Рішення № 139588941, 08.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2026Справа № 910/5841/26Господарський суд міста Києва у складі судді І.О. Андреїшиної, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 30-Б; ідентифікаційний код 03767831)

до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50, ідентифікаційний код 14360506)

про стягнення 54 637,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення суми банківських гарантій у розмірі 54 637,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 позовну Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду.

29.05.2026 засобами поштового зв`язку на виконання вищевказаної ухвали суду, від позивача надійшли заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.06.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позову, посилаючись, зокрема, на неналежне представлення вимог бенефіціара, оскільки до них у межах строків дії гарантій не було додано належних документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала вимоги від імені позивача. За твердженнями відповідача, документи, які дозволяли встановити відповідні представницькі повноваження, були надані банку лише 16.03.2026, тобто, після закінчення строків дії гарантій 25.02.2026 та 26.02.2026.

25.06.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що разом із первинними вимогами банку було надано наказ про призначення Корчаки В.В. першим заступником начальника Управління та виписку з Єдиного державного реєстру, а відповідні відомості про осіб, уповноважених діяти від імені позивача, є відкритими та могли бути самостійно перевірені банком.

06.07.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Управлінням "Укрспортзабезпечення" на виконання наказів Міністерства молоді та спорту України від 03.06.2025 № 3421 "Про придбання спортивного одягу, взуття та аксесуарів спеціального призначення для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з фігурного катання на ковзанах в XXV зимових Олімпійських іграх 2026 року в мм. Мілан та Кортіна- д`Ампеццо (Італійська Республіка)", від 02.06.2025 № 3390 "Про придбання спортивного одягу, взуття та аксесуарів спеціального призначення для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з фігурного катання на ковзанах в міжнародних змаганнях" та від 07.08.2025 № 5074 "Про придбання спортивного одягу, взуття та аксесуарів спеціального призначення, малоцінних предметів та інвентарю, матеріалів спортивного призначення, спортивного інвентарю індивідуального користування для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з ковзанярського спорту в міжнародних змаганнях" було проведено такі процедури закупівель:

1. Леза та каміння для заточування лез для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з ковзанярського спорту в міжнародних змаганнях ДК 021:2015:37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі (наказ 5074) (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-09-11-006217-а);

2. Леза для фігурного катання для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з фігурного катання на ковзанах в XXV зимових Олімпійських іграх 2026 року в мм. Мілан та Кортіна-д`Ампеццо (Італійська Республіка) та в інших міжнародних змаганнях (ДК 021:2015:37410000-5: Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі) (наказ 3421, 3390) (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-09-23- 004825-а);

3. Черевики для фігурного катання для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з фігурного катання на ковзанах в XXV зимових Олімпійських іграх 2026 року в мм. Мілан та Кортіна- д`Ампеццо (Італійська Республіка) та в інших міжнародних змаганнях (ДК 021:2015:37410000-5: Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі) (наказ 3421, 3390) (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-09-25- 002317-а).

Тендерною документацією до вищезазначених закупівель передбачено вимогу щодо надання учасником-переможцем торгів забезпечення виконання договору в розмірі 5 відсотків вартості договору у формі електронної банківської гарантії.

За результатами проведення процедур закупівель переможцем визначено фізичну особу - підприємця Теслюка Михайла Миколайовича (далі - постачальник, принципал), та відповідно до вимог тендерних документацій ним було подано обов`язкове забезпечення виконання договорів у вигляді банківських гарантій по кожній закупівлі окремо. Дані банківські гарантії видані Акціонерним товариством "Банк Альянс" (далі - гарант, відповідач, банк):

- від 09.10.2025 № 6075-25 (зі змінами) зі строком дії до 26.02.2026 (включно) на суму 19 400 (дев`ятнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок;

- від 09.10.2025 № 6076-25 (зі змінами) зі строком дії до 26.02.2026 (включно) на суму 21 650 (двадцять одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- від 29.09.2025 № 5948-25 (зі змінами) зі строком дії до 25.02.2026 (включно) на суму 13 587 (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

З урахуванням вищевикладеного, між Управлінням "Укрспортзабезпечення" та ФОП Теслюком Михайлом Миколайовичем укладено договори про закупівлю товарів від 01.10.2025 № 171/5074, від 16.10.2025 № 191/3421 та від 16.10.2025 № 192/3421.

Відповідно до пункту 1.1. Договору про закупівлю товарів від 01.10.2025 № 171/5074 (далі - договір № 171/5074) (ідентифікатор закупівлі UA- 2025-09-11-006217-а) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю леза та каміння для заточування лез для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з ковзанярського спорту в міжнародних змаганнях (ДК 021:2015:37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі) (наказ 5074) (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1. договору № 171/5074 строк поставки товару визначений до 25.12.2025 року включно.

Проте, як зазначає позивач, всупереч умовам договору № 171/5074, товар був лише частково поставлений 05.12.2025 на суму 183 000 гривень 00 копійок, що підтверджується видатковою накладною від 05.12.2025 № 5.

Відповідно до пункту 1.1. договору про закупівлю товарів від 16.10.2025 № 191/3421 (далі - договір № 191/3421) (ідентифікатор закупівлі UA- 2025-09-23-004825-а) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю леза для фігурного катання для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з фігурного казання на ковзанах в XXV зимових Олімпійських іграх 2026 року в мм. Мілан та Кортіна-д`Ампеццо (Італійська Республіка) та в інших міжнародних змаганнях (ДК 021:2015:37410000-5: Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі (наказ 3421, 3390) (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1. договору № 191/3421 строк поставки товару визначений до 20.12.2025 року включно.

Проте, як зазначає позивач, всупереч умовам договору № 191/3421, товар був лише частково поставлений 20.12.2025, що підтверджується видатковою накладною № 21 від 20.12.2025 на суму 188 000 гривень 00 копійок та видатковою накладною № 22 від 20.12.2025 на суму 100 000 гривень 00 копійок.

Відповідно до пункту 1.1. договору про закупівлю товарів від 16.10.2025 № 192/3421 (далі - договір № 192/3421) (ідентифікатор закупівлі UA- 2025-09-25-002317-а) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю черевики для фігурного катання для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України з фігурного катання на ковзанах в XXV зимових Олімпійських іграх 2026 року в мм. Мілан та Кортіна-д`Ампеццо (Італійська Республіка) та в інших міжнародних змаганнях (ДК 021:2015:37410000-5: Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі) (наказ 3421, 3390) (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1. договору № 192/3421 строк поставки товару визначений до 20.12.2025 року включно.

Проте, як зазначає позивач, всупереч умовам договору № 192/3421, товар був лише частково поставлений 20.12.2025, що підтверджується видатковою накладною № 23 від 20.12.2025 на суму 78 000 гривень 00 копійок та видатковою накладною № 24 від 20.12.2025 на суму 148 000 гривень 00 копійок.

Таким чином, до вказаних дат поставки у договорах, постачальник зобов`язаний поставити товар, номенклатура, кількість, якість, маркування та тара (упаковка) якого повинні відповідати специфікації товару (додаток 1 до договору) та вимогам чинного законодавства України, стандартів та технічних вимог, що встановлені для даного виду товару.

Умовами банківських гарантій та пунктами 11.1.-11.2. договорів № 171/5074, № 191/3421, № 192/3421 передбачено, що відповідно до пункту 9 частини першої етапі 1 та статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 560-569 Цивільного кодексу України Постачальником надано Покупцю забезпечення виконання цього Договору у вигляді безвідкличної, безумовної електронної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 41/10321. Гарантія містить зобов`язання банку-гаранта у разі виникнення обставин, передбачених цим розділом договору, перерахувати покупцю кошти, що становлять 5% (п`ять відсотків) від ціни договору, вказаної в пункті 2.1. цього договору. Порушення постачальником умов цього договору, яке матиме наслідком перерахування банком-гарантом грошових коштів покупцю у сумі, визначеній у гарантії та у договорі, вважаються випадки, коли постачальником порушено строк поставки товару на 10 (десять) або більше календарних днів та/або постачальником поставлено товар, що не відповідає вимогам договору.

Позивач у позовній заяві зазначає, що постачальником не виконані зобов`язання за договорами належним чином, а саме порушено строки поставки товарів на 10 або більше календарних днів, що передбачено договорами та банківськими гарантіями.

Так, Управління "Укрспортзабезпечення" письмово звернулося до Акціонерного товариства "Банк Альянс" з вимогами щодо сплати грошових коштів відповідно до банківських гарантій, які видані гарантом на користь принципала, а саме:

- вимога від 13.02.2026 № 05-478/26 щодо невиконання умов договору про закупівлю товарів від 16.10.2025 № 191/3421 на суму 19 400,00 грн;

- вимога від 13.02.2026 № 05-476/26 щодо невиконання умов договору про закупівлю товарів від 16.10.2025 № 192/3421 на суму 21 650, 00 грн;

- вимога від 13.02.2026 № 05-477/26 щодо невиконання умов договору про закупівлю товарів від 01.10.2025 № 171/5074 на суму 13 587,00 грн.

Загальна сума по вимогам до AT "Банк Альянс" становить 54 637,00 грн.

У відповідь на вимоги Управління "Укрспортзабезпечення" AT "Банк Альянс" листами від 27.02.2026 № 21.4/2281, від 27.02.2026 № 21.4/2279 та від 27.02.2026 № 21.4/2273 вже після закінчення строків дії банківських гарантій повідомив, що бенефіціаром не надано до банку документи, що підтверджують повноваження підписанта, що є обов`язковими умовами банківських гарантій, у зв`язку з чим у банка відсутні правові підстави для оплати вимоги. Крім того, банком також було повідомлено, що за умови надання належних документів щодо підтвердження повноважень представників бенефіціара, банком будуть виконані зобов`язання за гарантіями.

Листами від 11.03.2026 № 05-687/26, від 11.03.2026 № 05-685 26 та ви 11.03.2026 № 05-686/26 Управління "Укрспортзабезпечення" надало до AT "Банк Альянс" додатково витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату звернення до банку (на момент подання вимог до банку 13.02.2026).

У відповідь на вищезазначене, AT "Банк Альянс" повідомив листами від 20.03.2026 № 21.3.1/3174, від 20.03.2026 № 21.3.1/3182 та від 20.03.2026 №21.3.1/3181, що у банка відсутні правові підстави для оплати вимог, адже терміни дії банківських гарантій вже закінчилися. Відповідно грошові кошти сплачені не були.

Позивач у позовній заяві зазначає, що вважає доводи банка абсолютно безпідставними та необгрунтованими, адже Управління "Укрспортзабезпечення" у додатки до первісних вимог надало до Банку всі необхідні документи, які підтверджують повноваження підписанта - першого заступника начальника Корчаки В. В., а саме копію наказу від 01.02.2024 № 5-к "Про призначення Корчаки В. В." та копію Виписки ІДНАП з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з актуальним кодом ЄДРПОУ установи.

Позивач також звертає увагу на те, що відомості щодо керівника та осіб, уповноважених діяти від імені Управління «Укрспортзабезпечення» без довіреності, містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказаний реєстр є відкритим та загальнодоступним, у зв`язку з чим не потребує додаткового документального підтвердження. На думку позивача, банк мав можливість самостійно перевірити відповідну інформацію.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму банківських гарантій у розмірі 54 637,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (стаття 563 ЦК України).

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Відповідно до статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Згідно зі статтею 568 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється, зокрема, у разі закінчення строку дії гарантії.

Як встановлено судом, на забезпечення належного виконання ФОП Теслюком Михайлом Миколайовичем зобов`язань за договорами про закупівлю товарів від 01.10.2025 №171/5074, від 16.10.2025 №191/3421 та від 16.10.2025 №192/3421 Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС» видано банківські гарантії:

- від 29.09.2025 №5948-25 на суму 13 587,00 грн зі строком дії до 25.02.2026 включно;

- від 09.10.2025 №6075-25 на суму 19 400,00 грн зі строком дії до 26.02.2026 включно;

- від 09.10.2025 №6076-25 на суму 21 650,00 грн зі строком дії до 26.02.2026 включно.

Загальна сума забезпечення за банківськими гарантіями становить 54 637,00 грн.

Умовами договорів установлено строки поставки товару, а також передбачено, що порушенням постачальником умов договору, наслідком якого є перерахування банком-гарантом коштів покупцю в сумі, визначеній гарантією, є, зокрема, порушення строку поставки товару на 10 і більше календарних днів та/або поставка товару, що не відповідає вимогам договору.

Матеріалами справи підтверджується, що постачальником зобов`язання за укладеними договорами у визначені ними строки належним чином виконані не були, а прострочення поставки товару перевищило встановлений договорами строк, що є передбаченим договорами та умовами гарантій випадком для реалізації бенефіціаром права вимагати від гаранта виплати відповідних сум.

Судом встановлено, що у зв`язку з настанням гарантійного випадку позивачем 13.02.2026 складено та направлено АТ «БАНК АЛЬЯНС» вимоги №05-478/26, №05-476/26 та №05-477/26 про сплату відповідно 19 400,00 грн, 21 650,00 грн та 13 587,00 грн.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що зазначені вимоги отримані банком 23.02.2026, тобто, до закінчення строків дії всіх трьох банківських гарантій.

Отже, визначена статтею 563 ЦК України та умовами самих гарантій вимога щодо пред`явлення бенефіціаром вимоги гаранту протягом строку дії гарантії позивачем дотримана.

Водночас, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що до отриманих ним вимог не було додано належних документів, які підтверджували повноваження першого заступника начальника Управління «Укрспортзабезпечення» Корчаки В.В., яким підписано відповідні вимоги, а тому, на думку банку, такі вимоги не становили належного представлення у розумінні умов гарантій.

Однак, судом встановлено, що разом з вимогами до банку було надано копію наказу №5-к від 01.02.2024 про призначення на посаду першого заступника начальника Управління «Укрспортзабезпечення» Корчаки В.В. та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що відомості щодо керівника та осіб, уповноважених діяти від імені Управління «Укрспортзабезпечення» без довіреності, містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказаний реєстр є відкритим та загальнодоступним, у зв`язку з чим не потребує додаткового документального підтвердження. Банк мав можливість самостійно перевірити відповідну інформацію.

Таким чином, підписант вимог - перший заступник начальника Управління «Укрспортзабезпечення», зазначений у Єдиному державному реєстрі як особа, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи, цього достатньо для підтвердження повноважень.

Всі інші відомості є публічними, містяться у відкритих державних реєстрах та загальнодоступні для перевірки, що виключає будь-які сумніви щодо їх достовірності.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 сформулював висновок, відповідно до якого у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає самостійне грошове зобов`язання, незалежне від основного зобов`язання між бенефіціаром та принципалом. Гарант зобов`язаний здійснити платіж, якщо виконані умови гарантії, та не вправі самостійно вирішувати питання щодо існування чи відсутності обов`язку принципала.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що гарант зобов`язаний здійснити платіж за гарантією, якщо вимога та додані до неї документи, якщо їх подання передбачене гарантією, за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії, тоді як стаття 565 ЦК України містить вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні вимоги.

Судом встановлено, що вимоги бенефіціара підписані першим заступником начальника Управління «Укрспортзабезпечення» Корчакою В.В.

Так, суд зазначає, що повноваження Корчаки В.В. діяти від імені позивача не були створені або надані після направлення банку відповідних вимог, а існували станом на момент їх складання та пред`явлення, що підтверджується наказом про призначення останнього на відповідну посаду та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр містить, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.

Згідно зі статтею 10 зазначеного Закону внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому, Верховний Суд звертав увагу на те, що відомості ЄДР щодо особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, мають доказове значення, а відповідна інформація є загальнодоступною та може бути перевірена шляхом отримання відомостей із державного реєстру.

Таким чином, на момент пред`явлення вимог банку особа, яка їх підписала, фактично мала відповідні повноваження і у банку були всі необхідні докази та інформація з публічних джерел, яка підтверджує такі повноваження.

Більше того, матеріали справи не містять доказів того, що банк встановив недостовірність підпису Корчаки В.В., відсутність у нього відповідної посади або відсутність у нього права діяти від імені бенефіціара.

Фактично заперечення відповідача зводяться не до відсутності повноважень особи, яка підписала вимоги, а до оцінки достатності документального підтвердження таких повноважень.

Однак, ненадання окремого документа на підтвердження вже існуючих повноважень не може ототожнюватися з відсутністю відповідних повноважень як юридичного факту.

Судом також враховано, що всі три вимоги отримані відповідачем 23.02.2026, тобто, в межах строку дії гарантій.

Водночас, про відмову у їх задоволенні банк повідомив позивача листами від 27.02.2026 №21.4/2281, №21.4/2279 та №21.4/2273, тобто, вже після закінчення строків дії відповідних гарантій 25.02.2026 та 26.02.2026.

При цьому, у зазначених листах банк фактично повідомив бенефіціара, що у разі надання належних, на думку банку, документів на підтвердження повноважень його представника зобов`язання за гарантіями будуть виконані.

За таких обставин банк, отримавши вимоги бенефіціара у межах строку дії гарантій та маючи можливість перевірити зазначені в них відомості і повноваження їх підписанта, повідомив про виявлені ним недоліки лише після спливу строків гарантій, а надалі саме закінчення цих строків використав як підставу для остаточної відмови у здійсненні платежу.

На переконання суду, така послідовність дій не може мати наслідком припинення вже належним чином реалізованого бенефіціаром у межах строку дії гарантій права на отримання платежу виключно з тієї причини, що повідомлення банку про недоліки документального підтвердження повноважень було надане після спливу строку гарантій. Строк, який поза дією гарантії не є розумним.

Верховний Суд у постанові від 11.07.2024 у справі №910/6924/22 також виходив із необхідності встановлення саме факту пред`явлення вимоги в межах строку дії гарантії та оцінки конкретних обставин її представлення, а не суто формального застосування факту спливу строку гарантії.

Подальше надання позивачем на вимогу банку додаткових документів не свідчить про виникнення нової вимоги після закінчення строку гарантій, а становить додаткове документальне підтвердження обставин та повноважень, які об`єктивно існували вже на момент первісного пред`явлення вимог 13.02.2026 та їх отримання банком 23.02.2026.

Тому посилання відповідача на положення статей 561, 568 ЦК України як на підставу для припинення його обов`язку зі сплати коштів суд відхиляє, оскільки право бенефіціара на отримання платежу було реалізоване шляхом пред`явлення вимог у межах строків дії гарантій, тоді як подальше листування сторін стосувалося перевірки вже пред`явлених вимог, а не виникнення нового гарантійного випадку чи пред`явлення нових вимог.

Враховуючи безвідкличний та безумовний характер виданих відповідачем гарантій, а також встановлені судом обставини належного та своєчасного звернення бенефіціара за гарантійними платежами, суд дійшов висновку про виникнення у Акціонерного товариства "Банк Альянс" обов`язку здійснити платежі за банківськими гарантіями №5948-25, №6075-25 та №6076-25.

Доказів сплати відповідачем відповідних коштів матеріали справи не містять.

За таких обставин, позовні вимоги Державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"» про стягнення з Акціонерного товариства "Банк Альянс" 54 637,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50, ідентифікаційний код 14360506) на користь Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 30-Б; ідентифікаційний код 03767831) грошові кошти у розмірі 54 637 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.09.2026

Суддя І.О. Андреїшина