада 2005р., які є обєктом справляння ПДВ та віднесені до неоподатковуваних операцій. Додатково пояснив, що за відображеними в акті від 17.04.2006р. №461/23-00373215 операціями з придбання векселів ВАТ формувався податковий кредит, оскільки векселі придбавались саме як товар, а не як цінний папір.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що згідно з ст.6 Закону України «Про обіг векселів в Україні»платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.

В розумінні Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (підлягає застосуванню на території України згідно з Законом України від 06.07.1999р. № 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі") та Закону України «Про обіг векселів в Україні»здійснення платежу за векселем спричиняє погашення такого векселя.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, господарська операція із здійснення платежу за векселем не є обєктом оподаткування ПДВ.

Вивчивши викладені в акті від 17.04.2006р. №461/23-00373215 судження субєкта владних повноважень по даному епізоду порушення та беручи до уваги неподання позивачем жодних доказів на спростування дійсності господарської операції з предявлення ВАТ векселів до платежу, тобто здійснення неоподатковуваної ПДВ операції, неподання позивачем жодних доказів на спростування правильності відображення податковим органом в акті загальних показників господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг) і неоподатковуваних операцій, суд приходить до висновку про відсутність розрахункових помилок у визначенні ПДВ за даним епізодом. При цьому, спосіб дій податкового органу при розрахунку ПДВ за даним епізодом узгоджується з приписами п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

За таких обставин, слід дійти висновку про те, що доводи позивача по даному епізоду є необґрунтованими.

По епізоду порушення п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» за операціями з придбання векселів.

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2005р. між позивачем, ВАТ «Купянський цукровий комбінат»та ТОВ «Укрроспрод»укладено договір міни №БС2906/2005, за умовами якого позивач передає у власність ТОВ «Укрроспрод»товар (цукор-пісок) на суму 4.080.000,00грн. (т.ч. ПДВ 680.000,00грн.), а останній передає у власність позивача товар (простий вексель №51322313069955, емітент ТОВ «Презенс», номінальна вартість 720.000,00грн., простий вексель №3007336503, емітент ТОВ «Аграрно-інвестиційний союз», номінальна вартість 2.000.000,00грн., простий вексель №23803330951, емітент ТОВ «Презенс», номінальна вартість 680.000,00грн.) загальною вартістю 4.080.000,00грн. (в т. ч. ПДВ 680.000,00грн.). Операція по передачі векселів від ТОВ «Укрроспрод»до позивача була оформлена податковою накладною від 03.06.2005р. №26/06 на суму ПДВ 680.000,00, яка була включена ВАТ до складу податкового кредиту з ПДВ червня 2005р.

Окрім того, за матеріалами справи 07.10.2005р. між позивачем, ВАТ «Купянський цукровий комбінат»та ПП «Вест-Лайн»було укладено договір міни від №БС-05-1007, за умовами якого позивач зобовязався передати у власність ПП «Вест-Лайн»товар (цукор-пісок) на суму 25.788.000,00грн. (в т.ч. ПДВ 4.198.000,00грн.), а ПП зобовязалось передати у власність позивача товар (простий вексель №80351641205587, емітент ТОВ «Оскол», номінальна вартість 184.722,13грн., простий вексель №80351641205588, емітент ТОВ «Оскол», номінальна вартість 5.902.908,08грн., простий вексель №80351641205585, емітент ТОВ «Оскол», номінальна вартість 8.818.697,66грн., простий вексель №3803331003, емітент «ФСП «Агро», номінальна вартість 300.000,00грн., простий вексель №51322313069958, емітент ТОВ «Презенс», номінальна вартість 1.664.955,57грн., простий вексель №3007338284, емітент ТОВ «Аграрно-інвестиційний союз», номінальна вартість 676.291,82грн., простий вексель №51322313066470, емітент ТОВ «Укрроспрод», номінальна вартість 2.175.369,52грн., простий вексель №321842004807, емітент ТОВ «ФСП «Агро», номінальна вартість 1.767.055,22грн.) загальною вартістю 25.788.000,00грн. (в т.ч. ПДВ 4.298.000,00грн.). Операція з передачі векселів від ПП «Вест-Лайн»до позивача, ВАТ «Купянський цукровий комбінат»була оформлена податковою накладною №7 від 31.10.2005р. на суму 21.490.000,00грн. (в т.ч. ПДВ 4.298.000,00грн.), яка була включена ВАТ до складу податкового кредиту з ПДВ жовтня 2005р.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2010р. по справі №к-5220/07 за позовом ВАТ «Купянський цукровий комбінат»до Купянської ОДПІ про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 03.10.2006р. №0000732310/3 та від 03.10.2006р. №0000432310/3 (тобто в адміністративній справі між тими самими сторонами та з того ж самого предмету) податок на додану вартість не додається до номіналу векселя та, відповідно, не може формувати податковий кредит платника ПДВ, який отримує такий вексель за поставлену продукцію.

Доказів втрати чинності згаданим судовим актом Вищого адміністративного суду України сторони до справи не подали.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне керуватись при вирішенні спору приписами ч.5 ст.227 КАС України, де указано, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, обґрунтованість доводів позивача по даному епізоду порушення спростовується мотивами Вищого адміністративного суду України, які викладені в ухвалі від 27.05.2010р.

З метою забезпечення виконання вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин у справі судом у позивача були витребувані фактичні дані про подальшу юридичну долю перелічених вище векселів та їх використання в господарській діяльності ВАТ. Згідно з наданими в судовому засіданні поясненнями ці векселі залишаються в розпорядженні позивача та з дати їх отримання (03.06.2005р. та 31.10.2005р.) по дату судового засідання (23.02.2011р., тобто на протязі періоду часу, що перевищує 5 років) в господарській діяльності ВАТ не використовувались.

Суд відзначає, що правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З положень наведеної норми закону слідує, що законодавець передбачив можливість формування податкового кредиту з ПДВ лише за господарськими операціями, в межах яких здійснюється придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання таких товарів (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника податків.

Оскільки норми Закону України «Про ПДВ»не розкривають змісту поняття «господарська діяльність», то суд, керуючись ч.7 ст.9 КАС України, вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В ході судового розгляду справи позивач не подав до суду доказів отримання доходу від перелічених вище векселів, а відтак, не довів перед судом факту використання перелічених вище векселів в межах господарської діяльності.

За таких обставин, слід дійти висновку про те, що доводи позивача по даному епізоду є необґрунтованими, адже в матеріалах справи відсутні докази використання позивачем отриманих від ТОВ «Укрроспрод»та ПП «Вест-Лайн»векселів для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності.

По епізоду порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» за операцією з придбання послуги товарного кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2005р. між позивачем, ВАТ «Купянський цукровий комбінат»та ТОВ «Юмекс»було укладено договір товарного кредиту № ТК 0111/2005 на придбання цукру-піску в мішках на загальну суму 2.940.840,00грн., за умовами якого кредитором (ТОВ «Юмекс»було передано, а позичальником (позивач) 02.11.2005р. прийнято по накладній №5307 1.050.000,00тон цукру-піску білого в мішках по 50 кг. на загальну суму 2.940.840,00грн. (в т.ч. ПДВ 490.140,00грн.). Згідно з актом приймання-передачі товару №1 від 02.11.2005р., товар прийнято позивачем на складі ВАТ «Пальмірський цукровий завод». Отримання товару оформлено актом приймання-передачі та податковою накладною.

02.11.2005р. позивач, ТОВ «Цукровий Союз»згідно з договором РП № п/с05-11 від 01.11.2005р. реалізував зазначений вище товар по накладній № 3954 у кількості 1.050.000,00кг на суму 3.129.840,00грн. (в т.ч. ПДВ 521.640,00грн.).

У відповідності до п.4.2 Договору товарного кредиту № Тк 01111/2005 від 01.11.2005р. ТОВ «Юмекс»було нараховано плату за 25 днів дії послуги по відстроченню кінцевого розрахунку в розмірі 1,00 % на загальну суму 735.210,00грн. (в т.ч. ПДВ 122.535,00грн.), виписано податкову накладну №223 від 30.11.2005р.), яка включена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

Фактичні обставини реальності господарської операції з придбання та подальшої реалізації позивачем цукру, обставини фізичного переміщення означеного товару ДПІ в ході проведення перевірки не вивчались, що підтверджується змістом акту від 17.04.2006р. №461/23-00373215, судження з цих обставин в основу спірних податкових повідомлень рішень субєктом владних повноважень не покладені, що в силу приписів ст.ст. 6, 8, 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України унеможливлює дослідження судом названих обставин при розгляду адміністративної справи, бо суд не може підміняти собою субєкта владних повноважень і змінювати юридичні та фактичні мотиви, якими керувався такий субєкт при винесенні спірних рішень.

Аналізуючи зміст п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», суд доходить висновку, що необхідною первинною умовою для набуття платником ПДВ права на збільшення податкового кредиту з ПДВ звітного податкового періоду на суму цього податку, нарахованого (сплаченого) у звязку з придбанням/виготовленням товарів (робіт, послуг) є чітко визначена законодавцем мета придбання або виготовлення таких товарів (робіт, послуг) подальше їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Закон України «Про ПДВ»не містить визначення терміну «господарська діяльність», однак п.1.15 ст.1 означеного закону передбачено правило, в силу якого інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин визначення терміну «господарська діяльність», яке наведено в п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З'ясовуючи обставини по справі та перевіряючи їх доказами, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б вказували на те, що послуга ТОВ «Юмекс»з товарного кредиту була повязана з отриманням позивачем доходу від продажу товару (цукор-пісок).

В ході розгляду справи позивач не подав до суду доказів перевищення загальної суми доходу від придбаного на умовах товарного кредиту цукру над загальною сумою витрат, понесених у звязку з придбанням цього товару. Позивач також не подав до суду жодних доказів наявності обєктивно існуючих економічних чинників, в силу яких ВАТ було змушено організовувати діяльність саме на таких умовах. Економічної доцільності придбання послуги з товарного кредиту вартістю 735.210,00грн. за 25 календарних днів (при вартості товару 2.940.840,00грн., тобто вартість послуги склала 25% загальної вартості товару, а сума відсотків за товарним кредитом склала 365% річних) позивач до суду також не подав.

Отже, податок на додану вартість, нарахований вартість цієї послуги не може бути віднесений на збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський цукровий комбінат" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 03.10.2006 року № 0000732310/3 та № 0000432310/3 - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28.02.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.