Рішення № 139591543, 07.09.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1011/26

Провадження № 2/350/859/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максиміва І.В.,

з участю секретаря судового засідання Гумінського В.І.,

представника позивача (в режимі відеоконференції) Фоменка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 4652740 від 20.03.2021 в розмірі 53552,33 грн., а також судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 20.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір про надання кредиту № 4652740. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) на наступних умовах: сума кредиту 8050 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у базовий період за пільговою (акційною) процентною ставкою 1,33 % за кожен день користування кредитом; у спеціальний (або інший передбачений договором) період за стандартною процентною ставкою 3,0 % за кожен день користування кредитом. Отже, умовами договору передбачено, що всі істотні умови кредитування, у тому числі строки повернення кредиту, розмір процентної ставки, загальна вартість кредиту, графік платежів, визначаються у договорі та додатку до нього (графіку платежів), який є його невід`ємною частиною. Договір укладено в електронній формі.

01.04.2026 було укладено договір № АК01-04/2026 відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4652740. Позивач вказує, що станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку із чим у відповідача наявна прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за договором № 4652740 від 20.03.2021, що підлягає стягнення з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 53552,33 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8050 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 45502,33 грн. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, ТОВ «Факторинг Партнерс» змушене звернутись із даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.

14.07.2026 відповідач ОСОБА_1 направив через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказав, що не заперечує, що між ним та ТОВ «Алекскредит» був укладений кредитний договір № 4652740 від 20.03.2021 та що він отримав кредитні кошти у розмірі 8050 грн., а тому згідний повернути зазначену суму основного боргу. Однак, вказав, що категорично не погоджується з вимогами позивача щодо стягнення з нього процентів у розмірі 45502,33 грн. Так з наданого позивачем розрахунку вбачається, що при сумі кредиту 8050 грн. розмір нарахованих процентів більш ніж у п`ять разів перевищує суму самого кредиту. Такий розмір процентів є явно надмірним, неспівмірним із сумою отриманих коштів та фактичними наслідками порушення зобов`язання.

Також просив врахувати, що він являється військовослужбовцем, під час проходження служби отримав поранення, у зв`язку з чим перебуває на лікуванні. Окрім цього з його забезпечення щомісячно стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей на підставі судового наказу № 345/3676/23 від 28.08.2023 року. Вказав, що зазначені обставини значно впливають на його матеріальний стан та ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань. Враховуючи наведене, просить позов задоволити частково стягнути лише суму фактично отриманого кредиту в розмірі 8050 грн., у іншій частині позову відмовити.

Також вказав, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 є явно завищеною, неспівмірною зі складністю справи, а тому просив зменшити розмір таких витрат до мінімального розміру або відмовити у їх стягненні. Судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розгляд справи просив здійснювати без його участі у зв`язку з його перебуванням на лікуванні.

16.07.2026 представник відповідача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Чайковська М.І. через систему «Електронний суд» направила відповідь на відзив, в якому вказала, що у розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. 20.03.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 4652740. Відповідно до п.1.7. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку. 1.7.1. У випадку користування кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 6,65 % від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні договору:. в базовий період протягом 19 календарних днів з 20.03.2021 до 08.04.2021 (включно) у розмірі 1,33 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил); в спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 09.04.2021 до 05.10.2021 (включно) у розмірі 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 10089,64 грн.

Кредитором нараховано відсотки з 20.03.2021 по 05.10.2021, тобто в межах строку кредитування, погодженого сторонами договору та у розмірі, передбаченому умовами договору. Також, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Окрім цього, зазначила, що відповідачем подано не повний перелік документів на підтвердження проходження ним військової служби, тому відсутні підстави для застосування пільг встановлених у п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». В зв`язку з вищевказаним просить суд позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача Фоменко А.В. позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, крім цього доповнив, що відповідач при укладенні договору позики погодився з умовами кредитування, факт отримання кредиту і укладення договору останнім не заперечується. Кредитором нараховано відсотки з 20.03.2021 по 05.10.2021, тобто в межах строку кредитування, погодженого сторонами договору та у розмірі, передбаченому умовами договору. Окрім цього, зазначив, що відповідачем подано не повний перелік документів на підтвердження проходження ним військової служби, тому відсутні підстави для застосування пільг встановлених у п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а твердження позивача про слату ним аліментів на утримання дітей не є підставою для зменшення заборгованості за кредитним договором. А тому просив позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив суду клопотання у якому позовні вимоги визнав частково, просив стягнути з нього заборгованість лише у сумі отриманого ним кредиту в розмірі 8050 грн, враховуючи його майновий стан, зокрема сплату ним аліментів на дітей та його перебування на військовій службі. В решті позову просив відмовити, а розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.03.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4652740, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п. 2.35. Правил) та інші платежі у відповідності до умов договору. Сума кредиту складає 8050 грн. Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника. За цим договором позичальник сплачує суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору: в базовий період протягом 19 календарних днів з 20.03.2021 до 08.04.2021 (включно) у розмірі 1,33 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка - п. 2.1. Правил); в спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 09.04.2021 до 05.10.2021 (включно) у розмірі 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.35. Правил). Сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.42 Правил) встановлюється з дати укладення договору 20.03.2021 до кінцевої дати виконання договору 05.10.2021 (включно). Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатору PS4652740.

20.03.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 , підписано за допомогою електронного підпису пропозицію укласти договір (оферту) щодо надання кредиту № 4652740 та таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором і графік платежів.

Згідно паспорта споживчого кредиту ТОВ «Алекскредит», сума кредиту становить 8050 грн. Строк кредитування за загальними умовами кредитування 199 днів, у тому числі базовий період 19 днів, спеціальний період 180 днів. Спосіб та строк надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника. Процентна ставка - фіксована для кожного періоду. За загальними умовами кредитування до 08.04.2021 - 1,33 %, до 05.10.2021 - 3 %. Паспорт споживчого кредиту підписано 20.03.2021 ОСОБА_1 електронним підписом PS4652740.

На підтвердження укладеного договору позивачем надано інформацію щодо послідовності (хронології) дій ТОВ «Алекскредит» та заявника № 4652740.

Як вбачається із квитанції № 68939277012000844028721847832208, ТОВ «Алекскредит» 20.03.2021 перерахувало грошові кошти у розмірі 8050 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до кредитного договору № 4652740 від 20.03.2021 укладеного з ОСОБА_1 .

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту наданого ТОВ «Алекскредит», станом на 31.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 по договору про надання кредиту № 4652740 від 20.03.2021 становить 53552,33 грн, з яких: заборгованості по тілу кредиту 8050 грн., заборгованості за процентами 45502,33 грн.

01.04.2026 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Алекскредит» укладено договір факторингу № АК 01-04/2026. За цим договором клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026, сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 4652740 становить 53552,33 грн.

Із копії розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», станом на 03.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 по договору про надання кредиту № 4652740 від 20.03.2021 становить 53552,33 грн, з яких: заборгованості по тілу кредиту 8050 грн., заборгованості за процентами 45502,33 грн.

Із копії посвідчення серії НОМЕР_2 та довідки № 7128 виданої 13.07.2026 військовою частиною НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 з 04.06.2022 по теперішній час та користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с. 41-42).

Відповідно до розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №2/0913/459/11 від 11.09.2011 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей.

Судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з приписами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не установлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, визначення прав і обов`язків учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (далі Закону № 675-VIII).

Статтею 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Цією статтею зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ (частина сьома, дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).

Норми статті 11 Закону № 675-VIII відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що представлені стороною позивача договір факторингу та реєстр права вимоги є належними та допустимими доказами, які у встановленому законом порядку підтверджують перехід до позивача пред`явлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4652740 від 20.03.2021, оскільки укладаючи договір факторингу сторони узгодила всі істотні умови для такого виду договору відповідно до чинного законодавства та дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах, а тому з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки. Належних та допустимих доказів того, що стороною договору факторингу в момент його підписання не додержано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Національний банк України в листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

На підтвердження наявності пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», відповідач надав суду копію посвідчення серії НОМЕР_2 та довідку № 7128 виданої військовою частиною 13.07.2026 згідно яких ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 з 04.06.2022 по теперішній час та користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни учасник бойових дій.

Разом з тим, з поданих вище доказів вбачається, що на момент укладення кредитного договору № 4652740 від 20.03.2021 року відповідач не набув статусу військовослужбовця і на нього не розповсюджувались пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Вказану суму процентів за користування кредитом нараховано в період дії договору з 20.03.2021 року по 05.10.2021 року, тобто до призову 04.06.2022 року відповідача на військову службу та введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року.

Вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу військовослужбовця, після укладення договору та закінчення строку кредитування.

У відповідності до вимог статей 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування це процесуальний обов`язок суду.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України). У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2019 року в справі №127/13957/16-ц (провадження № 61-26417св18) викладена правова позиція, що «за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів та сплати заборгованості в повному обсязі, не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, а також не надав свого розрахунку заборгованості, який би містив інший розмір заборгованості.

Разом з тим, доводи відповідача викладені у відзиві щодо необхідності зменшення розміру заборгованості за кредитним договором у зв`язку з складним матеріальним становищем (сплатою аліментів) та станом здоров`я є особистими обставинами відповідача та не можуть бути підставою для звільнення від виконання грошового зобов`язання або зменшення його розміру. Таким чином, відсотки, які нараховані відповідно до умов кредитування, не підлягають списанню. Крім цього, стороною відповідача не доведено, що заявлені до стягнення відсотки є штрафними, а не договірними. Отже, правових підстав для зменшення розміру заборгованості за кредитним договором до заявлених позивачем відсотків немає.

Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задоволити.

Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 16000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16000 гривень позивач надав суду: договір №02-07/2024 від 02.07.2024 укладений між ТОВ «Факторинг Партенрс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прас-лист; заявку на надання юридичної допомоги №998 від 01.05.2026; витяг з акту №36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, відповідно до яких вартість послуг, які надавались, складається з наступного: усна консультація з вивченням документів 2 год.; складення позовної заяви для подачі до суду 4 год., сума наданих послуг відповідно до договору складає 16000 грн.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

При визначенні співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд зазначає, що відповідачем було подано заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу і на його переконання заявлена сума відшкодування таких витрат у сумі 16000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Суд також бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: усна консультація з вивченням документів, складання позовної заяви, та подача до суду.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 3000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у цій справі сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 0662480041 від 18.06.2026, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 4652740 від 20.03.2021 в сумі 53552 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 09.09.2026 року.

Суддя Максимів І.В.