Ухвала суду № 139586531, 08.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17483/26

Провадження №1-кс/369/2555/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора ОСОБА_3 Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026116350000009 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026116350000009 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні СВ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, за процесуальним керівництвом Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури перебувають матеріали кримінального провадження № 12026116350000009 від 20.01.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України.

Підстава внесення відомостей до ЄРДР стало колективне звернення ОСОБА_4 та інших щодо невиконання керівництвом ТОВ «Аспер Естейт» цивільно-правових зобов`язань та продаж іншим особам квартир у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (ЖЄО № 1807 від 20.01.2026).

У вказаній заяві заявники повідомляють, що квартири у цьому будинку раніше належали ТОВ «Адоніс Кріейт», однак ТОВ «Адоніс Кріейт» усі об`єкти нерухомого майна (квартири та нежилі приміщення) зареєструвало у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як окремі об`єкти нерухомого майна та у листопаді 2024 року продало ТОВ «Аспер Естейт».

Також у своїй заяві заявники повідомляють, що Білоцерківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування за цими фактами у кримінальному провадженні, відомості про яке 22.05.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050001845, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_5 у 2020-2021 роках з громадянами (інвесторами) укладались попередні договори про продаж квартир в багатоквартирному будинку, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані договори нотаріально завірені приватним нотаріусом ОСОБА_6 . При цьому згідно попередніх договорів кошти, які передбачались на придбання квартир були виплачені в повному обсязі ОСОБА_5 , який на той момент був власником будівництва про що написані розписки. При укладанні попередніх договорів ОСОБА_5 не повідомляв громадянам, що належна йому земельна ділянка кадастровий номер 3222485901:01:004:0031 та розташовані на ній об`єкти незавершеного будівництва перебувають під обтяженням по договору іпотеки від 13.04.2020, укладеного з ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_5 свої договірні зобов`язання перед громадянами не виконує, вчиняє дії по зняттю обтяження та здійснює за договором про припинення зобов`язанням переданням відступного від 25.08.2023 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 передачу прав на вказане майно та земельну ділянку ОСОБА_9 . Правом власності на вказане майно в подальшому володіли ТОВ «СМАРТ РІАЛ ЕСТЕЙТ ПЛЮС», ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ», а наразі право власності має ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ».

Установлено, що в межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023111050001845 від 22.05.2023 слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 01.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі зупинено у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023111050001845 на зазначену земельну ділянку та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва накладено арешт із забороною внесення змін до Державних реєстрів щодо зміни права власності, а також заборони на її відчуження (продаж, дарування, тощо).

Зазначена ухвала постановлена з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення їх незаконного відчуження.

Таким чином ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вже встановлено наявність передбачених законом підстав для застосування арешту щодо земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва, розташованих за тією ж адресою.

Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_10 та інших наявних в матеріалах кримінального провадження документів встановлено, що 13.10.2020 ОСОБА_10 уклала попередній договір НМК557539, стосовно купівлі квартири АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:0031. Згідно попереднього договору кошти, які передбачались на придбання квартири ними були виплачені в повному обсязі громадянину Білорусі ОСОБА_5 , який на той момент був власником будівництва, про що свідчить розписка, підписана ОСОБА_5 . У подальшому ОСОБА_5 у 2022 році виїхав з території України, а договірні зобов`язання перед ОСОБА_10 не виконав. У подальшому квартира, яка мала належати ОСОБА_10 були відчуженні на користь третіх осіб, зокрема ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ».

Так, 05 листопада 2024 року ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ» придбало квартири та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_1 у ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» з метою здійснення підприємницької діяльності.

Крім цього ОСОБА_10 було встановлено, що об`єкт нерухомого майна приміщення № 1003, реєстраційний номер 2998171932080, за своїми характеристиками, місцем розташування та площею відповідає квартирі АДРЕСА_3 , яка була предметом її інвестування.

Відповідно до договору купівлі-продажу приміщення (групи приміщень) від 05.11.2024 приміщення № 1003, яке знаходиться в будинку за адресою: Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, провулок Фізкультурний 16 було ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» продане ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ».

У подальшому на виконання ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_11 від 22.06.2026 у справі № 369/11218/26 та у зв`язку із заявленим клопотанням потерпілої у кримінальному провадженні процесуальним керівником подано до суду клопотання про накладення арешту на майно.

За результатами розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні про накладення арешту на майно ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_12 від 21.07.2026 у справі № 369/13815/26 накладено арешт на об`єкт нерухомого майна приміщення (група приміщень) № 1003 (одна тисяча три), яке розташоване за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, провулок Фізкультурний, будинок 16. Загальна площа 55, 3 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2998171932080, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСПЕР ЕСТЕЙТ", код ЄДРПОУ: 40884190.

На цей час на розгляді Бучанської окружної прокуратури Київської області перебуває звернення ОСОБА_10 щодо накладення арешту у кримінальному провадженні № 12026116350000009 від 20.01.2026 на всі сформовані квартири та нежитлові приміщення, утворені внаслідок введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначає, що звернення з даним клопотанням не спрямоване на повторний розгляд вже вирішеного питання, а обумовлене виникненням нових юридично значущих обставин, а саме введенням будинку в експлуатацію, формуванням окремих квартир та нежитлових приміщень як самостійних об`єктів нерухомого майна та можливістю їх самостійного відчуження. Саме ці нові обставини зумовлюють необхідність застосування окремого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту квартир та нежитлових приміщень.

Разом із тим під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні встановлено, що після накладення арешту на земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва виникли нові юридично значимі обставини, які потребують застосування окремого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту квартир та нежитлових приміщень.

Зокрема, після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації багатоквартирний житловий будинок був введений в експлуатацію. Введення будинку в експлуатацію відбулось 17.06.2024.

Таким чином, об`єкт незавершеного будівництва, на який раніше було накладено арешт, фактично припинив існування як єдиний об`єкт нерухомості, а натомість було сформовано окремі квартири та нежитлові приміщення, які стали самостійними об`єктами цивільного обороту.

У зв`язку з цим арешт земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва більше не забезпечує досягнення мети кримінального провадження, оскільки не перешкоджає відчуженню вже сформованих квартир та нежитлових приміщень.

У ході досудового розслідування також отримано матеріали камеральної перевірки Міністерства юстиції України, проведеної щодо законності державної реєстрації речових прав на квартири та нежитлові приміщення, утворені у зазначеному будинку.

Із матеріалів камеральної перевірки вбачається, що під час проведення державної реєстрації були встановлені обставини, які свідчать про можливі порушення вимог законодавства при здійсненні реєстраційних дій.

Зокрема, перевіркою поставлено під сумнів законність документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації прав, а також дотримання державними реєстраторами вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Матеріали зазначеної перевірки долучені до матеріалів кримінального провадження та є джерелом відомостей, що підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами.

Отже, на момент звернення до слідчого судді органом досудового розслідування зібрано сукупність взаємопов`язаних доказів, які свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що державна реєстрація окремих квартир та нежитлових приміщень могла бути використана як механізм позбавлення потерпілих можливості набути право власності на оплачені ними об`єкти нерухомості та подальшого їх відчуження на користь інших осіб.

Крім того, зібраними у кримінальному провадженні доказами підтверджується, що після державної реєстрації права власності окремі квартири та нежитлові приміщення були відчужені на користь третіх осіб, у тому числі пов`язаних із ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ», після чого окремі об`єкти були повторно відчужені.

Це, у свою чергу, істотно ускладнює досудове розслідування, створює ризик подальшого відчуження майна та може унеможливити виконання майбутніх процесуальних рішень і забезпечення прав потерпілих.

Встановлено, що частина потерпілих, які повністю виконали свої договірні зобов`язання перед ОСОБА_5 фактично позбавлена можливості набути право власності на квартири, оскільки відповідні об`єкти нерухомості вже зареєстровані за іншими особами, майно відчужене на користь нових власників.

Саме зазначені квартири та нежитлові приміщення є безпосереднім предметом перевірки у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме щодо них досліджуються обставини можливого незаконного формування, державної реєстрації, переходу права власності та позбавлення потерпілих можливості реалізувати свої майнові права.

Більше того, з аналізу долучених документів убачається, що після проведення державної реєстрації окремих квартир частина з них уже була відчужена іншим особам.

В ході досудового розслідування допитано представника ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» адвоката ОСОБА_13 , яка повідомила, що 08 вересня 2023 року ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» придбало земельну ділянку кадастровий номер 3222485901:01:004:0031, яка розташована за адресою: Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, провулок Фізкультурний 14-16, та розташоване на ній незавершене будівництво у Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Ріал Естейт Груп». Так, маючи заборгованість перед ОСОБА_9 , підтверджену судовим рішенням, в сумі понад 800 тисяч доларів США, ОСОБА_5 передав останньому належну йому земельну ділянку за договором про передання відступного.

Далі це майно було внесене до статутного капіталу ТОВ «Смарт Ріал Естейт Плюс», після чого було придбано ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ».

Таким чином, ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» є добросовісним набувачем земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництва, яке було в подальшому введено в експлуатацію, присвоєно поштову адресу, зареєстровано готові квартири.

Як в подальшому стало відомо, громадяни, яких ошукав ОСОБА_5 , звернулися в органи поліції і за їх заявою було зареєстровано кримінальне провадження № 12023111050001845 від 22 травня 2023 року.

В рамках цього кримінального провадження було накладено арешт на земельну ділянку ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» та розташоване на ній незавершене будівництво.

Крім цього, потерпілі у кримінальному провадженні № 12023111050001845 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , та ОСОБА_27 пред`явили позови в порядку цивільного судочинства про визнання майнових прав на квартири в будинку по АДРЕСА_4 , відповідно до укладених ними з ОСОБА_5 попередніх договорів до наступних відповідачів: ОСОБА_5 , ТОВ «Адоніс Кріейт», ТОВ «Смарт Ріал Естейт Плюс», ОСОБА_9 , ОСОБА_7 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2025 року у справі № 369/12769/24 у задоволенні позову ОСОБА_14 до зазначених відповідачів відмовлено повністю. Розглядаючи вказану справу суд прийшов до висновку, що між сторонами було укладено попередній договір у розумінні вимог ст. 635 ЦК України. Підстав вважати його інвестиційним, а позивача інвестором, в суду відсутні, з огляду на вимоги ст. ст. 626-629, 635 ЦК України. Доводи позивача про протилежне не підтверджені матеріалами справи та змістом попереднього договору, зокрема п. 9.4 попереднього договору: «Сторони визначили, що даний Попередній договір закріплює лише зобов`язання Сторін укласти основний договір у майбутньому, та за своєю суттю не є договором про продаж майнових прав і не є правовстановлюючим документом на Нерухоме майно, не закріплює право власності Покупця на Нерухоме майно».

Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 у цій справі, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2025 року змінено в редакції мотивувальної частини цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Також в ході досудового розслідування допитано як свідка директора ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ» ОСОБА_28 який підтвердив факт купівлі квартир та нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 у Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНІС КРІЕЙТ» у листопаді 2024 року. На момент прийняття рішення про купівлю у ТОВ «Адоніс Кріейт» квартири були зареєстровані в ДРРП, будь-яких обтяжень не було, таких як наприклад арешти чи заборони реєстраційних дій. Право власності ТОВ «Адоніс Кріейт» на відчужувані квартири та приміщення було перевірено.

Крім цього до Бучанської окружної прокуратури Київської області надходили клопотання представників ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» та ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ» про забезпечення реалізації процесуальних прав як іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Орган досудового розслідування враховує, що на момент розгляду цього клопотання окремі квартири та нежитлові приміщення зареєстровані за фізичними та юридичними особами.

Також орган досудового розслідування зазначає, що земельна ділянка та об`єкт незавершеного будівництва вже перебувають під арештом на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, постановленої в іншому кримінальному провадженні.

Однак зазначена обставина, на думку прокурора, не виключає можливості накладення арешту на квартири та нежитлові приміщення у межах цього кримінального провадження, оскільки предметом цього клопотання є інші об`єкти нерухомого майна, які виникли після введення будинку в експлуатацію та проведення державної реєстрації. Також у даному кримінальному провадженні розслідуються інші обставини кримінального правопорушення, пов`язані із заволодінням майновими правами інвесторів на квартири шляхом обману та зловживання довірою. Крім того саме після введення будинку в експлуатацію виникла реальна можливість відчуження окремих квартир, що підтверджується матеріалами досудового розслідування.

За таких обставин, звернення із цим клопотанням прокурор обумовлює новими фактичними обставинами, які виникли після постановлення ухвали про арешт земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва.

Прокурор в клопотанні зазначає, що у своїй сукупності наведені обставини та зібрані під час досудового розслідування докази свідчать про наявність достатніх правових та фактичних підстав для застосування арешту до сформованих об`єктів нерухомого майна відповідно до вимог статей 98 та 170 КПК України.

На підставі вищевикладеного, прокурор просив накласти арешт на всі сформовані об`єкти нерухомого майна (квартири та нежитлові приміщення), утворені внаслідок введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, у тому числі реєстрацію переходу права власності, державну реєстрацію інших речових прав, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію поділу, об`єднання, виділу, зміни технічних характеристик чи будь-яких інших дій, заборонити відчуження, поділ, об`єднання, зміну технічних характеристик, передачу в іпотеку, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачу в довірчу власність, а також вчинення будь-яких інших дій.

В судове засідання прокурор не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що в клопотанні слід відмовити, з наступних підстав.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя має встановити не лише наявність кримінального провадження та обставин, які розслідуються в його межах, а й конкретні правові та фактичні підстави для обмеження права власності щодо конкретно визначеного майна.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб та інші обставини.

Разом з тим, з поданого прокурором клопотання та долучених до нього матеріалів не вбачається за можливе належним чином встановити правовий статус усіх об`єктів нерухомого майна, на які прокурор просить накласти арешт, а також осіб, яким такі об`єкти належать на праві власності на момент розгляду клопотання.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої на підтвердження доводів клопотання, щодо заявлених до арешту об`єктів нерухомого майна відсутні належні відомості про зареєстроване право власності, у зв`язку з чим неможливо достовірно встановити, кому саме на праві власності належить відповідне майно.

При цьому прокурор у клопотанні зазначає, що на час його розгляду окремі квартири та нежитлові приміщення зареєстровані за різними фізичними та юридичними особами, а частина таких об`єктів вже відчужувалася на користь третіх осіб.

Отже, фактичні дані, наведені прокурором у клопотанні, не узгоджуються з наданими на його підтвердження матеріалами щодо правового статусу конкретних об`єктів нерухомого майна.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про накладення арешту фактично на всі сформовані квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без належної індивідуалізації кожного такого об`єкта, зокрема без зазначення їх номерів, реєстраційних номерів об`єктів нерухомого майна, площі, а також без встановлення власника кожного з них.

Такий спосіб визначення майна, на яке прокурор просить накласти арешт, не дає можливості слідчому судді встановити конкретний обсяг майнових прав, які підлягатимуть обмеженню, та осіб, права яких можуть бути обмежені відповідною ухвалою.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У цьому випадку прокурор не надав слідчому судді достатніх та належних доказів на підтвердження того, що кожен із об`єктів нерухомого майна, на які проситься накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, або що арешт саме такого майна є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 170 КПК України.

Саме по собі встановлення факту існування кримінального провадження, наявності між окремими потерпілими та іншими особами цивільно-правових спорів щодо нерухомого майна, а також обставин відчуження окремих квартир та нежитлових приміщень не є достатньою підставою для накладення арешту на невизначене коло об`єктів нерухомого майна.

Посилання прокурора на те, що введення багатоквартирного будинку в експлуатацію та формування окремих квартир і нежитлових приміщень є новими юридично значущими обставинами, саме по собі не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести передбачені ст. 170 КПК України підстави для арешту кожного конкретного об`єкта.

Також слідчий суддя враховує, що матеріали кримінального провадження містять відомості про існування цивільних спорів щодо майнових прав на окремі квартири, а також судових рішень, якими вирішувалися питання щодо правової природи укладених попередніх договорів та прав позивачів.

Разом з тим, питання щодо виникнення, переходу або припинення цивільних прав на нерухоме майно, дійсності цивільно-правових правочинів та належності майна певним особам за загальним правилом підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тоді як при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя перевіряє виключно наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Посилання прокурора на матеріали камеральної перевірки Міністерства юстиції України також не усувають встановлених судом недоліків клопотання, оскільки сам факт встановлення під час перевірки можливих порушень законодавства при проведенні державної реєстрації речових прав не свідчить автоматично про те, що всі сформовані у будинку квартири та нежитлові приміщення є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна є істотним втручанням у право власності, гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому таке втручання повинно бути законним, обґрунтованим, необхідним та пропорційним поставленій процесуальній меті.

У даному випадку прокурором не доведено, що застосування такого широкого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт усіх квартир та нежитлових приміщень у будинку, є необхідним та пропорційним, а також не доведено, що менш обмежувальний спосіб забезпечення цілей кримінального провадження є недостатнім.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність належної індивідуалізації майна, а також те, що в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні достовірні відомості щодо власників відповідних об`єктів нерухомого майна, а також недоведеність прокурором щодо кожного конкретного об`єкта наявності передбачених ст. 170 КПК України правових та фактичних підстав для накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026116350000009 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_29