Ухвала суду № 139585647, 08.09.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6344/26

Провадження № 2/0274/3931/26

Ухвала

про залишення позову без руху

08.09.2026 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Слюсарчука Є.А. про зменшення розміру судового збору, відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Слюсарчука Є.А. звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Разом з позовом представник ОСОБА_1 адвокат Слюсарчук Є.А. подав клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачка не в змозі сплатити суму судового збору у зв`язку із незадовільним майновим станом та перебування у неї на утриманні неповнолітньої дитини.

Дослідивши подане клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, непрацездатність внаслідок інвалідності або тривалого хронічного захворювання, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, наявність рухомого та нерухомого майна, тощо).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища ( рішення ЄСПЛ у справі «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, комплексний аналіз викладених законодавчих положень дає підстави для висновків, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею/ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У клопотанні про зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення його сплати, сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні підтверджуючі даний факт докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, довідка про наявність або відсутність доходів, документи, що підтверджують заборгованість перед іншими особами, заборгованість по комунальних послугах, документи про стягнення заборгованості з заявника.

Отже, фактичною підставою для зменшення ( відстрочення) розміру судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законом розмірі.

При цьому, слід зазначити, що сама по собі відсутність доходів, які підлягають оподаткуванню і обліковуються органами ДПС, не свідчить про скрутне матеріальне становище. Доказів про відсутність інших джерел доходів суду не надано.

Проте, аналіз наданих доказів та клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або зменшення його розміру, оскільки в повній мірі не характеризують майновий стан позивачки.

Крім того, стороною позивачки не надано відомостей про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, вкладів у банках, депозитів, довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, наявність або у відсутність у власності нерухомого/рухомого майна, що підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів.

Зважаючи на те, що стороною позивачки не надано суду належних та достатніх доказів про суми свого доходу, суд позбавлений можливості вирішити питання про зменшення та відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, а тому не може задовольнити відповідне клопотання.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Тобто, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, не можуть вважатися підставою для зменшення розміру судового збору або його відстрочення, враховуючи, що позивачкою та її представником не додано належних доказів, які б підтверджували неможливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, визначається ставка судового збору, яка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачкою ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя, зазначивши ціну позову 1420483,01 грн.

Всупереч вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів про сплату судового збору.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір в сумі 14204 грн. 83 коп.

Жодних доказів на підтвердження факту наявності пільг у позивачки щодо сплати судового збору, не надано.

Враховуючи викладене та виходячи з вимог положень ст.185 ЦПК України, позовну заяву повинно бути залишено без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12,76-81,89,177, 185, 258-261,354 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Слюсарчука Є.А. про зменшення розміру судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Слюсарчука Є.А. про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя залишити без руху та надати позивачці строк для виправлення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Запропонувати позивачці у вказаний термін виправити недоліки, що зазначені в мотивувальній частині даної ухвали та сплатити судовий збір в розмірі 14204,83 грн. за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичiв/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA588999980313121206000006825

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа) та надати до суду докази про сплату.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачці для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів термін з дня отримання її копії.

Суддя Т.М. Вдовиченко