Вирок № 139594810, 02.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7257/26

Провадження № 1-кп/752/1840/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з обвинуваченою ОСОБА_4 кримінальне провадження №12026100010000316 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Унгри Окницького району Республіки Молдова, громадянки України, освіта вища, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, 185 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 21.02.2026 року приблизно о 18 годині 44 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину "ZARA" Товариства з обмеженою відповідальністю "Індітекс Україна", розташованого у ТРЦ "Республіка" за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева дорога, 1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з полиць магазину куртку, артикул 5761/783/505/02, вартістю 7499 гривень 00 копійок, після чого в примірювальній кімнаті одягла вказану куртку на себе та поверх неї одягла власну куртку, пройшла касову зону магазину, не розрахувавшись за викрадене та намагався залишити приміщення магазину, однак не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівником охорони з викраденим.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованованого їй кримінального правопорушення визнала в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та показала суду про те, що у лютому 2026 року вона перебував у магазині "ZARA"та з метою вчинення крадіжки взяла з полиць магазину куртку, яку одягнула на себе, та не розрахувавшись за неї, пройшла касову зону магазину, однак була затримана працівником охорони.

Щиро розкаялась у вчиненому.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, та надійшов до висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 4 КК України кваліфіковані правильно як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинений в умовах воєнного стану.

При обранні покарання обвинуваченій суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії тяжких злочинів, та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця;

- особу обвинуваченої, яка не одружена, не працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалась.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої згідно ст. 66 КК України, є її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винної можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винної та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, 185 ч. 4 КК України, та призначити їй покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Речові докази:

- компакт-диск DVD-R з відеозаписами та деформовану етикетку, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити там же;

- куртку "ZARA", - яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ТОВ "ІНДІТЕКСТ УКРАЇНА", - залишити йому ж за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня проголошення, а обвинуваченою у той же строк з дня отримання його копії.

На підставі ст. 376 ч. 3 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Відповідно до ст. 376 ч. 6 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх право отримання в суді копії вироку, направити його обвинуваченій - негайно.

Суддя ОСОБА_1