Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 205/6387/17
Номер провадження6/205/281/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Курбанової Н. М.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2026 року представник ТОВ «Капіталресурс» - Петрійчук А. Б. звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просили суд замінити стягувача у виконавчому листі №205/6387/17 від 09.07.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс», а також видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №205/6387/17 від 09.07.2018.
В обґрунтування заяви зазначили, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист №205/6387/17 від 09.07.2018, про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 58539203 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 11.04.2019 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
27 липня 2026 року боржник ОСОБА_1 подала до суду заперечення на клопотання, в яких зазначила, що 11.04.2019 року державним виконавцем Новокодацького ВДВС м. Дніпра було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. У зазначеній постанові прямо зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання до 11.04.2022 року. Станом на теперішній час їй не відомо про повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання після його повернення стягувачу, а також про відкриття нового виконавчого провадження. Звернення ТОВ «Капіталресурс» у 2026 році із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та заміну стягувача потребує перевірки судом питання дотримання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Видача дубліката виконавчого листа не може використовуватися для поновлення можливості примусового виконання рішення після спливу встановленого законом строку без вирішення питання про його поновлення. На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні заяви.
28 липня 2026 року боржник ОСОБА_1 подала до суду доповнення до заперечень на клопотання ТОВ «Капіталресурс» у своїй заяві посилається на те, що виконавче провадження №58539203 було завершено 11.04.2019 року, а оригінал виконавчого листа був направлений первісному стягувачу АТ КБ «ПриватБанк». Разом з тим, заявником не доведено належними та допустимими доказами обставини втрати виконавчого документа, а також не підтверджено, коли саме та за яких обставин така втрата відбулася. З наданої заявником постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра від 11.04.2019 року у виконавчому провадженні №58539203 вбачається, що виконавчий документ було повернуто стягувачу. У зазначеній постанові державним виконавцем прямо зазначено: «Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 11.04.2022 року». Таким чином, строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання був визначений та підтверджений постановою державного виконавця. Заявником не надано доказів того, що виконавчий документ повторно пред`являвся до виконання у період з 11.04.2019 року до 11.04.2022 року. Також заявником не надано доказів звернення до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та не наведено поважних причин можливого пропуску такого строку. Крім того, звертала увагу суду на те, що виконавчий документ був повернутий первісному стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» ще 11.04.2019 року. При цьому, заявником не надано жодних доказів того, що АТ КБ «ПриватБанк» у період з 11.04.2019 року до моменту укладення договору факторингу з ТОВ «Капіталресурс» 22.08.2025 року: звертався до органу державної виконавчої служби щодо розшуку виконавчого документа; звертався до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа; повторно пред`являв виконавчий документ до виконання; вчиняв інші дії щодо реалізації права на примусове виконання рішення суду. Фактично питання щодо необхідності отримання дубліката виконавчого листа виникло лише після переходу права вимоги до ТОВ «Капіталресурс» у 2025 році. Сам по собі факт укладення договору факторингу не може поновлювати або продовжувати строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, який існував у первісного стягувача. Заявником не доведено, що саме у даному виконавчому провадженні мали місце обставини, які б свідчили про переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Сам факт введення воєнного стану не звільняє заявника від обов`язку довести наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого документа та дотримання встановленого законом порядку його пред`явлення до виконання. Крім того, із витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження, наданого самим заявником, вбачається лише факт існування та завершення виконавчого провадження №58539203. Вказаний документ не підтверджує повторного пред`явлення виконавчого документа після його повернення стягувачу та не підтверджує наявності обставин, які б переривали строк його пред`явлення. Враховуючи викладене, вважаю, що заявником не доведено наявність усіх необхідних умов для видачі дубліката виконавчого листа, а саме: факту належним чином підтвердженої втрати виконавчого документа; звернення із заявою у межах встановленого строку; наявності підстав для поновлення такого строку. На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні заяви.
Представник заявника в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині заяви (п. 2) зазначено клопотання про розгляд заяви без участі представника ТОВ «Капіталресурс».
Заінтересовані особи по справі Березовська О. В., представник АТ КБ «ПриватБанк», представник другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи. Про причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду заяви до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали заяви, ознайомившись з матеріалами справи, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суд міста Дніпра від 06 лютого 2018 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 09.08.2010 року в сумі 54 326,58 грн., з якої: заборгованість за кредитом 5 777,31 грн., заборгованість по процентам 42 336,10 грн., заборгованість з пені та комісії 3 150 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 2 563,17 грн., а також стягнуто судовий збір 1 600 грн.
На підставі вказаного рішення з метою його примусового виконання судом видано 2 виконавчі листи, які 09 липня 2018 року супровідним листом направлено засобами поштового зв`язку на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк».
Зазначений виконавчий лист №205/6387/17 від 09.07.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 54 326,58 грн. перебував на примусовому виконанні у Новокодацькому відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, виконавче провадження №58539203.
Постановою старшого державного виконавця Новокодацькому відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пономаренка О. О. від 11.04.2019 у виконавчому провадженні №58539203 виконавчий документ повернуто стягувачу.
Згідно довідки з АСВП від 17.03.2026 виконавче провадження №58539203 завершено.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (клієнт) та ТОВ «Капіталресурс» (фактор) укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за умовами якого клієнт відступає належні йому права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та порядку, визначених цим договором. (п. 1 Договору) Ціна цього договору (купівельна ціна) становить 93 375 000 грн., які сплачені фактором на користь клієнта до укладання цього договору. (п.п. 2-3 Договору) Моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань. (п. 7 Договору)
Згідно акту №6 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №6 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 ТОВ «Капіталресурс» прийняв реєстр боргових зобов`язань №6 від 11.09.2025 на загальну суму 393 536 323,25 грн.
Як вбачається з витягу з Реєстру боргових зобов`язань №6 від 11.09.2025, ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 09.09.2010 у загальному розмірі 23 288,36 грн.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, у зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що оскільки заміна кредитора у зобов`язанні відбулась на підставі договору про відступлення прав вимоги, то до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі на звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, а тому заява ТОВ «Капіталресурс» підлягає задоволенню в цій частині.
Стосовно видачі дубліката виконавчого листа суд зазначає наступне.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що:
«стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).
Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії, тобто 11.04.2019) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документ.
Тобто, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи яких не містять.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа, у зв`язку з чим заява в частині видачі дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Замінити вибулого стягувача - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, б. 28а, ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі № 205/6387/17, виданому Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 09 липня 2018 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. М. Курбанова
Судове рішення № 139584653, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/6387/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: