Ухвала суду № 139591289, 09.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1938/26

Провадження № 2/192/1694/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в селищі Солоне Дніпропетровської області позовну заяву першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах Солонянської селищної ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі водного фонду, зобов`язання повернути земельну ділянку,

встановив:

Перший заступник керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Рябець Р.В. звернувся до суду в інтересах Солонянської селищної ради з позовом до ОСОБА_1 в якому просить:

- розірвати договір оренди землі водного фонду від 15.05.2007 укладений між Солонянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 7.69 га, кадастровий номер 1225084300:07:780:0001;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути Солонянській селищній раді земельну ділянку з кадастровим номером 1225084300:07:780:0001;

- стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Судом отримано відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Дослідивши позовну заяву, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, прокурор посилається на те, що 15.05.2007 року між Солонянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, розташованої на території Микільської сільської ради для риборозведення на території Микільської сільської ради строком на 5 (п`ять) років. 12.12.2008 між Солонянської райдержадміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі водного фонду від 15.05.2007 згідно з яким внесено зміни щодо строку дії договору оренди та розміру орендної плати.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною першою статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 31.07.2001 року та 17.02.2017 року припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 31.07.2001 зареєстрований підприємцем, є користувачем спірної земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом з жовтня 2001 року на підставі договору тимчасового користування землями водного фонду на правах оренди від 18.10.2001р. №3 від 22.10.2001 укладеному з Солонянською радою, технічна документація водогосподарський паспорт на водний об`єкт (ставок), що розташований на цій земельній ділянці розроблявся в 2001 році на замовлення ПП ОСОБА_1 , 20.02.2007 року відповідач звернувся до Солонянської районної державної адміністрації з заявою про укладення договору оренди земель водного фонду та водного об`єкту саме як фізична особа-підприємець та 15.05.2007 на підставі розпорядження Солонянської районної державної адміністрації з відповідачем було укладено спірний договір про передачу в оренду земельної ділянки, а додатковою угодою від 12.12.2008, якою продовжено строк дії договору оренди від 15.05.2007 року на 47 років визначено статус орендаря як ПП ОСОБА_1 .

Отже, судом встановлено, що спірний договір укладався з метою продовження здійснення діяльності з риборозведення після закінчення договору від 18.10.2001р. №3 від 22.10.2001 укладеному з Солонянською радою, земельна ділянка з розташованим на ній водним об`єктом була передана відповідачу в оренду, як фізичній особі-підприємцю (відповідно до п.9.2 спірного договору оренди землі водного фонду від 15.05.2007 дія договору припиняється у разі ліквідації юридичної особи-орендаря) та у зв`язку з такою діяльністю для здійснення риборозведення на території Микільської сільської ради.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного суду викладеному у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 починаючи з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Звернення прокурора в липні 2026 року до суду з метою захисту прав територіальної громади, як власника земельної ділянки з водним об`єктом, після припинення підприємницької діяльності відповідачем у 2017 році, не нівелює укладення договору оренди зі строком дії до 17.12.2054р з відповідачем як підприємцем та у зв`язку з його підприємницькою діяльністю.

Отже, враховуючи, що спірний договір оренди від 15.05.2007 року укладений з ОСОБА_1 з метою риборозведення на території Микільської сільської ради під час реєстрації як фізичної особи-підприємця, на підставі його заяви як підприємця та у зв`язку з такою діяльністю підприємця з 2001 року, припинення відповідачем ОСОБА_1 підприємницької діяльності у 2017 році не припиняє його прав та обов`язків за укладеним 15.05.2007 року договором оренди землі.

Суд вважає встановленим що за договором оренди землі водного фонду від 15.05.2007 відповідач виступав у спірних правовідносинах саме як фізична особа-підприємець, а тому вказаний спір не підлягає розгляду у цивільному порядку та повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Дані висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного суду висловленої в постанові від 16 червня 2021 року у справі № 573/2336/17.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України.

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах Солонянської селищної ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі водного фонду, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення.

Суддя О.О. Тітова