Постанова № 13959415, 22.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р. № 2а-4268/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: Кудря В.Б.;

від відповідача: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Танталл”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів, про скасування податкових повідомлень рішень від 26.02.2009 р. №0000612300/0/4110; від 18.05.2009 р. №0000612300/1/11230; від 30.07.2009 р. №0000612300/4/17382,

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Танталл”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів, про скасування податкових повідомлень рішень від 26.02.2009 р. №0000612300/0/4110; від 18.05.2009 р. №0000612300/1/11230; від 30.07.2009 р. №0000612300/4/17382 на суму податку на прибуток приватних підприємств 855582 грн., у т.ч. 570388 грн. основний платіж, 285194 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 07.07.2010 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, доповненнях до позову. Ствердив, зокрема, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту від 17.02.2009 р. №210/366/23-118/34368114 “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Танталл” ЗКПО 34368114 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року”, яким відповідач встановив заниження податку на прибуток на суму 570388 грн. Посилається на проведення перевірки без врахування даних первинної документації, внаслідок чого висновки акту не відповідають дійсності. Посилається на порушення при проведенні перевірки, зокрема, ненадання інспектором службового посвідчення, неявку другого перевіряючого. Просить позов задовольнити.

Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив, не повідомив суд про причини неявки.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З 29.12.2009 р. по 10.02.2009 р. відповідач провів планову перевірку позивача. Посилання позивача на порушення при проведенні перевірки не доведені ним у встановленому порядку належними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було направлено повідомлення №165 від 25.11.2008 р. про проведення перевірки, були видані направлення №1250 від 29.12.2008 р. та №43 від 29.01.2009 р. на проведення перевірки, особи, які були направлені на перевірку здійснили відповідний запис в журналі реєстрації перевірок. Та обставина, що в графі навпроти прізвища інспектора Зеленіної не зазначений номер посвідчення не свідчить про його непредявлення при тому, що позивач допустив усіх вказаних осіб для проведення перевірки. Не доведено також у встановленому порядку належними доказами невикористання відповідачем при проведенні перевірки первинної документації.

Актом від 17.02.2009 р. №210/366/23-118/34368114 “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Танталл” ЗКПО 34368114 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року”, відповідач встановив заниження податку на прибуток на суму 570388 грн. внаслідок порушення позивачем п. 4.1.6., 5.9., 5.1., 5.2.1., 5.3.9., 5.4.4. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

На підставі вказаного акту, з урахуванням процедури адміністративного оскарження, були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.02.2009 р. №0000612300/0/4110; від 18.05.2009 р. №0000612300/1/11230; від 30.07.2009 р. №0000612300/4/17382 на суму податку на прибуток приватних підприємств 855582 грн., у т.ч. 570388 грн. основний платіж, 285194 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Актом встановлено заниження валового доходу в сумі 1925663 грн., завищення валових витрат в сумі 518779 грн. та завищення амортизаційних відрахувань в сумі 585 грн. Заниження валового доходу відповідач вбачає в заниженні валового доходу в сумі 41423 грн. від продажу товарів; в заниженні валового доходу в сумі 903157 грн. як вартість безоплатно отриманого товару; заниження валового доходу в сумі 981083 грн. від приросту балансової вартості запасів. Завищення валових витрат відповідач вбачає в облікуванні витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у т.ч. 280000 грн. вартість консалтингових послуг, 49856,92 грн. вартість послуг мобільного звязку. Завищення амортизаційних відрахувань відповідач вбачає у нарахуванні амортизації на мобільні телефони, які не обліковуються в обліку позивача (основні фонди 4 групи за ставкою 15%).

Згідно із п. 1.31. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно із п. 11.3.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі накладних та довіреностей позивач поставляв субєктам господарювання, зазначеним в акті перевірки, товарно-матеріальні цінності. Доказів укладення між такими сторонами договорів, які б визначали термін платежу, суду не надано. Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обвязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Доказів направлення позивачем вимог про оплату, суду не надано. Відтак, висновок про заниження валового доходу в сумі 41423 грн. від продажу товарів не відповідає законодавству.

Згідно із п. 4.1.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПП “Бі-Трейд” (постачальник) був укладений договір поставки товару №ДГ-00013/2 від 02.10.2006 р. Згідно із вказаним договором покупець проводить оплату товару протягом 3 робочих днів після отримання письмової вимоги постачальника (п. 5.1.). На підставі видаткових накладних від 14.11.2006 р. №РН-11-1405 на суму 107920 грн., від 15.11.2006 р. №РН-11-1507 на суму 98000 грн.; №РН-11-1505 від 15.11.2006 р. на суму 107600 грн., від 16.02.2007 р. №РН-2-16004 на суму 78410 грн., позивач отримав товар. Однак, доказів отримання вимоги про оплату та, відповідно, настання строку платежу відповідно до п. 5.1. договору, суду не надано. Крім того, 20.11.2006 р. між позивачем (покупець) та ПП “Фірма СВ-Трейдинг” (постачальник) був укладений договір поставки товару №20/11-01, п. 4.1. якого не встановлений термін оплати. Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обвязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. За вказаним договором позивач отримав товар по накладних від 01.12.2006 р. №РН-12-0105 на суму 54956,16 грн., від 01.12.2006 р. №РН-12-0106 на суму 501120 грн. Однак, доказів отримання вимоги про оплату та, відповідно, настання строку платежу, суду не надано. Крім того, 14.03.2007 р. між позивачем (покупець) та ЗАТ “Майбел” (постачальник) був укладений договір поставки товару №14/03-1, у якому також не був встановлений термін платежу. За вказаним договором позивач отримав товар по накладних №РН-0000045 від 15.06.2007 р. на суму 240000 грн., №Рн-0000046 від 15.06.2007 р. на суму 600000 грн. З урахуванням наведеного, висновки відповідача, зазначені в акті не відповідають змісту укладених позивачем господарських зобовязань. Відтак, висновок про заниження валового доходу в сумі 903157 грн. як вартість безоплатно отриманого товару суперечить законодавству.

Згідно із п. 4.1.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Згідно із п. 5.9. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Відповідач посилається на завищення валових витрат, які вбачає в облікуванні витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у т.ч. 280000 грн. вартість консалтингових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) були укладені договори про надання консалтингових послуг від 10.05.2006 р. №10/05/06-р; від 04.06.2007 р. №04/06/07-р; від 28.09.2007 р. №28/09/07-р, за якими виконавець зобовязався надати консалтингові послуги, що полягали у правовій експертизі документів, розробці проектів зовнішньоекономічних договорів, представництва інтересів замовника, моніторинг змін законодавства тощо. З матеріалів справи вбачається, що договори фактично виконувались сторонами, що підтверджується актами виконаних робіт, виписками з банку про їх оплату.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Як вбачається зі змісту вказаних актів, необхідні реквізити, достатні для надання документам вірогідності, на них присутні. Згідно із ч. 4 п. 5.3.9. вказаного закону, не належать до складу валових витрат лише ті будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) - протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статі. (п.п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно із листом ДПА України від 28.12.2005 р. № 1178/10/31-106, при укладенні - договору про надання консалтингових послуг слід керуватися нормами гл. 63 Цивільного кодексу України Відповідно до частини першої ст. 901 ЦК за договором надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (здійснити певні дії або здійснити певну діяльність), а замовник зобов'язується оплатити ці послуги, якщо інше не встановлено договором. Документом, що підтверджує факт отримання послуг, є відповідний акт. Зі змісту послуг вбачається їх прямий звязок із господарською діяльністю позивача і зворотне не було доведено у встановленому порядку належними доказами.

Не заслуговує на увагу також посилання відповідача на нарахування амортизації на мобільні телефони, які не належать позивачу. Як випливає з накладної №6 від 24.11.2006 р. на суму 1600 грн., позивачем було придбано два мобільні телефони. Крім того, договорами про надання послуг стільникового мобільного звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800 підтверджується, що отримувачем цих послуг є сам позивач. Відповідно, посилання відповідача на завищення валових витрат на 49856,92 грн. вартість послуг мобільного звязку, не заслуговує на увагу. Висновок про завищення амортизаційних відрахувань, який відповідач вбачає у нарахуванні амортизації на мобільні телефони, які не обліковуються в обліку позивача (основні фонди 4 групи за ставкою 15%), також не відповідає матеріалам справи.

Згідно із п. 8.2.2. вказаного закону, до 4 групи основних фондів відносяться електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення рішення від 26.02.2009 р. №0000612300/0/4110; від 18.05.2009 р. №0000612300/1/11230; від 30.07.2009 р. №0000612300/4/17382, винесені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів.

3.Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Танталл” (79058, м. Львів, пр. Чорновола 63; ідент. код 34368114) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяКостів М.В

Повний текст постанови виготовлено 24.02.2011 року.