Рішення № 139588767, 08.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/413/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шахрай В.В., ордер серія АМ №1199659 від 09.04.2026;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС ЛОГІСТИК" (територіальна громада Станишівська Житомирського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ДІМ" (м.Житомир)

про стягнення 1 000 238,00грн.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРІС ЛОГІСТИК" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ДІМ" 1 000 238,00грн, з яких: 772 698,94грн основного боргу, 154 539,79грн штрафу, 51 558,11грн пені, 5 146,85грн 3% річних та 16294,31грн інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №261/25 від 16.12.2025 в частині оплати переданого у власність товару.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.05.2026.

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкладено підготовче засідання на 22.06.2026.

Ухвалою суду від 22.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2026.

Ухвалою суду від 21.07.2026 відкладено розгляд справи по суті на 08.09.2026.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору. Явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення "Укрпошта" (а.с.71, 76).

Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи для забезпечення явки останнього в судове засідання та реалізації ним права на судовий захист.

З огляду на те, що явка сторін у судове засідання 08.09.2026 обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останнього, згідно ст.202 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.12.2025 між ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" (постачальник/позивач) та ТОВ "МОЛОКО ДІМ" (покупець/відповідач) укладено договір № 261/25 (т.1, а.с.13-14) за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його у строки та на умовах даного договору (п.1.1. договору).

Пунктом 2.2. договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або надходження готівки в касу підприємства протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня передачі товару від постачальника до покупця, особисто або за дорученням.

Відповідно до п. 3.3 договору факт передачі товару постачальником і прийняття товару покупцем підтверджується підписом відповідального представника покупця на відповідній видатковій накладній на товар, а також печаткою або штампом покупця за наявності.

Згідно з п. 3.4. договору право власності на товар та ризики його випадкового пошкодження або знищення переходять від постачальника до покупця з моменту передачі товару від постачальника до покупця, що підтверджується підписами представників сторін у видатковій накладній.

На виконання умов договору позивач поставив на користь відповідача товар на суму 925 909,62грн, що підтверджується видатковими накладними за період з грудня 2025 по березень 2026 року (т.1, а.с.17-33; 46-244; т.2, а.с.1-54).

Однак відповідач отриманий товар оплатив частково у розмірі 131 210,00грн, а також здійснив повернення товару на суму 22 000,68грн.

Станом на 28.02.2026 заборгованість відповідача за договором № 261/25 від 16.12.2025 становила 791 696,36грн, про що сторонами складений акт звірки за період з 01.02.2026 по 28.02.2026 (т.1, а.с.15)

Станом на 23.03.2026 заборгованість ТОВ "МОЛОКО ДІМ" склала 772 698,94грн, про що між сторонами підписано акт звірки за період з 01.03.2026 року по 23.03.2026 (т.1. а.с.16).

Враховуючи, що відповідач не оплатив товар у визначені договором №261/25 від 16.12.2025 строки, позивач з метою захисту своїх порушених майнових прав та інтересів звернувся з даним позовом до суду про стягнення 772 698,94грн основного боргу, 154 539,79грн штрафу, 51 558,11грн пені, 5 146,85грн 3% річних та 16 294,31грн інфляційних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Суд встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №261/25 від 16.12.2025, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положеньстатті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.663 ЦК України).

За приписами ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання з поставки товару на загальну суму 925 909,62грн в погоджений сторонами строк виконав належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідач, в свою чергу отриманий товар оплатив частково. Сума заборгованості останнього станом на день подачі позову становить 772 698,94грн.

Викладені обставини відповідачем не заперечуються.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача про стягнення 772 698,94грн основного боргу заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 51 558,11грн пені та 154 539,79грн штрафу суд зазначає таке.

Відповідно дост.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.п.6.2.-6.3. договору, покупець у разі порушення строків оплати вартості товару, поставленого по цьому договору, зобов`язаний сплатити постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення оплати. За прострочення платежу на строк понад 21 календарний день покупець на вимогу постачальника сплачує штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.

Відповідач власного контррозрахунку суду не надав.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу та пені (т.1, а.с.11 на звороті-12), а також здійснивши власний перерахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС LIGA 360, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, а також арифметичну вірність.

Крім того, за порушення строків проведення розрахунків позивач заявив до стягнення з відповідача 5 146,85грн 3% річних та 16 294,31грн інфляційних.

Згідно зі ст.625 ГПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС LIGA 360, перевірив наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних (т.1, а.с.11 на звороті-12), вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 5 146,85грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж до питання застосування приписів частини другої статті 625 ЦК України (в частині нарахування позивачем інфляційних втрат за спірний період), суд зазначає таке.

Положенням частини другої статті 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку № 1078 та Методики № 265.

Абзацом п`ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 і частково врахована попередніми судовими інстанціями, зокрема, у питанні визначення судами величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції), а також перевірки обставин наявності/відсутності прострочення оплати у жовтні 2019 більше, ніж на півмісяця.

Як вбачається з розрахунку позивача (т.1, а.с.11 на звороті - 12), інфляційні втрати обраховані наступним чином:

- за період з 30.01.2026 по 01.02.2026 на суму 307 348,14грн, розмір інфляційних складає 2 151,44грн;

- за період з 28.02.2026 по 28.02.2026 на суму 643 474,58грн, розмір інфляційних складає 6 434,75грн;

- за період з 31.03.2026 по 01.04.2026 на суму 770 812,42грн, розмір інфляційних складає 7 708,12грн.

Суд, провівши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС LIGA 360 перерахунок інфляційних за визначений позивачем період встановив, що розмір інфляційних з 30.01.2026 по 01.02.2026 на суму 307 348,14грн становить 0 грн; з 28.02.2026 по 28.02.2026 на суму 643 474,58грн становить 0грн; з 31.03.2026 по 01.04.2026 на суму 770 812,42грн. становить 0грн.

Отже, враховуючи, що прострочення становило менше половини місяця, інфляційні втрати не нараховуються за період 30.01.2026 по 01.02.2026 на суму боргу 307 348,14грн; з 28.02.2026 по 28.02.2026 на суму боргу 643 474,58грн; з 31.03.2026 по 01.04.2026 на суму боргу 770 812,42грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 16 294,31грн інфляційних нараховані необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 983 943,69грн, з яких: 772 698,94грн основного боргу, 51 558,11грн пені, 154 539,79грн штрафу та 5 146,85грн 3% річних. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 16 294,31грн інфляційних.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 11 807,32грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ДІМ" (вул.Параджанова Сергія, 55А, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 46058892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС ЛОГІСТИК" (Територіальна громада Станишівська, комплекс будівель і споруд №11, буд.1, Житомирський район, Житомирська область, 12430, код ЄДРПОУ 36330737)

- 772 698,94грн основного боргу;

- 51 558,11грн пені;

- 154 539,79грн штрафу;

- 5 146,85грн 3% річних;

- 11 807,32грн судового збору.

3. В позов відмовити в частині стягнення 16 294,31грн інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.1 - у справу; 2- позивачу через "Електронний суд"; 3- відповідачу код ЄДРПОУ 46058892 (рек. з повід)