Рішення № 139585114, 07.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12270/26

Провадження № 2/638/8949/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № A268CT155101232861 від 10 лютого 2022 року у розмірі 12865,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобов`язання за кредитним договором № A268CT155101232861 від 10 лютого 2022 року, внаслідок чого станом на 28 травня 2026 року має заборгованість у розмірі 12865,52 грн, з яких: 8800,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4065,52 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач, будучи належним чином повідомленою про судове засідання, причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 07 вересня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 підписала Заяву Клієнта № A268CT155101020244, згідно з якою ОСОБА_1 просила надати їй в АТ «А-Банк» кредит за Послугою «Швидка готівка» на наступних умовах:

1. Вид кредиту - Послуга «Швидка готівка»;

2. Тип кредиту - Кредит строковий;

3. Мета отримання кредиту - Придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг;

4. Сума кредиту - 8800,00 грн. (вісім тисяч вісімсот гривень 00 копійок);

5. Строк кредиту - 12 місяців з 10-02-2022 р. до 10-02-2023 р. включно;

6. Процентна ставка (фіксована) - 50 % на рік;

7. Комісія за надання фінансового інструменту - 0,00 грн;

8. Розмір щомісячного платежу - 947,97 грн (дев`ятсот сорок сім гривень 97 копійок);

9. Номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5375235211368368;

10. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 11375,69 грн;

11. Погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 .

Також простим електронним підписом за ідентифікатором + 380660173524 ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», чим підтвердила ознайомлення з аналогічними умовами кредитування.

Підписанням Таблиці з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит ОСОБА_1 ознайомилася з графіком платежів за кредитним договором.

МЕМОРIАЛЬНИМ ОРДЕРОМ № TR.21933765.25425.70346 від 10.02.2022 підтверджується здійснення платником АТ «АКЦЕНТ-БАНК» отримувачу: ОСОБА_1 , 2110400986, безготівкового переказу грошових коштів у розмірі 8800,00 грн з призначенням платежу: «Видача кредиту згідно договору № A268CT155101232861 від 10/02/2022».

Виписками по кредиту та по картці № НОМЕР_3 .00.0001106697 від 28.05.2026 підтверджується видача кредитних коштів ОСОБА_1 та невиконання нею зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № A268CT155101232861 вiд 10 лютого 2022 року, ОСОБА_1 станом на 28.05.2026 має перед АТ «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 12865,52 грн, з яких: 8800,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4065,52 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання (ст. 610, п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Одним із способів захисту майнових прав відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини щодо укладення між сторонами кредитного договору; належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором щодо надання кредитних коштів у розмірі 8800,00 грн, що підтверджено первинним документом меморіальним ордером від 10.02.2022; неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань з повернення суми кредиту у розмірі 8800,00 грн та сплати процентів у розмірі 4065,52 грн. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір. Натомість, відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надала суду жодного доказу на спростування цих обставин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8800,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 4065,52 грн, які нараховані відповідачу з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до умов договору, оскільки позивач довів обставини укладення кредитного договору на зазначених умовах, належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі та у спосіб, які передбачені договором, тоді як відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надала належних та допустимих доказів повернення позивачу тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тобто не спростувала заборгованість за кредитним договором у розмірі 12865,52 грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує із ОСОБА_1 на корить АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за Кредитним договором № A268CT155101232861 від 10.02.2022 у розмірі 12865,52 грн, з яких: 8800,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4065,52 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, заборгованість за кредитним договором № A268CT155101232861 від 10 лютого 2022 року у розмірі 12865,52 грн (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень 52 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, судовий збір в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя І.П. Латка