Ухвала суду № 139592215, 07.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

07 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/184/13-г(927/398/26)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі про відстрочення виконання судового рішення по справі за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ВП 44094124) до Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: арбітражний керуючий Лященко Павло Володимирович (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 15 084 852 грн 48 коп., поданої в межах справи за заявоюКРЕДИТОРА: фізичної особи підприємця Коленченка Олександра Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі (код 32750668) 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Глібова, 1про порушення справи про банкрутство

за відсутності представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, виконуючим обов`язки ліквідатора банкрута призначено арбітражного керуючого Лященка П.В.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 постанову Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 скасовано, справу передано для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

На підставі розпорядження від 04.05.2022 № 02-01/76/22 керівника апарату Господарського суду Чернігівської області Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/184/13-г був призначений повторний автоматичний розподіл справи № 927/184/13-г, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.

29.04.2026 до Господарського суду Чернігівської області, в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі, надійшла позовна заява від 24.04.2026 № 1905/5/25-01-13-04-03-2 Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі про стягнення 15 084 852,48 грн (присвоєно єдиний унікальний номер 927/398/26).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань по сплаті податку на додану вартість.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2026 ухвалено:

позов Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі про стягнення 15 084 852,48 грн задовольнити повністю;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Глібова, 1; код 32750668) в дохід бюджету (р/р UA038999980313080029000025001, одержувач: ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код 37972475, МФО 899998) 13 070 875 грн 00 коп. заборгованості по податку на додану вартість, 1 387 876 грн 37 коп. штрафних санкцій та 626 101 грн 11 коп. пені;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Глібова, 1; код 32750668) в дохід Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 226 272 грн 79 коп. судового збору

28.07.2026 на примусове виконання вказаного вище судового рішення були видані відповідні накази.

04.08.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду (надалі Заява), якою боржник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2026 по справі № 927/184/13-г (927/398/26) на один рік.

В обґрунтування Заяви боржник посилається на воєнний стан, збиткову діяльність, законодавчу заборону застосування економічно обґрунтованих тарифів та відсутність з боку держави компенсації заборгованості з різниці в тарифах.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2026 постановлено:

призначити розгляд Заяви в судовому засіданні на 07 вересня 2026 року;

встановити процесуальний строк для подання Головним управлінням ДПС у Чернігівській області заперечень на Заяву протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Процесуальним правом на подання заперечень на Заяву та на участь представника у судовому засіданні податковий орган не скористався.

04.09.2026 від ТОВ НіжинТеплоМережі через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення Заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

згідно п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введений в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).

Питання про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 914/416/20.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, підставою для звернення сторони до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у визначений строк.

За змістом ст. 2, 13, 14, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Як вже зазначалось вище, підставою для звернення до суду із Заявою боржник визначив важкий фінансовий стан, що не дозволяє йому одразу сплатити всю суму боргу та законодавчу заборону застосування економічно обґрунтованих тарифів і відсутність з боку держави компенсації заборгованості з різниці в тарифах.

На підтвердження вказаної вище обставини боржник подав Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.2026, згідно якого на кінець звітного періоду активи боржника дорівнюють 194 090 тис. грн, а розмір поточних зобов`язань і забезпечень сягає 373 126 тис. грн.

Згідно довідки від 03.08.2026 № 01-07/1230 про обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по всім категоріям споживачів по ТОВ НіжинТеплоМережі, які затверджені протоколами засідання тимчасової територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Чернігівської обласної адміністрації заборгованість з різниці в тарифах складає 151 009 260,00 грн.

Як зазначає боржник, фактично з жовтня 2021 року до цього часу товариство застосовує економічно необґрунтовані тарифи, що розраховані на базі цін 2018 року, для порівняння, до складових тарифу включена вартість розподілу газу, яка в 2018 році становила 627,5 грн. за 1000 м3, на сьогодні це 2100 грн, тобто вартість розподілу газу виросла майже на 235%. Ціна активної електроенергії зросла на 372,4% з 2,39 грн. за квт.год в 2018 році до 11,29 грн. за 1 квт.год в 2026. Ціна реактивної електроенергії збільшилася на 486,67% з 0,15 грн. за 1 кВарг до 0,88. Вартість водопостачання та водовідведення збільшилися з 30,77 грн. за м3 до 71,53 грн. (на 132,47%). В 2018 році мінімальна заробітна плата становила 3723 грн на місяць, в 2026 8647 грн (ріст 132,26%), відповідно фонд заробітної плати з відрахуваннями становив 24185,59 тис. грн, на сьогодні це 69942,50 грн (ріст 189,18%), оренда ЄМК в 2018 році становила 1873,88 тис. грн, в 2026 3987,94 тис. грн (ріст 112,82%). Екологічний податок в 2018 році становив 51,55 грн, в 2026 769,59 тис грн (ріст майже 1393%). Витрати підприємства на ПММ в 2018 році становили 480,63 грн, в 2026 861.81 грн (ріст 79,31%). При відстроченні виконання рішення в ситуації, що склалася, хоч якимось чином буде дотриманий принцип пропорційності та баланс інтересів, адже саме держава встановила заборону на застосування економічно обґрунтованих тарифів, взяла обов`язок відшкодувати різницю в тарифах та не виконує такого обов`язку.

Одночасно суд враховує, що відносно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство, що створює перешкоди нормальному функціонуванню товариства, про що останній також зазначає в Заяві.

При цьому, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013, серед іншого, визнано вимоги фізичної особи-підприємця Коленченко О.О. до боржника у сумі 495 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2016 визнано вимоги кредиторів з грошовими вимогами до боржника:

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Чернігівгаз 920 116,42 грн. боргу з включенням до 4 (четвертої) черги реєстру вимог кредиторів і 2 756,00 грн. судового збору боргу до 1 (першої) черги реєстру вимог кредиторів;

Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз України у сумі 66 951 113,77 грн. боргу з включенням до 4 (четвертої) черги реєстру вимог кредиторів і 2 756,00 грн. судового збору боргу до 1 (першої) черги реєстру вимог кредиторів;

Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України 6 655 066,31 грн. боргу до 4 (четвертої) черги реєстру вимог кредиторів, 2 756,00 грн. судового збору боргу до 1 (першої) черги реєстру вимог кредиторів 74 625,71 грн. до 6 (шостої) черги реєстру вимог кредиторів.

Крім того, в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі постійно розглядаються поточні вимоги кредиторів до боржника, внаслідок чого значна кредиторська заборгованість продовжує збільшуватись.

Наведені вище обставини в своїй сукупності суд вважає обставинами, які ускладнюють виконання рішення.

Також суд враховує процесуальну поведінку відповідача, зокрема те, що відповідачем не заперечувалось існування податкового боргу та не було оскаржено рішення суду про стягнення заборгованості.

Питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Вирішення питання про відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 920/167/22.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 вказано, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі і в частині строків його виконання. Розстрочення або відстрочення лише унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 921/27/21).

Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, зважаючи на сукупність представлених боржником доказів відносно свого фінансового становища, дотримуючись балансу інтересів сторін з метою недопущення істотного порушення права стягувача на отримання коштів, тобто захисту його майнового права та інтересу, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання рішення по даній справі до 30 квітня 2027 року; як наслідок Заява підлягає частковому задоволенню.

Суд бере до уваги, що після початку опалювального сезону в жовтні 2026 року боржник почне отримувати кошти від споживачів за поставлене тепло і гарячу воду. Таким чином, до 30.04.2027 боржник зможе акумулювати необхідну кількість грошових коштів для початку розрахунків з бюджетом.

За змістом ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 червня 2026 року по справі № 927/184/13-г (927/398/26) до 30 квітня 2027 року.

Копії цієї ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Глібова, 1), Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11), арбітражному керуючому Лященку П.В. (14000, м. Чернігів, провулок Коцюбинського, 4/9).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повна ухвала складена 09.09.2026.

Дата набрання ухвалою законної сили 07.09.2026.

Суддя А.С. Сидоренко