Ухвала суду № 139589773, 09.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"09" вересня 2026 р. Справа № 363/4256/24

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул.Шолуденка, буд. 19/»КАРАТ» промисловий майданчик виробничий корпус № 2, кімната 328; ЄДРПОУ 37145080)

до Вишгородської міської ради (07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1; ЄДРПОУ 04054866)

Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області (07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл.. Шевченка, буд. 1; ЄДРПОУ 44527408)

Комунального підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» (07301, область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл.. Шевченка, буд. 1; ЄДРПОУ 20589236)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В

У серпні 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» з позовом до Вишгородської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати Рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 417 від 25 червня 2024 року «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об`єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород».

Позовні вимоги мотивовано тим, що Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради прийнято рішення, яким порушено умови розірвання договору інвестування будівництва об`єкта промисловості та торгівлі, без надання позивачу строку для усунення порушень або безумовного виконання умов договору. Таке рішення порушує права позивача, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року адміністративну справу № 363/4256/24 було передано до Київського окружного адміністративного суду для розгляду за територіальною підсудністю.

30 жовтня 2024 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» того ж числа до Київського окружного адміністративного суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій позивач просив:

- визнати незаконним та скасувати Рішення Вишгородської міської ради № 42/7 від 25 квітня 2024 року «Про розірвання договору інвестування будівництва об`єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку»;

- визнати незаконним та скасувати Рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 417 від 25 червня 2024 року «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об`єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород»;

- зобов`язати Вишгородську міську раду Київської області та Комунальне підприємство «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» поновити та подовжити строк дії Договору від 08 січня 2019 року інвестування будівництва об`єкта промисловості та торгівлі до 31 грудня 2027 року;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» поновити та подовжити строк дії Договору від 05 липня 2019 року суборенди земельної ділянки до 31 грудня 2027 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позовну заяву Товариства обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 417 від 25 червня 2024 року «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об`єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород».

Надалі, до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про ухвалення додаткового рішення відносно позовних вимог щодо яких не ухвалено рішення.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року клопотання Товариства обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Вишгородської міської ради № 42/7 від 25 квітня 2024 року «Про розірвання договору інвестування будівництва об`єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку».

В решті вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої інстанції, представник Вишгородської міської ради Київської області подав апеляційні скарги, що є ідентичними за змістом. Просив скасувати повністю рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року, ухвалити нове судове рішення у справі № 363/4256/24, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Пізніше, 11.07.2025 представником відповідача було також оскаржено в апеляційному порядку додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 363/4256/24.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року апеляційні скарги Вишгородської міської ради Київської області задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі №363/4256/24 скасовано. Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 363/4256/24 скасовано.

Провадження в адміністративній справі № 363/4256/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» до Вишгородської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення закрито, оскільки даний спір належить до господарської юрисдикції, він виник із приватноправових (договірних) відносин щодо виконання, зміни та розірвання інвестиційного договору, де орган місцевого самоврядування виступає не як суб`єкт владних повноважень, що реалізує управлінські функції, а як рівноправний учасник господарських зобов`язань, метою яких є захист майнових інтересів сторін у сфері господарської діяльності.

Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» право на звернення до суду в порядку господарського судочинства та про наявність у нього можливості протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 24 листопада 2025 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації», в якій представник заявника просив направити справу № 363/4256/24 за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про направлення справи за встановленою юрисдикцією було задоволено, направлено справу для подальшого розгляду до Господарського суду Київської області.

До Господарського суду Київської області 19.08.2026 надійшли матеріали позовної заяви №363/4256/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» до Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради №417 від 25 червня 2024 року та Рішення Вишгородської міської ради № 42/7 від 25 квітня 2024 року.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 для розгляду справи №363/4256/24 визначено суддю (суддю - доповідача) Фурсову С.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» залишено без руху, встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Суд встановив, зокрема, що позивачем не наведено належного викладу правових підстав позову, тобто нормативно-правової кваліфікації обставин, якими обґрунтовано заявлені вимоги, що не відповідало вимогам пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України. Крім того, у позовній заяві не було зазначено відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів відповідачів, як того вимагає ГПК України. Суд також зобов`язав позивача привести у відповідність до вимог ГПК України, Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів зміст позовної заяви, її правове обґрунтування та формулювання позовних вимог, а також надати докази направлення заяви про усунення недоліків із додатками відповідачу.

Від представника позивача 31.08.2026 надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви на 7 календарних днів у зв`язку зі складною безпековою ситуацією на території міста Києва, що супроводжується тривалими та систематичними повітряними тривогами, а також необхідністю додаткового часу для належної підготовки та опрацювання процесуальних документів, узгодження правової позиції з позивачем та повного виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 02.09.2026 заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено частково; продовжено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви, які визначені ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2026 до 07.09.2026 включно.

До Господарського суду Київської області 07.09.2026 надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про усунення недоліків за вх. № 15867/26 та №15868/26 аналогічного змісту , до яких додано позовну заяву, викладену в новій редакції та докази її направлення до Електронних кабінетів Вишгородської міської ради та Комунального підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради».

Суд, дослідивши подану позивачем уточнену позовну заяву та додані до неї документи, дійшов висновку, що позивачем не усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Господарського суду Київської області від 24.08.2026, а подана позовна заява, крім того, містить зміни складу учасників справи та предмета позову, які не можуть бути здійснені на стадії усунення недоліків позовної заяви, у зв`язку з чим відсутні підстави для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконав вимоги, визначені статтями 162, 164, 172 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, подання позивачем нової редакції позовної заяви саме по собі не свідчить про виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Суд має перевірити, чи усунуто кожний із недоліків, на які було вказано в ухвалі суду, та чи здійснено це саме у визначений судом спосіб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2026 позивачу, зокрема, було запропоновано привести у відповідність з вимогами Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів зміст позовної заяви, її правове обґрунтування та формулювання позовних вимог, а всі уточнення, пояснення, доповнення тощо викласти у вигляді уточненої позовної заяви окремим документом.

Зазначена ухвала не містила висновку про надання позивачу права змінити предмет або підстави позову, доповнити первісний позов новими матеріально-правовими вимогами, замінити одні заявлені вимоги іншими, змінити суб`єктний склад учасників справи або змінити процесуальний статус відповідача на третю особу. Наведене судом висловлення щодо необхідності привести у відповідність формулювання позовних вимог стосувалося усунення встановлених недоліків первісної позовної заяви, а не надання позивачу процесуального права на фактичну зміну позову.

Судом встановлено, що первісно заявлені позивачем вимоги та вимоги, викладені в уточненій позовній заяві від 07.09.2026, не є тотожними за своїм змістом, суб`єктним складом та способом захисту.

Зокрема, на попередніх стадіях розгляду питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального законодавства відповідне Комунальне підприємство «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» було визначене позивачем як відповідач, до якого заявлялася, зокрема, вимога про поновлення та продовження договірних відносин щодо користування земельною ділянкою.

Натомість в уточненій позовній заяві від 07.09.2026 зазначене комунальне підприємство вже визначене позивачем не як відповідач, а як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Одночасно позивачем виключено раніше заявлену до цього комунального підприємства вимогу про поновлення та продовження відповідних договірних відносин, а натомість заявлено іншу за змістом матеріально-правову вимогу безпосередньо до Вишгородської міської ради, а саме про зобов`язання Вишгородської міської ради прийняти рішення щодо надання ТОВ «Електронні інновації» права користування земельною ділянкою площею 1,9914 га, кадастровий номер 3221810100:01:105:6115, відповідно до умов договору інвестування будівництва об`єкта промисловості та торгівлі від 08.01.2019.

Таким чином, у цій частині позивачем фактично змінено не лише формулювання позовної вимоги, а й її матеріально-правовий зміст, спосіб захисту та суб`єкта, до якого така вимога пред`являється. При цьому особа, яка за первісним позовом була відповідачем за відповідною вимогою, в уточненій позовній заяві вже визначена як третя особа.

Зазначені зміни не можуть розглядатися як технічне або редакційне уточнення первісної позовної заяви чи приведення її у відповідність до вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони призвели до зміни визначеного позивачем предмета спору та процесуального статусу учасника справи.

Відповідно до частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Водночас реалізація цього процесуального права має відбуватися у встановленому Кодексом порядку та не може підміняти процедуру усунення недоліків позовної заяви.

На стадії залишення позовної заяви без руху суд перевіряє її відповідність установленим законом вимогам та визначає конкретні недоліки, які підлягають усуненню позивачем. Подання нової редакції позовної заяви в межах строку, наданого для усунення таких недоліків, саме по собі не надає позивачу права змінити предмет або підстави позову, замінити первісно заявлені матеріально-правові вимоги іншими, змінити їх адресата або змінити процесуальний статус учасників справи.

Такий підхід узгоджується також із положеннями статті 14 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Отже, предмет позову та визначені позивачем матеріально-правові вимоги мають бути встановлені на момент звернення до суду, тоді як процедура усунення недоліків позовної заяви не може використовуватися для фактичного формування нового предмета спору.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з предмета і підстав позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зазначила, що предмет позову кореспондує зі способами захисту права, а зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, зокрема шляхом обрання іншого, порівняно з первісно обраним, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин. Водночас зміна підстав позову означає зміну обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Верховний Суд також неодноразово зазначав, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог як самостійного способу зміни позову, у зв`язку з чим суд має визначати правову природу відповідної заяви виходячи з її фактичного змісту, змісту первісної позовної заяви та конкретних обставин справи.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що подана позивачем 07.09.2026 уточнена позовна заява в частині вимоги щодо користування земельною ділянкою не є простим уточненням первісної вимоги. Позивач виключив відповідну вимогу до комунального підприємства, яке первісно було визначене відповідачем, змінив процесуальний статус цього підприємства на третю особу та одночасно сформулював іншу матеріально-правову вимогу до Вишгородської міської ради.

Отже, за своїм фактичним змістом такі дії позивача свідчать про зміну предмета позову та суб`єктного складу спірних правовідносин, а не про усунення недоліків первісної позовної заяви.

Суд при цьому не позбавляє позивача права визначати предмет, підстави та спосіб захисту своїх прав та інтересів на власний розсуд. Однак реалізація такого права повинна здійснюватися у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку. На стадії усунення недоліків позовної заяви позивач вправі усунути ті недоліки, які були встановлені судом, але не вправі шляхом подання нової редакції позову фактично замінити первісно заявлені матеріально-правові вимоги іншими, змінити їх адресата та одночасно змінити процесуальний статус особи, яка була визначена відповідачем.

Таким чином, подана 07.09.2026 уточнена позовна заява не може бути прийнята як належне виконання ухвали Господарського суду Київської області від 24.08.2026 у частині змінених матеріально-правових вимог, оскільки її зміст виходить за межі усунення недоліків первісної позовної заяви та фактично спрямований на зміну предмета позову.

Крім того, навіть за умови оцінки поданої заяви саме як уточненої позовної заяви, позивачем не усунуто інші недоліки, встановлені ухвалою суду від 24.08.2026.

Суд враховує, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 162 цього Кодексу позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також правових підстав позову.

При цьому вимога щодо зазначення правових підстав позову не означає обов`язку позивача надати остаточну або безпомилкову юридичну кваліфікацію спірних правовідносин. Відповідно до принципу jura novit curia суд самостійно здійснює правову кваліфікацію встановлених обставин та застосовує належні норми права.

Водночас зазначене не звільняє позивача від процесуального обов`язку викласти нормативні підстави, з яких, на його думку, випливає кожна заявлена ним матеріально-правова вимога.

Суд не може самостійно конструювати за позивача правову підставу окремої вимоги, визначати, якою саме нормою матеріального права вона передбачена, або встановлювати за позивача юридичний зв`язок між наведеними ним фактичними обставинами та конкретним способом судового захисту.

Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що щодо кожної із заявлених вимог позивачем не забезпечено належного та послідовного нормативного обґрунтування.

Зокрема, щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради №42/7 від 25.04.2024 позивач наводить обставини укладення та виконання договору інвестування, посилається на положення договору, порядок його припинення, настання воєнного стану та інші обставини, однак не визначає належним чином конкретні норми матеріального права, з яких випливає протиправність саме цього рішення органу місцевого самоврядування, не розмежовуючи при цьому порушення умов договору та порушення органом місцевого самоврядування вимог закону при прийнятті оспорюваного рішення.

Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №417 від 25.06.2024 позивач також не навів окремого нормативного обґрунтування, яке б давало змогу встановити, які саме норми матеріального права порушено прийняттям цього рішення, у чому полягає його самостійна протиправність та яким чином наведені позивачем обставини є правовою підставою саме для застосування заявленого способу захисту щодо цього відповідача.

Аналогічний недолік має місце щодо вимоги про зобов`язання Вишгородської міської ради поновити та подовжити строк дії договору інвестування будівництва об`єкта промисловості та торгівлі від 08.01.2019. Позивачем наведено обставини, які, на його думку, свідчать про необхідність продовження договірних відносин, однак не зазначено конкретної норми закону чи договору, яка передбачає саме такий спосіб захисту - зобов`язання відповідача поновити та подовжити строк дії договору за рішенням суду, а також не наведено нормативного обґрунтування наявності у Вишгородської міської ради відповідного обов`язку перед позивачем та юридичних підстав для його покладення на відповідача судом.

Не містить належного нормативного обґрунтування і вимога про зобов`язання Вишгородської міської ради прийняти рішення щодо надання позивачу права користування земельною ділянкою кадастровий номер 3221810100:01:105:6115. У цій частині позивачем не визначено конкретних норм земельного та іншого матеріального законодавства, з яких безпосередньо випливає обов`язок відповідача прийняти саме таке рішення, а також не наведено належного правового зв`язку між умовами договору інвестування від 08.01.2019, наявністю права оренди у Комунального підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» та виникненням у позивача права вимагати від органу місцевого самоврядування прийняття відповідного рішення щодо земельної ділянки.

Таким чином, наведені позивачем фактичні обставини не супроводжуються окремим, чітким та зрозумілим нормативним обґрунтуванням кожної із заявлених вимог. Позивач викладає загальний комплекс обставин щодо укладення, виконання та припинення договору інвестування, однак не розмежовує, які саме фактичні обставини є підставою кожної конкретної вимоги, які норми матеріального права регулюють відповідні правовідносини та з яких саме норм випливає заявлений спосіб захисту щодо конкретного відповідача.

З огляду на те, що ухвалою суду від 24.08.2026 позивачу прямо було запропоновано привести у відповідність не лише зміст позовної заяви, а й її правове обґрунтування та формулювання позовних вимог, зазначені недоліки не можуть вважатися усунутими шляхом простого викладення позовних вимог у новій редакції.

Також уточнена позовна заява не містить належної заяви про те, що позивач має або не має у своєму розпорядженні оригінали письмових чи електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;, що не відповідає вимогам пунктів 8 та 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, за результатами перевірки уточненої позовної заяви суд встановив, що позивачем не усунуто всі недоліки, визначені ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2026, зокрема недоліки щодо нормативного обґрунтування кожної із заявлених позовних вимог, щодо зазначення відомостей, передбачених пунктами 8, 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України та саме у спосіб встановлений судом.

Одночасно подана позивачем уточнена позовна заява за своїм змістом виходить за межі усунення недоліків, визначених ухвалою від 24.08.2026, оскільки містить зміну матеріально-правових вимог позивача, тобто фактичну зміну предмета позову, зміну суб`єкта, до якого пред`являється відповідна вимога, та зміну процесуального статусу Комунального підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» з відповідача на третю особу, що на цій стадії процесу не може бути прийнято судом як належне виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 24.08.2026 у встановлений судом спосіб та не усунув усі недоліки позовної заяви.

За таких обставин, з урахуванням положень частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява підлягає поверненню позивачу як така, що вважається неподаною.

При цьому повернення позовної заяви з цієї підстави не позбавляє позивача права повторно звернутися до господарського суду з позовом після усунення встановлених недоліків у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» повернути заявнику.

Ухвала набрала чинності в момент її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова