Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/606/26-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2026 р. м. Київ
Суддя Печерського районного суду міста Києва Гуртова Т. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
I. Зміст заяви
1. У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди.
2. У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, у якій просить забезпечити докази шляхом огляду та фіксації інформації, розміщеної в мережі Інтернет. В обґрунтування заяви зазначає, що відповідна інформація необхідна для підтвердження заявлених позовних вимог.
3. До заяви заявницею долучено роздруківки інформації з мережі Інтернет, зокрема щодо медичного архіву, показників розгляду кримінальних проваджень, лікарського засобу «Німесил» та поняття досудового врегулювання спору.
II. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
А. Правове регулювання
4. Відповідно до частини першої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
5. Згідно з частиною другою статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
6. За змістом наведених положень забезпечення доказів є спеціальним процесуальним механізмом, який застосовується за наявності обґрунтованого припущення щодо можливої втрати певного засобу доказування або неможливості чи утруднення його збирання або подання в майбутньому.
7. Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Згідно з частиною третьою цієї статті електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
8. Згідно з частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані та інші дані в електронній формі. Частиною третьою цієї статті передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом; паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
9. З наведеного випливає, що поняття письмового та електронного доказів у цивільному судочинстві є взаємовиключними, а виготовлення паперової копії електронного доказу або електронної копії письмового не переводить доказ з однієї категорії в іншу. Інформація, розміщена на веб-сайтах (сторінках) у мережі Інтернет, за своєю процесуальною природою є електронним доказом, а виготовлені заявницею роздруківки такої інформації - паперовими копіями електронних доказів.
Б. Щодо відсутності підстав для забезпечення доказів
10. Заява ОСОБА_1 не містить конкретних обставин, які свідчили б про існування ризику, передбаченого частиною першою статті 116 ЦПК України. Заявницею не наведено відомостей про те, що інформація, яку вона просить оглянути та зафіксувати, може бути видалена, змінена чи втрачена або що доступ до неї в подальшому стане неможливим чи утрудненим. Саме по собі бажання учасника справи використати певну інформацію з мережі Інтернет як доказ не є достатньою підставою для застосування процесуального механізму забезпечення доказів.
11. Крім того, заява не відповідає вимогам пунктів 4 та 6 частини першої статті 117 ЦПК України щодо змісту заяви про забезпечення доказів. У заяві не конкретизовано інтернет-адреси (URL) веб-сторінок, які належить оглянути, не визначено конкретного змісту інформації, що підлягає фіксації судом, та не зазначено, які саме обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, мають бути підтверджені кожним із наведених матеріалів. За відсутності таких відомостей суд позбавлений можливості визначити предмет забезпечення.
12. Заявницею вже виготовлено та долучено до заяви роздруківки відповідної інформації, тобто відповідні матеріали фактично перебувають у її розпорядженні. Заявниця не позбавлена права подати такі матеріали як електронні докази в оригіналі або в належним чином посвідчених паперових копіях у порядку, встановленому статтею 100 ЦПК України, безпосередньо до суду. Перевірка їх належності, допустимості та достовірності здійснюється за правилами дослідження й оцінки доказів під час розгляду справи, а не в порядку забезпечення доказів.
13. Забезпечення доказів спрямоване на збереження конкретного засобу доказування за наявності реального ризику його втрати або неможливості чи утруднення його одержання в майбутньому та не може підміняти встановлений ЦПК України порядок подання, дослідження й оцінки доказів на підтвердження вимог і заперечень учасників справи.
В. Висновок суду
14. За таких обставин заявницею не доведено наявності передбачених частиною першою статті 116 ЦПК України підстав для забезпечення доказів шляхом огляду та фіксації судом інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Відповідно до частини п`ятої статті 118 ЦПК України у задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 95, 100, 116, 117, 118, 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
3. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ГУРТОВА
Судове рішення № 139595580, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 11.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/606/26-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: