Ухвала суду № 139589870, 09.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09 вересня 2026 рокуСправа № 912/2458/26

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПС ЕЛЕКТРОНІКС", вул. Ельворті (Орджонікідзе), 5, м. Кропивницький, 25002

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ-ТИГРІ", вул. Будівельників, 16, м. Очаків, Миколаївський район, Миколаївська область, 57500

про стягнення 929 065,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПС ЕЛЕКТРОНІКС" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ-ТИГРІ" про стягнення заборгованості, пені та трьох відсотків річних в загальному розмірі 929 065,71 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування підстав позову вказано про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ-ТИГРІ" зобов`язань за договором виготовлення та постачання обладнання №1/18-08-21 від 19.08.2021 в частині сплати вартості отриманого обладнання, що порушує право позивача на одержання плати у строк, передбачений договором.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

За приписами ч. 1-2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

За частиною 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, відповідно до ст. 27, 29 ГПК України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК).

Підстав, визначених приписами ст. 30 ГПК України, суддею не встановлено.

Разом з цим, правила ч. 5 ст. 29 ГПК України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

За умовами договору №1/18-08-21 від 19.08.2021 сторонами не вказаного конкретного місця виготовлення та поставки обладнання чи місця виконання договору.

Разом з тим, за змістом позову вказано, що замовник прийняв комплект обладнання на Новоодеському олійно-екстракційному заводі (вул. Сеславинського, 30, м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56602).

Окрім того, предметом позову не є зобов`язання відповідача виконати умови договору в натурі (виготовити або поставити обладнання), а стягнення коштів за поставлене обладнання, що можливе фактично шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів з одного банківського ранку на інший банківський рахунок та не пов`язано з певним місцем виконання.

Аналогічна правова позиція, що позов може бути подано за правом вибору позивача за місцем виконання договору лише у випадку окремого зазначення у договорі місця виконання, викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №442/3250/18.

При цьому, у пункті 2.5. договору передбачено, що оплата обладнання проводиться замовником (згідно отриманого рахунку) на розрахунковий рахунок виконавця.

Таким чином, спірні правовідносини не мають особливостей щодо сплати грошових коштів у чітко визначеному місці.

У разі спору про стягнення грошових коштів для цілей визначення юрисдикції спору не підлягає застосуванню і пункт 4 частини першої статті 532 ЦК України, відповідно до якого якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання; якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Цей пункт визначає місце, в якому провадиться виконання зобов`язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору. На це, зокрема, вказує можливість понесення витрат, пов`язаних із зміною місця виконання, а така можливість у разі сплати безготівкових коштів виключається. Сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.

Отже, поняття місця виконання грошового зобов`язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв`язку з цим не підлягає застосуванню і частина п`ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №924/698/23.

Також не підлягає врахуванню п. 6.3 договору, згідно якого сторони погодили, що при недосягненні згоди всі суперечки між сторонами вирішуються в Господарському суді Кіровоградської області, оскільки чинний ГПК України не передбачає інституту договірної підсудності, сторони правочину не мають права самостійно змінювати територіальну чи предметну підсудність справи та обирати конкретний суд в Україні для вирішення спору на власний розсуд.

З підстав викладеного, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, тобто за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); організаційно - правова форма; місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ-ТИГРІ" (код ЄДР 41540397) зареєстровано за адресою: вул. Будівельників, 16, м. Очаків, Миколаївський район, Миколаївська область, 57500.

Отже, даний спір має розглядатися за місцезнаходженням відповідача Господарським судом Миколаївської області.

Згідно ч. 9 статті 176 ГПК України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 27, 29-31, 176, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 03.09.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПС ЕЛЕКТРОНІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ-ТИГРІ" про стягнення 929 065,71 грн з додатками направити за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити сторонам до електронних кабінетів.

Суддя В.В.Тимошевська