Рішення № 139589681, 09.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2026Справа № 910/6032/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коста-проект»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд 2025»

про стягнення 46283,53 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Коста-проект» до товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд 2025» про стягнення 46283,53 грн, зокрема, 44399,97 грн боргу, 358,00 грн 3% річних, 1525,56 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не поставив оплачений позивачем товар.

Суд своєю ухвалою від 22.05.2026 відкрив провадження у справі № 910/6032/26, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не подав відзиву на позов.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ст. 206 ЦК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престижбуд 2025» виставило рахунки на оплату № СФ-0000019 від 23.12.2025 на суму 8400,00 грн за каркас металевий та № СФ-0000020 від 23.12.2025 за відбійник металевий, а товариство з обмеженою відповідальністю «Коста-проект» сплатило відповідно 8400,00 грн та 35999,97 грн (платіжні інструкції № 494 та № 493 від 23.12.2025).

Отже, внаслідок прийняття до виконання позивачем рахунку відповідача шляхом сплати коштів мало місце укладення між сторонами договору в усній формі, що допускається чинним законодавством.

За своєю правовою природою договір, який був укладений між сторонами в усній формі, є договором купівлі-продажу, за яким відповідач зобов`язався передати у власність позивача товар.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Відповідач не поставив товар.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

07 березня 2026 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 06.03.2026 про повернення коштів. Відповідач отримав цю вимогу 11.03.2026.

Відповідач не задовольнив вимогу.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не повернув 44399,97 грн.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 44399,97 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення 1525,56 грн інфляційних втрат за період з 16.01.2026 по 01.04.2026 та 358,00 грн 3% річних за період з 16.01.2026 по 22.04.2026.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов`язання з повернення коштів є простроченим з 19.03.2026.

За розрахунком суду з відповідача слід стягнути 124,08 грн 3% річних за період з 19.03.2026 по 22.04.2026. Суд відмовляє в частині стягнення 233,92 грн 3% річних

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Вимога про стягнення інфляційної складової боргу задоволенню не підлягає, оскільки, враховуючи встановлену позивачем дату закінчення нарахування інфляційної складової боргу (01.04.2026) та фактично доведену дату початку прострочення (19.03.2026), період прострочення є менше 15 днів.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 44399,97 грн боргу, 124,08 грн 3% річних (44524,05 грн). Суд відмовляє в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коста-проект» до товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд 2025».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд 2025» (вул. Ушинського, 40, приміщення 212, м. Київ, 03151, код 45774232) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коста-проект» (вул. Глазового Павла, 1, м. Київ, 03115, код 34980441) 44399,97 грн боргу, 124,08 грн 3% річних, 3201,49 грн судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун