Ухвала суду № 139594811, 31.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/31638/25

Провадження № 1-кс/752/7310/26

У Х В А Л А

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100000001467, відомості щодо якого 08.07.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025100000001467 від 19.11.2025 на транспортний засіб марки та моделі «BMW 730LD», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Клопотання обгрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001467 від 19.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 2025 року група осіб, діючи за попередньою змовою між собою, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 в особливо великих розмірах під приводом надання юридичних послуг для захисту прав особи.

Так, допитаний потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що приблизно наприкінці травня 2025 року у місті Відень (Австрія) він познайомився із ОСОБА_6 . Через деякий час після знайомства під час спілкування із нею ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що в одного із його знайомих виникли проблеми у зв`язку із притягнення його до кримінальної відповідальності. У свою чергу, ОСОБА_6 повідомила, що в неї є людина, яка комплексно «вирішує» такі питання. У червні 2025 року ОСОБА_6 організувала йому телефону розмову із ОСОБА_7 . Під час вказаної телефонної розмови ОСОБА_7 пообіцяв

організувати повний комплекс «юридичних послуг» його знайомому, який вже перебував у статусі підозрюваної особи, за грошові кошти у сумі 1 100 000 доларів США, на що він погодився та взяв позику. У період із 27.06.2025 по 28.07.2025 ОСОБА_7 в якості оплати за вказані ним послуги отримав від ОСОБА_5 зазначену суму коштів. Оскільки ОСОБА_7 проживає в місті Відень, Республіка Австрія, грошові кошти він отримував через посередників. Згодом ОСОБА_5 зрозумів, що жодних дій, направлених на надання будь-якої правової допомоги та вирішення юридичних питань ОСОБА_8 та інші особи щодо захисту прав його знайомого не вчиняли, та фактично заволоділи належними йому грошовими коштами в сумі 1 100 000 доларів США. Зі слів потерпілого йому відомо про те, що ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_9 та із іншими невстановленими особами, організували також інші шахрайські схеми із заволодіння грошовими коштами. Так, ОСОБА_7 під приводом поставки дизельного палива, будівельних матеріалів та супутніх товарно-матеріальних цінностей у період з 01.07.2025 по 28.07.2025, укладав відповідні договори з різними юридичними особами, не маючи наміру фактичного виконання умов договірних відносин. Грошові кошти на виконання зазначених договорів замовники здійснювали на рахунки підконтрольних ОСОБА_7 юридичних осіб ТОВ «Транс-Сервіс-1» (код ЄДРПОУ 32602104), ТОВ «Еко ТОП» (код ЄДРПОУ 37283164), ТОВ «Укрконсалтінг+» (код ЄДРПОУ 42795239), Фермерське Господарство Агросузір`я (код ЄДРПОУ 44634490). Вказані шахрайські дії призвели до заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у розмірі 35 445 267 грн.

Вказана інформація також підтверджується рапортом оперативного підрозділу ДСР НП України, згідно якого ОСОБА_7 є одним з організаторів злочинного механізму із заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом, фактично здійснює керівництво злочинами та надає вказівки підконтрольним йому іншим учасникам, серед яких: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (виконує роль підшукування осіб (потерпілих), яким потрібна допомога у вирішення різного роду питань, зокрема, які займаються підприємницькою діяльністю у сфері аграрного сектору, або осіб, які планують розпочати підприємницьку діяльність, а також осіб-підприємців, яким потрібно «легалізувати» кошти, здійснює спілкування із ними після чого знайомить їх із ОСОБА_7 ), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (виконують роль довірених осіб ОСОБА_7 на території Австрійської Республіки, виконують вказівки та доручення ОСОБА_7 , також можуть бути причетними до схеми заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 за схемою так-званих перестановок цих коштів на своє ім`я), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (виконує роль посередника, а саме проведення зустрічей та отримання коштів від громадян (потерпілих), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (кум ОСОБА_7 , обізнаний про його злочинну діяльність та може бути причетним до вчинення кримінальних правопорушень, направлених на заволодіння грошовими коштами громадян, в особливо великих розмірах, крім того виконувати його особисті доручення на території України та безпосередньо в м. Києві) та інші особи.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що

ОСОБА_7 , перебуваючи на території м. Відень Австрійської Республіки, тривалий час спільно проживає та веде спільний побут із громадянкою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яку використовує як довірену особу для легалізації (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, шляхом оформлення на її ім`я рухомого та нерухомого майна.

Зібраними під час досудового розслідування доказами також встановлено, що ОСОБА_14 достеменно обізнана про протиправний механізм діяльності ОСОБА_7 , коло осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, способи легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а також володіє іншою інформацією, яка має істотне значення для кримінального провадження.

За період спільного проживання та ведення спільного побуту з

ОСОБА_7 , громадянка ОСОБА_15 стала власницею нерухомого майна в місті Харкові - частки житлової квартири, а також власницею трьох транспортних засобів преміум класу марки «BMW» та одного транспортного засобу марки «NISSAN».

Проведеним аналізом отриманих доходів та сплачених податків

(форма № 1ДФ) встановлено, що громадянка ОСОБА_14 не має офіційних доходів, які б надавали їй можливість придбати коштовні транспортні засоби та нерухомість.

Вказане може свідчити про те, що ОСОБА_7 «легалізовує» через ОСОБА_14 кошти, отримані злочинним шляхом, через придбання коштовних транспортних засобів, нерухомості та відкриття бізнесу на території України. Зазначене підтверджується листуванням між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , виявленим в ході огляду мобільного телефону останньої.

Водночас 23.06.2026 після проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 , остання, будучи належним чином повідомленою про необхідність прибуття до органу досудового розслідування для допиту як свідка, без поважних причин не з`явилася, після чого почала свідомо ухилятися від явки до правоохоронного органу та переховуватися, що у сукупності з іншими встановленими обставинами свідчить про її обізнаність щодо протиправної діяльності ОСОБА_7 та зацікавленість у приховуванні відомостей, які мають доказове значення.

ОСОБА_14 , усвідомлюючи реальну можливість звернення стороною обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на належне їй рухоме та нерухоме майно, як на майно, набуте за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом, або використане як інструмент легалізації таких коштів, вчинила дії, спрямовані на приховування зазначеного майна.

Зокрема, з метою унеможливлення накладення арешту, забезпечення спеціальної конфіскації та можливої конфіскації майна, ОСОБА_14 здійснила формальне відчуження рухомого майна на користь третіх осіб, які фактично не набули повноважень щодо самостійного володіння, користування та розпорядження таким майном. Вказані правочини мають ознаки удаваних та спрямовані виключно на приховування майна від органу досудового розслідування і створення перешкод для забезпечення завдань кримінального провадження.

Вказані обставини свідчать про існування достатніх підстав вважати, що незастосування арешту майна створює реальний ризик його подальшого відчуження, приховування, перереєстрації або іншого розпорядження ним, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна, а також відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

ОСОБА_14 здійснила формальне відчуження на користь своїх теперішніх та колишніх родичів наступного майна: 24.06.2026 переоформила право власності на транспортний засіб марки та моделі «BMW 730LD», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; 24.06.2026 переоформила право власності на транспортний засіб марки та моделі «BMW M760LI», VIN: НОМЕР_3 , 2021 року випуску на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 ; 24.06.2026 переоформила право власності на транспортний засіб марки та моделі «BMW X6 M60I XDRIVE», VIN: НОМЕР_5 , 2024 року випуску на ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 ; 26.06.2026 переоформила право власності на транспортний засіб марки та моделі «NISSAN JUKE», VIN: НОМЕР_7 , 2021 року випуску на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_8 .

У ході досудового розслідування виникла необхідність накладення арешту на транспортний засіб марки та моделі «BMW 730LD», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з позбавленням права розпоряджатись та відчужувати вказане майно.

Метою арешту вищевказаного майна, як вказує прокурор, є забезпечення, за наявності підстав, застосування спеціальної конфіскації майна.

Враховуючи, що існують обставини, які підтверджують, що не застосування арешту на вищезазначений об`єкт рухомого майна може призвести до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення майна по кримінальному провадженню, а також його незаконного відчуження, а також те, що зазначене майно може підлягати спеціальній конфіскації, прокурор просить задовольнити клопотання.

Прокурор у судове засідання не з`явився. До початку розгляду клопотання подав заяву про розгляд клопотання, за його відсутності.

Власник майна в судове засідання не з`явився. Повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

Пунктом 7 частини 1 статті 131 КПК України визначено арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України визначені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та передбачені обставини, за яких не допускається застосування заходів кримінального провадження. Серед таких обставин у ч. 3 ст.132 КПК України передбачено, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування, слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Клопотання пркоурора обґрунтовується, зокрема, тим, що арешт майна необхідний з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Таким чином, ОСОБА_4 є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Із матеріалів справи встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001467 від 19.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Так, матеріалами обґрунтовано, що у власності ОСОБА_4 є транспортний засіб марки та моделі «BMW 730LD», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Таким чином, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на транспортний засіб марки та моделі «BMW 730LD»,

VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є можливим на підставі п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є підстави вважати, що вказане майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме ч. 2 ст. 96-2 КК України.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурором доведено як необхідність арешту, так і наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт, та метою, яку прагнуть досягти, зокрема можливе застосування спеціальної конфіскації, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна матеріали справи не містять.

Крім того, арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, доходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 373, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити .

2. Накласти арешт на транспортний засіб марки та моделі «BMW 730LD»,

VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яке перебуває у власності ОСОБА_4 із забороною розпоряджатися та відчужувати.

3. Заборонити будь-яким Регіональним та Територіальним сервісним центрам МВС України вчиняти будь-які дії відносно транспортного засобу марки та моделі «BMW 730LD», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5. На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_19