Ухвала суду № 139596431, 04.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/54280/25

Провадження № 2/761/7494/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левицької Т.В.

при секретарі Іларіонові І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника відповідача - адвоката Гончарука Михайла Петровича про відвід судді Левицької Т.В. від 27 серпня 2026 року від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Жилянська-118» про визнання незаконними дії ОСББ «Жилянська-118», зобов`язання вчинити дії, визнання відсутнім обов`язку позивача зі сплати нарахованих коштів, скасування додаткової плати, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Жилянська-118» про визнання незаконними дії ОСББ «Жилянська-118», зобов`язання вчинити дії, визнання відсутнім обов`язку позивача зі сплати нарахованих коштів, скасування додаткової плати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.

До суду 27 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про відвід судді Левицькій Т.В.

В обґрунтування поданої заяви про відвід представник відповідача зазначив, що судом було відкладено розгляд справи за відсутності письмового клопотання позивача. Також він зазначив про відсутність протоколу судового засідання та технічного запису від 25.08.2026 року, у зв`язку з чим у позивача виник сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 30 березня 2026 року об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі було задоволено. Заборонено посадовим особам ОСББ «Жилянська-118», працівникам та будь-яким іншим особам, що діють за його дорученням або в його інтересах вчиняти будь-які дії, спрямовані на відключення або обмеження електропостачання та водопостачання у квартирах: АДРЕСА_1 (загальною площею - 52,8 кв. м), АДРЕСА_2 .

07.04.2026 року до суду від представника Базів Л.М. в інтересах ОСББ «Жилянська-118» подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

20.04.2026 року проведено судове засідання, зобов`язано представника ОСББ «Жилянська-118» надати документи.

Крім того, Базів Л.М. в інтересах ОСББ «Жилянська-118» було подано апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2026 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСББ «Жилянська-118», яка подана представником Базів Любов`ю Миколаївною на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2026 року, визнано неприйнятою до розгляду та повернуто особі, яка її подала. У вказаній ухвалі Київського апеляційного суду зазначено, що до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень Базів Л.М. діяти в інтересах ОСББ «Жилянська-118» в порядку самопредставництва, адже її повноваження діяти у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Також зазначено про те, що вказана цивільна справа не є малозначною, тому представляти інтереси ОСББ «Жилянська-118» може лише адвокат.

Наступне судове засідання, призначене на 01 червня 2026 року о 09 год. 00 хв., було відкладено за клопотанням сторони позивача у зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному.

Судове засідання, призначене на 10 червня 2026 року, було відкладено у зв`язку з неявкою сторони відповідача, яка була повідомлена в установленому законом порядку.

В наступному судовому засіданні 11 серпня 2026 року судом було винесено ухвалу, якою клопотання про скасування заходів забезпечення позову, подане до Шевченківського районного суду міста Києва, повернуто особі, яка його подала - Базів Любові Миколаївні на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Судове засідання, призначене на 25 серпня 2026 року, було відкладено за клопотанням сторони позивача у зв`язку із затримкою попередніх судових засідань та необхідності участі представника позивача в інших судових засіданнях.

25 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із затримкою попередніх судових засідань та необхідності участі представника позивача в інших судових засіданнях.

Наступне судове засідання призначено на 18 листопада 2026 року о 09 год. 30 хв.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012р. у справі №5-15п12).

Доводи заяви представника відповідача про відвід головуючого судді Левицької Т.В. не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.

Відтак, суд приходить до висновку, що заяву про відвід необхідно визнати необґрунтованою.

Доказів щодо упередженого ставлення головуючого судді до сторони відповідача до суду надано не було.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253, 259, 352-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача - адвоката Гончарука Михайла Петровича про відвід судді Левицької Т.В. від 27 серпня 2026 року від участі у розгляді цивільної справи № 761/54280/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Жилянська-118» про визнання незаконними дії ОСББ «Жилянська-118», зобов`язання вчинити дії, визнання відсутнім обов`язку позивача зі сплати нарахованих коштів, скасування додаткової плати - визнати необґрунтованою.

Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: