Ухвала суду № 139595583, 21.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38639/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000000941,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

В провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000000941 від 14.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Прокурор вказує, щоу березні 2021 року на території м. Харкова утворено стійке об`єднання осіб - мешканців міст Харкова та Києва, яке за попередньою змовою зорганізувалося в організовану групу, з метою вчинення особливо тяжких злочинів проти власності, а саме вимагання, із застосуванням фізичного та психічного примусу по відношенню до власників (бенефіціарних власників) суб`єктів господарювання аграрного сектору економіки.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, підготовка до вчинення злочину тривала протягом тривалого часу - з березня 2021 року по теперішній час та включала збір інформації про потенційних потерпілих, їх фінансово-господарську діяльність, активи, місця проживання, коло спілкування та інші відомості, що могли бути використані для здійснення тиску.

Так, зокрема встановлено, що у середині березня 2021 року учасники організованої групи, отримавши номер мобільного телефону директора одного з підприємств, яке здійснювало свою діяльність на території Харківської області, ініціювали з ним контакт та, використовуючи вигаданий привід, домовилися про зустріч у віддаленій місцевості.

У подальшому, під час особистої зустрічі, діючи узгоджено та відповідно до розподілених ролей, учасники організованої групи висунули потерпілому незаконну вимогу щодо передачі у власність підконтрольних їм осіб належного йому сільськогосподарського підприємства у триденний строк.

З метою примусу до виконання зазначеної вимоги, учасники групи застосовували психологічний тиск, який виражався у висловленні погроз застосування насильства до потерпілого та членів його сім`ї, а також погрозах знищення або пошкодження належного їм майна.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що учасники групи протягом вищевказаного періоду з метою вимагання використовували наступні способи протиправного впливу, зокрема:

?систематичне здійснення телефонних дзвінків та надсилання повідомлень із погрозами;

?створення штучних перешкод у здійсненні господарської діяльності підприємства потерпілого;

?вплив на контрагентів з метою припинення ділових відносин;

?використання підконтрольних суб`єктів господарювання для імітації правових підстав виникнення заборгованості та посилення тиску.

Відповідно до інформування Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції встановлено, що до вказаних фактів причетний громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час, не є адвокатом або народним депутатом України.

13.05.2026 Печерським районним судом м. Києва (справа №757/26033/23-к) винесено ухвалу про накладення арешту на транспортні засоби, які перебувають у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема на:

- сідельний тягач MAN TGX 18.440, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 ;

- напівпричіп WEIGHТLIFТER ЗSТТ, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 .

22.06.2026 працівниками Управління патрульної поліції у м. Харкові ДПП НП України в ході проведення відпрацювання зупинили сідельний тягач MAN TGX 18.440, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 із напівпричіпом WEIGHТLIFТER ЗSТТ, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і в ході перевірки документів з`ясували що ухвалою Печерського районного суду м. Києва 13.05.2026 накладено арешт (із забороною відчуження та розпорядження будь-якими особами) на рухоме майно, яке перебуває у власності та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема на вищевказаний сідельний тягач та напівпричіп.

В подальшому, на місце події працівниками патрульної поліції було викликано слідчо-оперативну групу відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, якими було проведено огляд місця події, в ході якого у напівпричепі виявлено зерно (пшеницю). Після цього, вищевказаний сідельний тягач та напівпричіп, який був завантаженний зерном (пшеницею) вилучено та поміщено на арештмайданчик, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 107А.

10.07.2026 слідчими у вказаному кримінальному провадженні проведено обшук сідельного тягача MAN TGX 18.440, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 із напівпричіпом WEIGHТLIFТER ЗSТТ, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 , за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 107А, в ході якого було виявлено та вилучено:

- зерно пшениці масою 28990 кг, вологість 14%, клейковина 15,4;

- аркуш паперу (стікер) зеленого кольору з рукописним текстом на 2 арк;

- акт отримання вантажу від 02.05.2026 на 1 арк;

- ТТН №125 2022 року - 2 одиниці;

- ТТН №40 2022 року - 2 одиниці;

- частково заповнена ТТН без дати з відтиском печатки ТОВ «Енергетик Дніпро» код 41467962 - 9 одиниць;

- частково заповнені бланки ТТН звідтиском печатки ТОВ «Інфініті Трейд», код 40150195 - 68 одиниць.

10.07.2026 слідчим у провадженні зазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

У судове засідання прокурор не з`явився. Проте прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1 3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 від 10.07.2026 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом.

Як вбачається із матеріалів клопотання, вилучене майно оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000000941 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучено у ході проведення обшуку сідельного тягача MAN TGX 18.440, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 із напівпричіпом WEIGHТLIFТER ЗSТТ, 2011 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 10.07.2026 за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 107А, в ході якого було виявлено та вилучено:

- зерно пшениці масою 28990 кг, вологість 14%, клейковина 15,4;

- аркуш паперу (стікер) зеленого кольору з рукописним текстом на 2 арк;

- акт отримання вантажу від 02.05.2026 на 1 арк;

- ТТН №125 2022 року - 2 одиниці;

- ТТН №40 2022 року - 2 одиниці;

- частково заповнена ТТН без дати з відтиском печатки ТОВ «Енергетик Дніпро» код 41467962 - 9 одиниць;

- частково заповнені бланки ТТН звідтиском печатки ТОВ «Інфініті Трейд», код 40150195 - 68 одиниць.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1