Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-9746/10/18/0170
16.02.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіІлюхіної Г.П.,
суддів Дугаренко О.В. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняКондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В. ) від 09.09.10 у справі №2а-9746/10/18/0170
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул. К. Лібкнехта, 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)
про стягнення переплати пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2010 позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим в частині надання довідки для перерахунку пенсії ОСОБА_2 від19.02.2008 №07785820.; стягнуто з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на користь Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим суму переплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 по 30.04.2010 у розмірі 5008,23грн.(арк.с.52-55).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки саме з вини відповідача позивачем були отримані довідка зі змістом, що не відповідає дійсності та був проведений перерахунок пенсії з урахуванням надбавок за особливі умови служби, які фактично не виплачувались.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити (арк.с.61-62).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивач при наданні списків про призначені пенсії не вказав за які саме особливі умови служби призначена надбавка; позивач при отриманні довідок зауважень не надав, перевірку відомостей, вказаних в них, не здійснив.
В судове засідання, призначене на 16.02.2011, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.76,77), відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представників (арк.с.62), позивач про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не зявились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Відповідачем надані позивачу довідки про визначення розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2008 для перерахунку пенсії з зазначенням надбавки за особливі умови служби, зокрема, №049597 від 19.02.2008 ОСОБА_2 з зазначенням надбавки за особливі умови служби в розмірі 25% в сумі 286,25 грн. (арк.с.5),
На підставі вказаної довідки позивачем був проведений перерахунок, та з 01.01.2008 ОСОБА_2 отримав пенсію у підвищеному розмірі з урахуванням вказаної надбавки.
26.03.2010 відповідач знову подав до позивача довідку по вказаній особі, але з встановленням надбавки за особливі умови служби в розмірі 15% в сумі 171,75 грн. (арк.с.14).
В результаті різниця між сплаченою пенсією, та пенсією, що підлягала до сплати, встановила 5008,23 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Конституції України, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 04.04.2006 №3591-IV, який набрав чинності з 01.01.2007 ), постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 №151), Постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі Постанова №3-1).
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно частини третьої статті 43 вказаного Закону, пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Абзацом третім пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 встановлено, що при обчисленні пенсій військовослужбовцям береться середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премій за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, що визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Постановою №3-1 встановлено, що при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" наказом Міністра оборони України від 30.12.2007 №707, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.2008 за №9/14700, з 01.01.2008 змінені посадові оклади особам офіцерського складу Збройних Сил України.
Таким чином, законодавством прямо встановлений обовязок уповноважених структурних підрозділів (в даному випадку Військового комісаріату Автономної Республіки Крим) зазначати у списках осіб, яким призначені пенсії, зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій.
Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача, що позивач мав вказати в списках за які саме особливі умови служби призначена надбавка, оскільки в зразку Списку осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, наведеному в Додатку 5 до Постанови №3-1 не вбачається графи розкриття змісту грошового забезпечення та наявність у його складі надбавки за особливі умови служби.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча у відповідача й були відсутні пенсійні справи та у Списку осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, відсутнє розкриття змісту грошового утримання, це не надає відповідачу право видавати довідки зі змістом, що не відповідає дійсності. У разі відсутності відомостей щодо наявності, або відсутності прав деяких фізичних осіб на отримання відповідних надбавок у складі грошового забезпечення, відповідач повинен був звернутися за отриманням відповідних даних до позивача, в якого зберігалась пенсійна справа.
Доводи відповідача, що справа повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства безпідставні, так як відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Отже, орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду у випадку виникнення спору з правовідносин за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення сум переплат пенсій, являється публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Щодо наявності законодавчо встановлених підстав для стягнення сум переплат пенсії судова колегія зазначає, що згідно частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства, організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних, документів, і відшкодовують її.
Статтею 65 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зазначених у цьому Законі, а також у несвоєчасному оформленні або поданні документів для призначення пенсії, у видачі для оформлення пенсій недостовірних даних і документів, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Тобто спір має правову природу - стягнення шкоди, з винних осіб (громадян, юридичних осіб, які в цих правовідносинах можуть не виступати субєктами владних повноважень), у звязку з наданням неправомірних відомостей, що потягло переплату пенсій, допомоги тощо.
В цих правовідносинах субєкт владних повноважень: Пенсійний фонд, звертається до фізичних чи юридичних осіб, які виступають відповідачами в силу статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (у випадках встановлених законодавством), так як таке право надано відповідними законами.
Вищий адміністративний суд України та Верховний Суд України в таких спорах виходить з того, що природа спору є публічно-правовою, хоча стягується шкода, з позовом звертається субєкт владних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій у випадках, встановлених законом, а тому спір розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином обов'язок відшкодування шкоди у вигляді переплати пенсії в даному випадку законом покладається на відповідача.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.10 у справі №2а-9746/10/18/0170 залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.10 у справі №2а-9746/10/18/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 лютого 2011 р.
Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна
Судді підпис О.В.Дугаренко підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судове рішення № 13958502, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9746/10/18/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: