Ухвала суду № 139591545, 08.09.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1417/25

Номер провадження 2/350/81/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника ТзОВ "Газорозподільчі мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТзОВ "Газорозподільчі мережі України" адвоката Данилюк Г.Й. (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі №350/1417/25, провадження №2/350/81/2026 -

установив:

У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про відмову у прийнятті неналежного документа та визнання недійсним ордера на надання правничої допомоги серії АТ №1109216. Судом встановлено, що повноваження представника позивача - адвоката Данилюк Галини Йосипівни підтверджені належним чином.

У зв`язку із припиненням суддею Сокирко Л.М. повноважень судді справу після повторного автоматизованого розподілу передано судді Пулику М.В. та ухвалою від 16 липня 2026 року прийнято до його провадження.

20 липня 2026 року відповідач Чеховський П.С. подав заяву, в якій просив залишити позовну заяву без розгляду та закрити провадження у справі.

14 серпня 2026 року відповідач повторно звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись на відсутність у Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" статусу юридичної особи та, на його думку, відсутність належних повноважень у представника позивача.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2026 року у задоволенні зазначеного клопотання Чеховського П.С. відмовлено.

Встановлено, що позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі його Івано-Франківської філії, а повноваження адвоката Данилюк Г.Й. на представництво інтересів позивача підтверджені ордером серії АТ №1109216. Суд також зазначив, що сама собою відсутність у філії статусу юридичної особи не свідчить про те, що стороною у справі є філія, та не є передбаченою статтею 255 ЦПК України підставою для закриття провадження.

08 вересня 2026 року відповідач Чеховський П.С. знову пода клопотання про закриття провадження у справі.

На обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що Івано-Франківська філія ТОВ "Газорозподільчі мережі України" не є юридичною особою, а тому не наділена цивільною процесуальною правоздатністю та не може бути стороною у цивільному процесі.

Посилаючись на положення статей 47, 48, 175, 186, 255 ЦПК України та правові висновки Верховного Суду, зокрема викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі №760/32455/19, відповідач вважає, що позов фактично поданий Івано-Франківською філією ТОВ "Газорозподільчі мережі України", яка не має цивільної процесуальної правоздатності.

Крім цього, відповідач зазначає, що, Івано-Франківська філія не має повноважень представляти інтереси юридичної особи ТОВ "Газорозподільчі мережі України", оскільки до позовної заяви не було додано довіреності від юридичної особи, а позовна заява підписана представником від імені філії, а не юридичної особи.

У зв`язку з наведеним відповідач просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки, на його переконання, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача адвокат Данилюк Г.Й. проти задоволення клопотання заперечила. Зазначила, що її повноваження на представництво інтересів ТОВ "Газорозподільчі мережі України" підтверджені у передбачений законом спосіб та вже перевірялися судом під час розгляду справи. Вона зареєстрована в підсистемі "Електронний суд" як представник позивача, має доступ до електронної справи та документів ТОВ "Газорозподільчі мережі України", здійснює від імені товариства процесуальні дії у цій справі. Наголосила, що позивачем у справі є саме юридична особа - ТОВ "Газорозподільчі мережі України", яке діє в особі Івано-Франківської філії, а не філія як самостійний суб`єкт права. У зв`язку з цим вважає доводи відповідача про відсутність у неї належних повноважень та про необхідність закриття провадження безпідставними.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подане відповідачем клопотання та матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим реалізація учасниками справи наданих їм процесуальних прав повинна здійснюватися відповідно до їх призначення та з дотриманням установлених цивільним процесуальним законодавством правил.

Відповідно до статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Водночас учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Суд погоджується з доводом відповідача в тій частині, що Івано-Франківська філія ТОВ "Газорозподільчі мережі України" не є самостійною юридичною особою та не може самостійно бути позивачем у цивільній справі.

Разом з тим зазначена обставина сама по собі не є підставою для закриття провадження у цій справі, оскільки зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Івано-Франківської філії, а не Івано-Франківську філію як самостійну юридичну особу.

Використання у найменуванні позивача словосполучення "в особі Івано-Франківської філії" характеризує структурний підрозділ, через який юридична особа здійснює відповідну діяльність, однак не змінює того, що суб`єктом матеріальних та процесуальних правовідносин є юридична особа - ТОВ "Газорозподільчі мережі України".

Суд враховує наведені відповідачем правові висновки Верховного Суду про те, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені самостійною цивільною процесуальною правоздатністю і не можуть самостійно виступати стороною у цивільному процесі. У цій справі позовні вимоги заявлені не від імені Івано-Франківської філії як самостійного суб`єкта права, а від імені ТОВ "Газорозподільчі мережі України" в особі відповідної філії.

Тому правові висновки, на які посилається відповідач, не свідчать про наявність передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України підстави для закриття провадження саме у цій справі.

Крім того, доводи відповідача щодо відсутності належних повноважень у адвоката Данилюк Г.Й. вже неодноразово були предметом процесуальної перевірки суду. Доводи щодо відсутності у Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" статусу юридичної особи та пов`язаного з цим, на думку відповідача, існування підстав для закриття провадження повторно були предметом судового розгляду 18 серпня 2026 року.

08 вересня 2026 року відповідач знову звернувся із клопотанням про закриття провадження, яке значною мірою ґрунтується на тих самих фактичних обставинах. При цьому відповідачем не наведено нових фактичних обставин та не подано доказів, які б спростовували встановлені судом обставини або свідчили про виникнення після постановлення ухвали від 18 серпня 2026 року передбачених статтею 255 ЦПК України підстав для закриття провадження.

Суд не вбачає достатніх підстав на цьому етапі для визнання самого факту подання відповідачем чергового клопотання зловживанням процесуальними правами, оскільки учасник справи вправі наводити додаткове правове обґрунтування своєї процесуальної позиції. Разом з тим суд звертає увагу відповідача на передбачений статтею 44 ЦПК України обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та на недопустимість неодноразового порушення перед судом тотожних процесуальних питань, яким уже надано належну правову оцінку, за відсутності нових обставин чи доказів, якщо такі дії спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зміст наведеної норми свідчить, що її застосування пов`язане з неможливістю вирішення відповідного спору в порядку цивільного судочинства.

Предметом цієї справи є вимога юридичної особи до фізичної особи про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Наведені відповідачем обставини щодо організаційно-правового статусу філії та повноважень представника не змінюють характеру спірних матеріальних правовідносин та самі по собі не свідчать про те, що цей спір не може розглядатися судом у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, або будь-якої іншої передбаченої частиною першою статті 255 ЦПК України підстави для закриття провадження.

За таких обставин, враховуючи зміст позовної заяви, суб`єктний склад учасників справи, предмет спору, документи на підтвердження повноважень представника позивача, а також те, що доводи відповідача щодо статусу філії та повноважень представника вже перевірялися судом та не спростовані новими обставинами чи доказами, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 від 08 вересня 2026 року є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 58, 60, 62, 95, 255, 257, 258261 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі №350/1417/25, провадження №2/350/81/2026 - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09.09.2026.

Суддя: