Рішення № 139584899, 01.09.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/543/26

№ провадження 2/196/575/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

представника відповідачки: адвоката Гудим І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 02.07.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1570-9548.

На офіційному веб-сайті «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору Відповідачкою здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідачки укладення договору було б неможливе.

ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор А7599, для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 18 500,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка 1,00% в день, промо-ставка 0,75% за кожен день користування кредитом протягом перших 30 алендарних днів першого базового періоду, стандартна % ставка 1,00% в день.

Також Додатковою угодою_№1 від 06.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1570-9548 від 02.07.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткової угоди до нього. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Станом на 24.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 70 176,00 грн., а саме: заборгованість за кредитом 20 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 39 951,00 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 10 000,00 грн., заборгованість по комісії - 225,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 70 176,00 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня??2026 року? позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.133).

29 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Гудим І.В. надійшли письмові пояснення, які за змістом є відзивом на позов, в яких представник прохала задовольнити позовні вимоги частково, а саме стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в сумі 20 000,00 грн. та заборгованість по відсотках а сумі 10 000,00 грн., посилаючись на наступні обставини. Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн. за тілом кредиту, 39 951, 00 грн. нараховані проценти, при цьому сума заборгованості за нарахованими процентами більш ніж у шість разів перевищує суму тіла кредиту, що є фактичним порушенням розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, заборгованість за річними процентами на підставі ст. 625 ЦК України, 225,00 грн. - заборгованість по комісії. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю відповідача, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб відповідача на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Крім, того нарахування позивачем заборгованості за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України за договором здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону, а заявлена до стягнення сума 10 000,00 грн задоволенню не підлягає. Також, вимога позивача в частині стягнення заборгованості по комісії не може бути задоволена судом, оскільки така вимога позивача прямо спростовується умовами кредитного договору (а.с.145-159).

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" у судове засідання не з`явився, до позовної заяви додане клопотання, відповідно до якого прохають розгляд справи проводити у відсутність представника, позовні вимоги підтримують повністю (а.с.128).

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Гудим І.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 20 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 10 000,00 грн., посилаючись на підстави, викладені в письмових поясненнях по справі.

Суд, заслухавши доводи представника відповідачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,? ? встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено та вбачається з наданих доказів, що 02.07.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1570-9548 продукту "MiniKasa" шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А7599 (а.с.19-30).

За умовами п. 2.1., 2.2. цього договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом иа інші платежі, передбачені цим Договором, у порядку, передбаченому договором.

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.3. договору).

Загальний розмір наданого кредиту: 18 500,00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 02.07.2025 року (п. 4.1., 4.2. договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні Кредиту (п. 4.6. Договору).

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентна ставка за користування кредитом, зазначені у п.4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) (п. 4.7. Договору).

Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді не має заборгованість зі сплати процентів, комісії та суми кредиту (тобто позичальником здійснено дострокове повернення кредиту) перебіг базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань позичальника за Договором. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору (п. 4.8. Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (п. 4.10. договору).

Комісія за видачу кредиту становить 0% від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором кредиту у день видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додакових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів (п.4.11. договору).

Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 01.07.2026 року (п. 4.14. договору).

Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (п. 5.1 Договору).

В п. 12.1 кредитного договору зазначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

У розділі 13 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, адреса проживання, електронна пошта та номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Крім того, 02.07.2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А 7599 підписала: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №41-П від 05.03.2025 року (а.с.31-39) та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором №1570-9548 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (а.с.39-40).

06 липня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (як кредитодавцем) та ОСОБА_1 (як позичальником) укладено Додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1570-9548, відповідно до якої сторони погодили надання додаткових грошових коштів у кредит у розмірі 1 500,00 грн., комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит в розмірі 15% від суми додаткових грошових коштів та продовження строку кредитування на 365 днів з дати уклаження цієї Додаткової угоди, з урахуванням цього строк кредитування за Договором становить 369 днів (а.с.93-96).

Додаткова угода підписана ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): А3630.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1570-9548 від 02 липня 2025 року, станом на 24 лютого 2026 року, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до ОСОБА_1 , які виникли на підставі Кредитного договору, становить 70 176,00 грн., що складається із заборгованості за кредитом 20 000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 39 951 грн., заборгованості за відсотками за ст.625 ЦК України 10 000,00 грн., заборгованості за комісією за видачу кредиту 225,00 грн. (а.с.98-104).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис").

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Судом встановлено, що для підписання кредитного договору та додаткової угоди до нього ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про відкриття кредитної лінії та додаткова угода до нього підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та стороною відповідачки не заперечується.

Таким чином, кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого позивачем надіслано відповідачці за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка і використала для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, без здійснення вказаних дій відповідачкою кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Таким чином, між сторонами у справі укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладеного договору, такий договір у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо перерахування суми кредиту №1570-9548 від 02 липня 2025 року, відповідачці 02.07.2025 перераховано кошти в сумі 18 500,00 грн., за допомогою системи EasyPay на підставі договору №1570-9548, Платіж 1633382338, № платіжної карти НОМЕР_1 ; 06.07.2025 відповідачці перераховано кошти в сумі 1 500,00 грн., за допомогою системи EasyPay на підставі договору №1570-9548, Платіж 1635440218, № платіжної карти НОМЕР_1 (а.с. 97).

Також, позивачем долучені відповідні квитанції системи платежів EasyPay про здійснені операції з видачі кредитних коштів (а.с.105).

Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тіла кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належниими доказами підтверджено факт видачі відповідачці коштів в загальному розмірі 20 000,00 грн. на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1570-9548 від 02 липня 2025 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 20 000,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення заборгованості за нарахованими відсотками суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.14 кредитного договору строк кредитування чітко визначений - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту 01.07.2026, який було продовжено відповідно до 2.11 доадткової угоди до 365 днів з дати укладення додаткової угоди та становить 369 днів. Обізнаність відповідачки зі строком дії договору №1570-9548 саме до 05.07.2026 з урахуванням умов додаткової угоди підтверджується підписаним останньою таблицею загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1570-9548 (Графік платежів за договором) та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1570-9548 (Графік платежів за договором), яка є додатком до даткової угоди (а.с.39-40, 96).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1570-9548 від 02 липня 2025 року, позивачем нараховувалися проценти за користування кредитом відповідно до умов п.п. 4.10, 10.1, 10.2 Кредитного договору, який був укладений сторонами, та протягом строку дії договору, що визначений в п.4.14 даного договору та п.2.11 додаткової угоди.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачка, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повертала.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за нарахованими процентами в сумі 39 951,00 грн., що значно перевищує суму отриманого відповідачкою кредиту 20 000,00 грн.

Згідно з положеннями ч.9 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» надавач фінансових послуг під час надання інформації споживачу зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Поміж тим, частиною другою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Суд зауважує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно надмірно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Більш того, суд звертає увагу, що відповідачка, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, була позбавлена можливості ефективно здійснити свої права та бути поінформованою про дійсні умови кредитування ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", що викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять у собі прозорості та зрозумілості, зокрема чітко визначеного періоду та розміру нарахувань за кредитом.

У зв`язку з вищевикладеним суд висновує, що укладений з ОСОБА_1 договір є непомірним тягарем для відповідачки, як споживача та джерелом отримання невиправданих прибутків кредитором.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованості за нарахованими процентами сума в розмірі 39 951,00 грн. є неспіврозмірною з сумою отриманого кредиту у 20 000,00 грн., суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання нею зобов`язань за кредитним договором, суд вважає, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до 20 000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано і триває до сьогодні.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеною статтею 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Отже, якщо на момент укладення договору (02.07.2025) та розгляду справи на території України діє воєнний стан (з 24.02.2022), кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу проценти за ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 10 000,00 грн. суд відмовляє.

Щодо тверджень сторони відповідачки про нікчемність прихованих комісії за видачу кредиту, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

З додаткової угоди до договору №1570-9548 від 02.07.2025 встановлено, що у п.2.6 сторонами узгоджено сплату комісії за видачу додаткових коштів, яка становить 15,00 відсотків від суми додаткових грошових коштів одноразово, що також відповідає умовам договору №1570-9548 від 02.07.2025, визначених п.4.11.

Отже, включення до тексту кредитного договору №1570-9548 від 02.07.2025 та додаткової угоди до нього умови про необхідність сплати відповідачкою комісії за надання кредиту у розмірі 15,00 відсотків від суми кредиту одноразово, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією за видачу кредиту в сумі 225,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки, стороною відповідачки доказів сплати ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором суду не надано, внаслідок чого суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки 20 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 20 000,00 грн. заборгованості за відсотками, 225,00 грн. заборгованості за комісією за видачу кредиту, що в загальному розмірі становить 40 225,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №13410 від 02.04.2026р. про сплату судового збору загальною сумою 2 662,40 грн. (а.с. 1).

Враховуючи те, що задоволено 57,32% позовних вимог (40 225,00 грн. від 70 176,00 грн. становить 57,32%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1 526,09 грн. (2 622,40 грн. х 57,32 % : 100).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за Кредитним договором №1570-9548 від 02 липня 2025 року на загальну суму 40 225 (сорок тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 20 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 20 000,00 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту - 225,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) судовий збір у сумі 1 526,09 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.09.2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков