Єдиний державний реєстр судових рішень 19.08.2026
ЄУН 389/1601/26
Провадження №2/389/833/26
Рішення
іменем України
19 серпня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
ТОВ «Свеа Фінанс» 04.05.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,обгрунтовуючи свої вимоги наступним.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 26.01.2025 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272448, відповідно до умов якогоТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 1 000 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків в розмірі 0,95% в день, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути отримані кошти у визначений строк та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на банківську картку ОСОБА_1 кредитні кошти. Згодом між сторонами у тій самій формі укладено Додаткову угоду до вказаного кредитного договору, відповідно до умов якої ОСОБА_1 надаються додаткові кредитні кошти в сумі 4 000 грн. Таким чином, загальний розмір кредитних коштів, які були надані ОСОБА_1 , становить 5 000 грн. Однакпозичальниця виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору та додаткової угоди до нього, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не в повному обсязі або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Надалі, 26.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-2/26, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5272448 від 26.01.2025 в сумі 14 651 грн 29 коп, з яких: 3 683 грн 71 коп заборгованість за тілом кредиту, 8 467 грн 58 коп заборгованість за відсотками, 2 500 заборгованість за комісією. Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, тому позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 14 651 грн 29 коп.
Крім того, 11.04.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту №2219054, відповідно до умов якогоТОВ «Слон Кредит» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 6 000 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків в розмірі 3% в день, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути отримані кошти у визначений строк та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на банківську картку ОСОБА_1 кредитні кошти, однакпозичальниця виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору та додаткової угоди до нього, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не в повному обсязі або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Надалі, 27.01.2026 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-4/26, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2219054 від 11.04.2025 в сумі 28 684 грн 68 коп, з яких: 5 833 грн 80 коп заборгованість за тілом кредиту, 10 850 грн 88 коп заборгованість за відсотками, 12 000 заборгованість за пенею/штрафом. Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, тому позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 28 684 грн 68 коп.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак як у позовній заяві, так і в доданій до позову окремій заяві одночасно просила розгляд справи проводити без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги визнала частково, лише в частині заборгованості за тілом кредиту по всім договорам.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимог).
Положеннями ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимог) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб ), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Що стосується договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272448 від 26.01.2025.
Судом встановлено, що 26.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272448. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора 23813.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надається кредит в сумі 1 000 грн на строк 360 днів. Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування (360 днів).
Знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом та застосовується у разі, якщо клієнт до 24.02.2025 сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором.
Комісія за надання кредиту становить 100 грн.
Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 зобов`язалася повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Таким чином, у підписаному ОСОБА_1 договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, розмір комісії, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір згідно зі ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за №1-2901 від 29.01.2026, відповідно до якого 26.01.2025 на банківську картку ОСОБА_1 , вказану нею у кредитному договорі, перераховано кредитні кошти в сумі 1 000 грн.
Надалі, 29.01.2025, між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272448 від 26.01.2025, який підписана електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора 79850.
Відповідно до умов додаткового договору ОСОБА_1 надаються додаткові кредитні кошти в сумі 4 000 грн. Таким чином, загальний розмір кредитних коштів, які були надані ОСОБА_1 , становить 5 000 грн. Строк кредитування, розмір відсотків та періодичність сплати платежів залишаються незмінними.
Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 400 грн.
Перерахування ОСОБА_1 додаткових кредитних коштів в сумі 4 000 грн підтверджується листом ТОВ «Пейтек» за №20260129-135 від 29.01.2026, відповідно до якого 29.01.2025 на банківську картку ОСОБА_1 , вказану нею у кредитному договорі, перераховано кредитні кошти в сумі 4 000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Лінеура Україна», ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконала, тому у неї станом на 26.01.2026 виникла заборгованість в сумі 14 651 грн 29 коп, з яких: 3 683 грн 71 коп заборгованість за тілом кредиту, 8 467 грн 58 коп заборгованість за відсотками, 2 500 заборгованість за штрафними санкціями.
Надалі, між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» 26.01.2026 укладено договір факторингу №01.02-2/26, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Лінеура Україна», визначеними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Свеа фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14 651 грн 29 коп, з яких: 3 683 грн 71 коп заборгованість за тілом кредиту, 8 467 грн 58 коп заборгованість за відсотками, 2 500 заборгованість за штрафними санкціями.
Таким чином, 26.01.2026 відбулося відступлення прав вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272448 від 26.01.2025 щодо боржниці ОСОБА_1 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Свеа Фінанс», яке набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку, наведеного позивачем у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 14 651 грн 29 коп, з яких: 3 683 грн 71 коп заборгованість за тілом кредиту, 8 467 грн 58 коп заборгованість за відсотками, 2 500 заборгованість за комісією.
Отже, з аналізу наданих доказів слідує, що між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ТОВ «Лінеура Україна» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору (у т.ч.додаткового договору) в електронній формі. ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за договором та здійснило переказ кредитних коштів ОСОБА_1 на загальну суму 5 000 грн. Даних про те, що позичальницею в повному обсязі були повернуті кошти за вказаним договором, матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що укладений кредитний договір та додатковий договір до нього підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який власноручно введений нею для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що вона ознайомилася та погодилася з усіма умовами договору (у т.ч.додаткового договору), тобто сторони погодили усі істотні умови та уклали договір в належній формі.
На умовах, визначених у вказаному договорі (у т.ч.додатковому договорі), ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування ними та іншими складовими, а також зі встановленим строком їх повернення. Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Факт укладання кредитного договору (у т.ч.додаткового договору) та отримання за ним кредитних коштів відповідачкою визнавався. Водночас, не визнаючи позовні вимоги в частині відсотків та комісії, жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачка не надала, як і не надала свого розрахунку заборгованості на спростування доводів позивача щодо розміру заборгованості. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося в межах строку кредитування, підстав для нарахування іншого розміру відсотків судом не встановлено.
Оскільки в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з цим, щодо стягнення заборгованості за комісією,суд зазначає наступне.
За умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272448 від 26.01.2025 та додаткового договору до нього від 29.01.2025 комісія це разова комісія, яка нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди). Розмір комісії залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.
Вказаними договорами визначено, що за надання кредиту ОСОБА_1 зобов`язана сплатити комісію в сумі 100 грн та 400 грн відповідно, а всього 500 грн. Натомість позивач в позовних вимогах, пред`явлених на підставі наведеного в позові розрахунку, просив стягнути з відповідачки комісію в сумі 2 500 грн.
Враховуючи, що комісія за надання кредиту є разовою, нараховується лише при наданні кредиту і є незмінною, в односторонньому порядку не може бути збільшена, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в сумі 500 грн, задовольнивши частково позовні вимоги в цій частині.
Що стосується договору про надання споживчого кредиту №2219054 від 11.04.2025.
Судом встановлено, що 11.04.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2219054, який підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора M353.
Відповідно до умов договору ТОВ «Слон Кредит» надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 6 000 грн, строк кредиту - 360 днів.
Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом до 10.05.2025. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 11.05.2025 до останнього дня строку кредиту. Знижена процентна ставка 1.5% в день застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до умов, викладених в 1.5.2.1 договору.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів.
Підписуючи цей договір, споживач стверджує, що, зокрема, перед укладанням цього договору йому була у чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті.
Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 6 000 грн підтверджується листом ТОВ «Пейтек» за №20260129-1195 від 29.01.2026, відповідно до якого 11.04.2025 на банківську картку ОСОБА_1 , вказану нею у кредитному договорі, перераховано кредитні кошти в сумі 6 000 грн.
Таким чином, у підписаному ОСОБА_1 договорі чітко визначені умови кредитування, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір згідно зі ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Слон Кредит», ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконала, тому у неї станом на 27.01.2026 виникла заборгованість в сумі 28 684 грн 68 коп, з яких: 5 833 грн 80 коп заборгованість за тілом кредиту, 10 850 грн 88 коп заборгованість за відсотками, 12 000 грн заборгованість за штрафом.
Надалі, між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» 27.01.2026 укладено договір факторингу №01.02-4/26, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Слон Кредит», визначеними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Свеа фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 28 684 грн 68 коп, з яких: 5 833 грн 80 коп заборгованість за тілом кредиту, 10 850 грн 88 коп заборгованість за відсотками, 12 000 грн заборгованість за штрафами.
Таким чином, 27.01.2026 відбулося відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2219054 від 11.04.2025 щодо боржниці ОСОБА_1 від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Свеа Фінанс», яке набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку, наведеного позивачем у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 28 684 грн 68 коп, з яких: 5 833 грн 80 коп заборгованість за тілом кредиту, 10 850 грн 88 коп заборгованість за відсотками, 12 000 грн заборгованість за штрафами.
Отже, з аналізу наданих доказів слідує, що між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ТОВ «Слон Кредит» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору в електронній формі. ТОВ «Слон Кредит» виконало свої зобов`язання за договором та здійснило переказ кредитних коштів ОСОБА_1 на загальну суму 6 000 грн. Даних про те, що позичальницею в повному обсязі були повернуті кошти за вказаним договором, матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що укладений кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який власноручно введений нею для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що вона ознайомилася та погодилася з усіма умовами договору, тобто сторони погодили усі істотні умови та уклали договір в належній формі.
На умовах, визначених у вказаному договорі, ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування ними та іншими складовими, а також зі встановленим строком їх повернення. Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Факт укладання кредитного договору та отримання за ним кредитних коштів відповідачкою визнавався. Водночас, як вже зазначалося вище, не визнаючи позовні вимоги в частині відсотків та штрафів, жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачка не надала, як і не надала свого розрахунку заборгованості на спростування доводів позивача щодо розміру заборгованості. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося в межах строку кредитування, підстав для нарахування іншого розміру відсотків судом не встановлено.
Оскільки в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас, щодо стягнення заборгованості за штрафами, то суд зазначає наступне.
Позивач заявив до стягнення з відповідачки заборгованості за штрафами в сумі 12 000 грн, нарахування яких передбачено п.6.4 кредитного договору. З розрахунку заборгованості слідує, що штрафи нараховувалися в період з 27.06.2025 до 30.09.2025.
Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.
Відповідний правовий висновок щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.
Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23, дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальницею штрафу, проте згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.
Отже у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та з огляду часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.3, 6, 207, 509, 512, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626-628, 631, 633, 634, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.141, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272448 від 26.01.2025в сумі 12 651 (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна) грн 29 коп, з яких:3 683 грн 71 коп заборгованість за тілом кредиту, 8 467 грн 58 коп заборгованість за відсотками, 500 грн заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2219054 від 11.04.2025в сумі 16 684 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 68 коп, з яких:5 833 грн 80 коп заборгованість за тілом кредиту, 10 850 грн 88 коп заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в сумі 1 802 (одна тисяча вісімсот дві) грн 18 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місце знаходження: вул.Іллінська,8, м.Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 37616221.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 04.09.2026.
Суддя Знам`янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва
Судове рішення № 139585000, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 389/1601/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: