Ухвала суду № 139591246, 07.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/515/26

Провадження № 2/191/316/26

У Х В А Л А

іменем України

07 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Форощук С.А., за участю секретаря - Вехник С.А., згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Сабліна Юлія Сергіївна, до ОСОБА_2 ; третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації; Орган опіки і піклування Дарницького району м. Києва в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Сабліна Юлія Сергіївна, до ОСОБА_2 ; третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації; Орган опіки і піклування Дарницького району м. Києва в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 8,9 ст.84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані докази.

Згідно ч.1 - 6 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Частинами 4,5 ст.19 Сімейного Кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У своїх роз`ясненнях від 09.02.2017 року вих.№9-244/0/4-17 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, надав відповідь на питання який орган опіки та піклування повинен надавати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав: за місцем проживання відповідача чи за місцем проживання дитини.

Згідно вказаної відповіді результати системного аналізу пунктів 72-74 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. N 866, в частині визначення органу опіки та піклування, уповноваженого подавати до суду висновок про розв`язання спору між батьками, дозволяють зробити висновок, що саме орган опіки та піклування за місцем проживання дитини надає висновок під час вирішення судом позову про позбавлення батьківських прав.

У разі, якщо є необхідність обстеження житлово-побутових умов відповідача за позовом про позбавлення батьківських прав, який проживає окремо від дитини у межах іншої адміністративно-територіальної одиниці, акт обстеження складається службою у справах дітей за його місцем проживання та надається органу опіки та піклування за місцем проживання дитини для складання та подання до суду висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав.

Таким чином, у спорах щодо позбавлення батьківських прав залучається саме орган опіки і піклування за місцем проживання дитини.

Подібний підхід є виправданим з точки зору необхідності отримання інформації щодо умов проживання дитини, з`ясування переліку осіб, з якими проживає дитина, з`ясування у навчальних та лікувальних закладах, які відвідує дитина, ступеню залучення кожного з батьків до вирішення питань щодо її розвитку, навчання, виховання та лікування. Наведені дані мають важливе значення для вирішення питання щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав одного з батьків. Вирішення вказаних питань належить до компетенції органу опіки та піклування саме за місцем проживання дитини, а не відповідача у справі.

Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

З матеріалів справи вбачається, що місцем проживання дитини щодо якої вирішується питання про позбавлення батьківських прав є - АДРЕСА_1 , тому органом, якому необхідно надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - є Орган опіки і піклування Дарницького району м. Києва в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

З метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, а також враховуючи те, що позовні вимоги стосуються прав та законних інтересів неповнолітньої дитини, тому висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання даного спору є необхідним.

На підставі викладеного, керуючись ст.76, ст.ст.81,84, 95, 116-118,197 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

зобов`язати Орган опіки і піклування Дарницького району м. Києва в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновок надати в строк до 14 жовтня 2026 року до 10 год. 00 хв.

Копію ухвали для виконання направити вОрган опіки і піклування Дарницького району м. Києва в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. А. Форощук