Ухвала суду № 13958509, 08.02.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р.Справа № 2а-4991/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі- Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Меандр»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року по справі за позовом Малого приватного підприємства «Меандр»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання не чинним та скасування податкового повідомленні-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року Мале приватне підприємство «Меандр» (Далі- МПП «Меандр») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (Далі- Кременчуцька ОДПІ) про визнання не чинним, протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 007041503/0/2401 від 26.07.2010 року про визначення податкового зобовязання за плату- орендну плату за землю в загальному розмірі 3563,28 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі МПП «Меандр» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 09.07.2010 року по 12.07.2010 року працівниками Кременчуцької ОДПІ Полтавської області проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що знаходиться у користуванні МПП «Меандр».

Перевіркою встановлено порушення підприємством ст.21 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-IV із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» №107-ІV від 28.12.2007 року та заниження позивачем суми орендної плати за землю за січень-грудень 2009 року на 2375,52 грн., про що складено акт №3628/15-227/13943312 від 13.07.2010 року.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомленнярішення №0007041503/0/2401 від 26.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем орендна плата за землю на загальну суму 3563,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач орендував земельні ділянки, які розташовані в м. Кременчуці на підставі договорів оренди, укладених з Кременчуцькою міською радою, а саме:

-Договір оренди від 24.12.2004 року на користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436500:08:0226) для експлуатації та обслуговування комплексу магазинів по вул. Першотравневій ( біля дитячого дошкільного закладу №17) у м. Кременчуці. Договір укладено до 01.12.2009 року. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 10 ставок земельного податку за земельну ділянку площею 195 мІ(комплекс магазинів) та 1.5 ставки земельного податку за земельну ділянку площею 54 мІ (прилегла територія) щорічно.

-Договір оренди від 20.11.2006р. на користування земельною ділянкою для експлуатації і обслуговування при ринкової торговельної площі та майданчика паркування автомобілів по вул. Республіканській в м. Кременчуці (строк дії договору до 01.08.2011р.). Орендна плата встановлена в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі на земельну ділянку площею 917 кв.м. (майданчик паркування автомобілів) та 3% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 5098 кв.м. (при ринкова торговельна площа) щорічно;

-Договір оренди від 15.05.2008 року на користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування частини приміщень адміністративно-побутової будівлі виробничої бази по вул. Молодогвардійців, 40 в м. Кременчуці (строк дії договору на 49 років) Орендна плата встановлена в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N 2768-III (далі - Кодекс), а справляння плати за землю - Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. N 2535-XII (далі - Закон N 2535) в редакції, чинній на день виникнення правовідносин між сторонами.

Відповідно до ст. 206 Кодексу та ст. 2 Закону N 2535, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Обєктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 Закону N 2535).

Згідно ст. 116 Кодексу тільки громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 Закону N 2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 14 Закону N 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 06.10.1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон N 161), статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону N 161 встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 13 Закону N 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку у користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону N 161).

Відповідно до ст. 21 Закону № 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно зі ст. 27 Закону N 2535 контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину четверту статті 21 Закону України "Про оренду землі" викладено в новій редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”.

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року № 309-VI частина четверта статті 21 Закону України "Про оренду землі" викладено в новій редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"”.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження МПП «Меандр» суми орендної плати за землю за період з січня по грудень 2009 року, оскільки з січня по грудень 2009 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, мав складати не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Меандр»залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Григоров А.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.02.2011 р.