Рішення № 139585595, 07.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10447/26

Провадження № 2/161/5597/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Шестерніна В.Д.

за участю секретаря Рудчик А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

14.05.2026 ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер племінник позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. Єдиним спадкоємцем за законом (першої черги) після його смерті була мати ОСОБА_3 (сестра позивача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач помилково вважала, що сестра ОСОБА_3 успадкувала майно (2/3 частки квартири, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 ) після смерті свого сина ОСОБА_2 (племінника позивача) і є єдиною власницею вказаної квартири. Однак, насправді сестра не прийняла спадщину після смерті сина, оскільки на момент його смерті з ним не проживала, перебуваючи в Луцькому геріатричному пансіонаті.

Після смерті сестри позивач успадкувала належну їй 1/3 частку квартири. Під час оформлення в нотаріальному порядку своїх спадкових прав дізналася, що інші 2/3 частки квартири не були успадковані сестрою і відповідно у неї (позивача), як тітки спадкодавця, виникло право на спадкування після смерті племінника.

Після цього позивач помилково звернулася в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно (2/3 частки квартири) саме після смерті сестри. В позові їй було відмовлено (справа №161/25918/25). Це пояснює тривалість пропуску строку для прийняття спадщини.

З врахуванням наведеного, позивач просила суд визначити їй додатковий строк - 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

03.06.2026 Луцька міська рада подала заяву, в якій при вирішенні спору покладалася на розсуд суду.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.01.1980 та серії НОМЕР_2 від 12.07.1977, а.с. 8, 11, витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00055100097 від 02.12.2025 та №00055099315 від 02.12.2025, а.с. 9, 12).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2 (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00060540830 від 21.08.2026, а.с. 72-73).

Згідно з свідоцтвом про право власності на житло, виданим 28.09.2006 Відділом з питань приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 25.03.2019, а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 06.04.2022, а.с. 24).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (лист нотаріуса №1342/01-09 від 03.07.2026, а.с. 59, інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №85856858 від 03.07.2026, а.с. 60).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 02.06.2025, а.с. 26).

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка складається з 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.12.2025, а.с. 29).

Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Пономаренко Олена Олександрівна відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з неприйняттям останньою спадщини після смерті сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №106/02-31 від 03.12.2025, а.с. 31).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.04.2026 у справі №161/25918/25 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно (2/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 ) після смерті ОСОБА_3 . Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_2 (а.с. 36-37).

З метою забезпечення реалізації права на спадкування після смерті племінника позивач звернулася до суду з цим позовом.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України).

За загальними приписами про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної конкретної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивач ОСОБА_1 є тіткою спадкодавця, відноситься до кола спадкоємців третьої черги. Вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини. Обґрунтувала це тим, що не знала, що її сестра ОСОБА_3 не прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_2 (внаслідок чого у неї (позивача) виникло право на спадкування за законом після смерті племінника); при цьому вона (позивач) добросовісно реалізувала право на спадкування після смерті сестри, вважаючи, що остання успадкувала майно після смерті свого сина (племінника позивача).

Оцінивши вказані аргументи, взявши до уваги позицію відповідача, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті племінника слід визнати поважними.

Крім того, суд врахував, що визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Водночас, відмова у визначенні такого строку, за встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Отже, позовні вимоги слід задовольнити.

VI.Судові витрати

Враховуючи заяву представника позивача, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), судові витрати слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати - покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторони та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Луцька міська рада; місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19; код в ЄДРПОУ 34745204.

Повне рішення суду складено - 07.09.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін