Ухвала суду № 139589858, 08.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,

тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08 вересня 2026 рокуСправа № 912/1331/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, офіс 89)

про визнання грошових вимог у справі №912/1331/26

про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ),

представники сторін участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 16.06.2026 господарський суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ; з метою виявлення всіх кредиторів ухвалив здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника; ввів процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича; встановив керуючому реструктуризацією строк до 16.07.2026 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно обґрунтовані пояснення за кожним з кредиторів, а також, за наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; зобов`язав керуючого реструктуризацією до 20.07.2026 організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; зобов`язав керуючого реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника; призначив попереднє судове засідання на 30.07.2026 о 11:30.

16.06.2026 (номер публікації: 79698, дата публікації: 16.06.2026 15:06) на офіційному вебпорталі Судової влади України оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

У графі оголошення "Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника" зазначено: "Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство".

23.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" подало заяву від 23.07.2026 про грошові вимоги до боржника у справі № 912/1331/26 з вимогами визнати грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 7 077,00 грн, з яких 3 000,00 грн сума заборгованості за тілом, 4 077,00 грн прострочений залишок заборгованості по процентам, розрахований відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування"; судового збору у розмірі 5 324,80 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою від 27.07.2026 суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про грошові вимоги кредитора до розгляду; розгляд заяви кредитора призначив на 08.09.2026 о 10:30; арбітражного керуючого Черкасова С.А. зобов`язано надати письмове повідомлення про результати розгляду вимог кредитора.

04.08.2026 керуючий реструктуризацією Черкасов С.А. у повідомленні про результати розгляду грошових вимог визнав частину грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржника в сумі 9 809,80 грн, в тому числі 3000,00 грн основний борг, 1485,00 грн проценти за користування кредитом, 5 324,80 грн судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання грошових вимог. Решту заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" суми грошових вимог в сумі 2 592,00 грн заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом керуючий реструктуризацією Черкасов С.А. заперечив посилаючись на те, що проценти нараховані з порушенням вимог пункту 5 частини першої статті 1 та частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим підлягають визнанню лише в межах граничного розміру. Також зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу не є конкурсними грошовими вимогами у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та є необґрунтованими з огляду на характер і обсяг наданих послуг.

У засіданні суду 08.09.2026 представники сторін участі не брали, про дату, час і місце його проведення були належно повідомлені (т. 6, а.с. 217-222).

За статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це, зокрема, юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно із статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За приписами частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За правилами частини 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення повністю або частково) вимог таких кредиторів.

В силу положень частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо).

Офіційне оприлюднення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 16.06.2026, останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів, визначеним частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є 16.07.2026.

При цьому, заява про грошові вимоги подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до господарського суду 23.07.2026, тобто з порушенням визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства 30-денного строку.

Зі змісту поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заяви з грошовими вимогами до боржника та наданих суду документів, вбачається таке.

04.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КІФ" (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 6841835 (далі - Кредитний договір, т. 6, а.с. 194-205), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Пунктом 3 Кредитного договору передбачено, що за цим договором Товариство надає Клієнту кредит у гривні, а Клієнт зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (пп. 3.1.); сума кредиту складає - 3000 гривень. Тип кредиту - Кредит (пп. 3.2.); строк пільгового кредитування - 30 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості Кредиту для Клієнта та реальної річної процентної ставки за цим Договором (далі за текстом - "Графік платежів"), що є Додатком № 1 до цього Договору (пп. 3.3).

За умовами п. 4.2. Кредитного договору, Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 02.01.2026 (далі за текстом - "строк кредитування") шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 3000,00 грн, що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Додатковим договором №6841835021125 від 02.11.2025 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №6841835 від 04.10.2025 сторони погодили внести зміни, зокрема: (п. 2.1.) відповідно до п. 3.3. договору, строк обраного Клієнтом наступного пільгового періоду складає 30 календарних днів, з 02.11.2025 по 01.12.2025; (п. 3.3) строк пільгового кредитування - 30 днів (в) (день); (п.п. 3.4.1-3.4.2 договору викласти в наступній редакції: 3.4.1 Пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового період / наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка; (3.4.2) стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,59% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду; (п. 3.6) Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.99% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": 2686,50 загальні витрати) грн/3000 (сума кредиту)) грн)/90(строк кредитування)дн.*100% =0.99% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 7805,21% річних; (п. 3.7.) Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 2686,50 грн; (п. 4.2.) Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 31.01.2026 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

На підтвердження перерахування кредитних коштів, до заяви про грошові вимоги додано підтвердження від ТзОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів згідно платіжної інструкції № 1113561 від 04.10.2025.

ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами повністю не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед ТзОВ "Фінансова компанія "КІФ" у розмірі 7 077,00 грн (з яких: 3000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 4077,00 грн заборгованість по процентах за користування кредитом).

Вказана заборгованість підтверджується довідкою-рахунком за договором фінансового кредиту № 6841835 від 04.10.2025 станом на 18.02.2026 (т. 6, а.с. 193).

18.02.2026 між ТОВ "ФК КІФ" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" було укладено договір факторингу №18022026, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до п. 1.2 даного правочину, наступне відступлення Фактором права вимоги третім особам за відповідним Реєстром прав вимог до цього договору допускається не раніше ніж після повного виконання Фактором свого зобов`язання щодо сплати Клієнту 100% ціни придбання.

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги (п. 2.1.3 угоди).

Відповідно до умов вказаного Договору факторингу № 18022026 та на підставі Реєстру прав вимог № 1 від 18.02.2026 до Договору факторингу № 18022026 від 18.02.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінансова компанія "КІФ" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №6841835 від 04.10.2025 у розмірі 7077,00 грн (з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 4077,00 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом).

У розумінні статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За вказівками абзацом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У пункті 1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу статті 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №904/4592/15 від 07.06.2018 вказано, що в межах справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем (п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є: використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд звертає увагу, що усі долучені ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" документи подані через ЄСІТС та скріплені електронним цифровим підписом.

Підписаний сторонами договір про надання коштів у позику, додатки, містять прізвище та ініціали боржника, відомості його особисту електронну адресу та номер мобільного телефону (реквізити яких повністю співпадають з особистими даними боржника зазначеними у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), з використанням яких укладено відповідні документи.

На відповідних документах міститься інформація про їх підписання з використання одноразового ідентифікаторів.

Укладені сторонами договір, додатки до них містять узгоджені сторонами усі істотні умови, зокрема в частині порядку отримання кредитних коштів, строку кредитування, ставку процентів, розміру відповідальності.

З наявних матеріалів заяви вбачається виконання ТОВ "ФК "КІФ" зобов`язань згідно договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №6841835 від 04.10.2025 в розмір 3 000 грн (зокрема листи-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід").

Доказів погашення боржником даної заборгованості до матеріалів справи не надано.

Окрім того, суд звертає увагу, на те що боржник у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи посилалася на наявність у неї станом на дату подання заяви заборгованості перед первинними кредитором ТОВ "КІФ".

Крім того, боржником до означеної заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи було додано додаток до заяви, а саме: Список кредиторів та боржників ОСОБА_1 станом на 02.04.2026, в якому остання також зазначила вищезазначене товариство як кредитора по відношенню до боржника.

За такого, долучені до заяви про визнання кредиторських вимог докази відповідають нормам чинного законодавства та не спростовані боржником.

У повідомленні про результати розгляду грошових вимог керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Черкасов С.А. визнав вимоги кредитора в частині 3000,00 грн суми заборгованості за тілом кредиту.

Щодо визнання грошових вимог у частині нарахованих процентів за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №6841835 від 04.10.2025, суд зазначає таке.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 станом на 18.02.2026 наявна заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Кіф" у сумі 7077,00 грн, з яких 3000,00 грн основного боргу, 4077,00 грн відсотків.

Керуючий реструктуризацією Черкасов С.А. у повідомленні про результати розгляду грошових вимог кредитора зазначив, що відсотки мають бути зменшені відповідно до положень частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Натомість, у договорі про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №6841835 від 04.10.2025 передбачено пільгову процентну ставку у розмірі 1,35 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду кредитування з 04.10.2025 по 02.11.2025 та стандартну процентну ставку у розмірі 1,59 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується у стандартний період кредитування з 03.11.2025 по 02.01.2026 (п. 3.4 договору).

Водночас частиною 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично. Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження №61-13417св21)).

З огляду на положення пункту 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, умови укладеного між сторонами договору, передбачені п. 3.4. щодо встановлення пільгової процентної ставки у розмірі 1,35 % та стандартної процентної ставки 1,59% є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, обґрунтований розмір процентів за період з 04.10.2025 по 31.01.2026, з врахуванням погашення боржником відсотків в розмірі 1215,00 грн, буде становити 1485,00 грн (3000 х 1% х 90 = 2700,00; 2700,00 - 1215,00 = 1485,00).

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та визнання грошових вимог в сумі 4 485,00 грн, з яких 3 000,00 грн основної заборгованості, 1485,00 грн заборгованості за процентами. Решту грошових вимог у цій частині суд відхиляє з підстав, наведених вище.

Крім того, у поданій заяві з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" просило визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 5 324,80 грн судового збору.

У розумінні частини 1 та частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У частині 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати законодавець обумовив, що пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати (на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відтак, витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією №1883 від 22.07.2026, з врахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №918/356/20, слід покласти на боржника. Ці витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, кредитор підтверджує договором про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, укладеним ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" з Адвокатським об`єднанням "Квадра Право", за умовами якого: (п. 1.1.) Адвокатське об`єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу Клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУЗПБ) згідно Реєстру боржників. Клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрати необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 2.1 даного правочину, вартість послуг щодо надання правової (юридичної) допомоги за цим Договором (послуги) визначається за домовленістю сторін та складається з наступного розрахунку: підготовка, подання до відповідного Господарського суду заяви з грошовими вимогами до Боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації 7000,00 грн; ведення справи в апеляційній інстанції - 8000,00 грн; ведення справи в касаційній інстанції - 9000,00 грн.

Загальна сума за Договором складається з сум вказаних у Актах виконаних робіт, що є додатками до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Сплата за Договором відбувається протягом 10 (десяти) днів після підписання Акта виконаних робіт та або направлення Клієнту рахунку на оплату послуг. У випадку, якщо Клієнт відмовляється підписати надані документи, АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ направляє Акт на адресу Клієнта поштовим відправленням, та у випадку не повернення документів у підписаному вигляді протягом 10 днів, документи вважаються такими, що узгоджені та підписані Сторонами.

Актом від 17.07.2026 прийому-передачі наданих до договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026 послуг сторони підтвердили, що адвокатом надані послуги з підготовки, подання до Господарського суду заяви з грошовими вимогами та супроводження справи на загальну суму 7 000 грн.

Також в матеріалах справи наявний ордер на надання адвокатом Гірчаком Андрієм Миколайовичем правничої допомоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", виданий АО "Квадра Право", та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Окрім цього, слід відзначити, що заяву про грошові вимоги кредитора до боржника з додатками підписана та скерована через "Електронний суд" адвокатом Гірчаком А.М.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Такі правові висновки було підтверджено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Суд зазначає, що визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало значних зусиль адвоката, оскільки такі визначені у довідці - розрахунку за кредитним договором, а також у витязі з реєстру прав вимоги до договору.

Крім того, заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу становить 7000,00 грн, тоді як розмір грошових вимог до боржника - 7 077,00 грн.

За такого, господарський суд вважає заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн таким, що не відповідає критерію співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та розміром заявлених грошових вимог.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що розумним розміром витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Гірчаком А.М. у даній справі, є 4000,00 грн. Решту витрат кредитора у сумі 3000,00 грн суд на боржника не покладає.

Зважаючи на те, що заява з грошовими вимогами подана кредитором після проведення попереднього засідання у справі, такі вимоги підлягають розгляду та визнанню на підставі ч. 4 ст. 45 КУзПБ. При цьому, відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 45 КУзПБ, кредитор втрачає право вирішального голосу на зборах кредиторів боржника.

Керуючись статтями 2, 45, 48, 113, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вул. Ірининська, 5/24, офіс 89, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 41240530) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) частково, в розмірі 4 485,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 1 485,00 грн - заборгованість за процентами, а також 5 324,80 грн витрат зі сплати судового збору та 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" відхилити.

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Черкасова С.А. внести до реєстру вимог кредиторів відомості щодо кредитора, розміру його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявності права голосу в представницьких органах кредиторів, черговості задоволення вимог.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

4. Копії ухвали надіслати до електронних кабінетів гр. ОСОБА_1 і її представника адвоката Сонька В.В., арбітражного керуючого Черкасова С.А., кредитора ТОВ "ЕКО ФІН" і його представника адвоката Сердійчука О.Л., кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" і його представника адвоката Гірчака А.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна