Ухвала суду № 13958418, 14.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-86/09/2770

14.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, ТОВ "Оксі"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, представник відповідача, Севастопольської митниці- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, Прокурор, Прокуратури м. Севастополя- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 29.04.09 у справі № 2а-86/09/2770

за позовом ТОВ "Оксі" (Фіолентовське шосе, 1/1,Севастополь,99053)

доСевастопольської митниці (пр-т Нахімова, 5-А,м.Севастополь,99011)

За участю Прокуратури м. Севастополя (вул. Павличенка, 1, м. Севастополь, 99011)

про скасування податкових повідомлень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Кравченко М.М.) від 29 квітня 2009 року у справі № 2-а-86/09/2770 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі»до Севастопольської митниці за участю Прокурора м. Севастополь про скасування податкових повідомлень задоволено повністю. Визнані недійсними податкове повідомлення форми «Р»Севастопольської митниці № 8 від 02 грудня 2008 року на суму 45628,94 грн. ( з них: мито 43456,13 грн., штрафні санкції 2172,81 грн.), податкове повідомлення форми «Р»Севастопольської митниці № 9 від 02 грудня 2008 року на суму 228144,74 грн. ( з них: податок на додану вартість 217280,70 грн., штрафні санкції 10864,04 грн.), податкове повідомлення форми «Р»Севастопольської митниці № 8 від 10 квітня 2009 року на суму 45628,95 грн. (з них: податок на додану вартість 43456,14 грн., штрафні санкції 2172,81 грн.), податкове повідомлення форми «Р»Севастопольської митниці № 7 від 10 квітня 2009 року на суму 182515,80 грн. (з них: мито 173824,57 грн., штрафні санкції 8691,23 грн.).

Не погодившись з постановою суду, Севастопольська митниця звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29 квітня 2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення нормам матеріального та процесуального права та неповним зясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції не вжито всіх заходів для всебічного та обєктивного вирішення справи по суті, не надано належної оцінки доказам у справі. Заявник апеляційної скарги посилається на пункт 15 статті 1, статті 11, 41, 69 Митного кодексу України, згідно до яких митному органу надається право на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України. Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на статтю 313 Митного кодексу України відповідно до якої рішення митних органів по класифікації товарів для митних цілей обовязкові для підприємств і громадян. Севастопольська митниця вказує на те, що є контролюючим органом у відповідності з положеннями підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фон6дами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року та при донарахуванні податкових зобовязань позивачу діяла у рамках повноважень контролюючого органу та у відповідності з положеннями Закону щодо процедури узгодження податкових зобовязань.

У письмових поясненнях до апеляційної скарги представник заявника апеляційної скарги ще раз підтвердив доводи апеляційної скарги та посилався на підпункт 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо граничного строку визначення податкових зобовязань по ВМД від 06 грудня 2005 року та від 07 грудня 2005 року, який становить 07 грудня 2008 року.

У судових засіданнях представники заявника апеляційної скарги підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор м.Севастополь підтримав апеляційну скаргу Севастопольської митниці та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування усіх обставин справи, що мають значення для справи.

Ухвалою від 09 березня 2010 року Севастопольським апеляційним адміністративним судом призначено по справі комплексну судову товарознавче-економічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Міністерства юстиції України, м. Севастополь, вул.. Хрюкіна,18. Провадження у справі було зупинено.

Ухвалою від 18 жовтня 2010 року провадження у справі поновлено у звязку з надходженням до суду матеріалів адміністративної справи разом із експертним висновком.

Після поновлення провадження у справі у судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Прокурор у судове засідання не зявився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду прокурор сповіщений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання двічі не зявився, надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини по справі виникли у звязку з висновками Севастопольської митниці щодо визначення коду характеристики товару Екструзійної лінії для виробництва ПВХ листів, компактних та спінених з максимальною шириною 2130 мм за кодом 8477200000 згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, що оформлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі»у митному відношенні згідно до ВМД № 123000001/5/6087 від 06 грудня 2005 року, № 123000001/5/6097 від 06 грудня 2005 року, № 123000001/5/6101 від 06 грудня 2005 року, № 123000001/5/6135 від 07 грудня 2005 року, № 123000001/5/6158 від 08 грудня 2005 року. Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі»у гр. 33 вказаних ВМД був вказаний код характеристики товару Екструзійної лінії для виробництва ПВХ листів, компактних та спінених з максимальною шириною 2130 мм. згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності 8477809000.

Висновки відповідача щодо коду УКТЗЕД сталися підставою для визначення податкового зобовязання позивачу з податку на додану вартість у сумі 228144,74 грн., в т.ч. 217280,70 грн. за основним платежем та 10864,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкового зобовязання по ввізному миту в розмірі 45628,94 грн., у тому числі 43456,13 грн. за основним платежем та 2172,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі податкових повідомлень форми «Р»№ 9 від 02 грудня 2008 року та форми «Р»№ 8 від 02 грудня 2008 року відповідно.

Відповідно до частин 1, 2 статті 311 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними під позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обовязковими для підприємств і громадян.

Відповідно до частини 2 статті 3 Митного кодексу України митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Таким чином, щодо класифікації товарів митні органи приймають відповідні рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. У пункті 4 Порядку визначено, що держмитслужба визначає процедуру та встановлює форму рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД.

З метою вдосконалення митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати податків, зборів (обовязкових платежів) у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання, наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235 затверджений Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарі, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку прийняття рішень про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД віднесено до компетенції відділів номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці (ВНКТ) і відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці (ВКМВН).

Рішення про визначення коду товару документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) на запит підрозділу митної оформлення (ПМО) у разі вирішення питань з класифікації товарів (п.3 розділу І Порядку).

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку контроль правильності визначення коду товару згідно з УКТЕЗД під час митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом: перевірки повноти опису в митній декларації згідно з установленими вимогами, у тому числі опису його упаковки; перевірки відомостей про товар, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах; визначення завдань для перевірки характеристик товару з метою його ідентифікації та класифікації згідно з УКТЗЕД у разі ініціювання проведення митного митного огляду посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) або уповноваженими особами ПМО.

Посадові особи ВНКТ (ВКМВН) здійснює класифікацію товарів за запитами ПМО при вирішенні складних і спірних питань класифікації товарів.

Але, відповідне рішення щодо визначення коду товару відповідачем не приймалося. Код товару був визначений позивачем актом № К/0002/8/123000000/0022274413 «Про проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ»(код ЄДРПОУ 22274413)»від 28 листопада 2008 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, визначення коду товару згідно з УКТЕЗД здійснено відповідачем не у спосіб, що передбачений Митним кодексом України.

Відповідно до частин1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 1 статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Вважаючи, що для вирішення судом питання щодо відповідності коду характеристики товару Екструзійної лінії для виробництва ПВХ листів, компактних та спінених з максимальною шириною 2130 мм згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності та для вирішення питання правильності висновків Севастопольської митниці про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі»податкових зобовязань за митом у сумі 217280,70 грн. та податку на додану вартість у сумі 43456,13 грн. потребує наявність спеціальних знань у галузі науки, судова колегія призначила по справі комплексну судову товарознавче-економічну експертизу.

Відповідно до Висновку комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 319/320 від 10 вересня 2010 року екструзійна лінія для виробництва ПВХ листів, компактних та спінених з максимальною шириною 2130мм, що оформлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі»у митному відношенні згідно до ВМД № 123000001/5/6087 від 06 грудня 2005 року, № 123000001/5/6097 від 06 грудня 2005 року, № 123000001/5/6101 від 06 грудня 2005 року, № 123000001/5/6135 від 07 грудня 2005 року, № 123000001/5/6158 від 08 грудня 2005 року згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності відноситься до коду УКТЕЗД 8477809000 обладнання для обробки гуми або пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів, не включене до інших угруповань (інше обладнання) в межах цієї товарної позиції.

Висновки Севастопольської митниці, викладені у акті камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі»від 28 листопада 2008 року №К/0002/8/123000000/0022274413 про заниження ТОВ «Оксі»податкових зобовязань за митом та податку на додану вартість при митному оформленні вантажу за вказаними митними деклараціями визнані експертами такими, що є нормативно необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності у порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія не знаходить підстав не довіряти Висновку комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 319/320 від 10 вересня 2010 року у звязку з наступним.

Проведення експертизи здійснено експертом Плохотним О.В., який має вищу освіту, 2 кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальністю 12.1 «Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання», стаж експертної роботи за спеціальністю 12.1 з 2002 року та старшим науковий співробітником сектору судових економічних досліджень Свірідовою О.Є., яка має вищу освіту, 3 кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальностями 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», стаж експертної роботи з 2005 року.

З експертного Висновку вбачається, що при проведенні дослідження експертом економістом застосовувався метод документальної перевірки: встановлювалася відповідність проведених операцій ТОВ «Оксі»по визначенню суми податку на додану вартість при ввезенні екструзійної лінії для виробництва ПВХ листів чинному законодавству України. Щодо визначення коду товару експертом дослідження проводилося візуальним обстеженням, товарні характеристики визначались із урахуванням матеріалів справи та обстеження досліджуваного обладнання, досліджувалися основні технічні дані досліджуваної екструзійної ліні для виробництва ПВХ листів, компактних та спінених з максимальною шириною 2130мм (технічні дані вказані у таблиці № 1 Висновку).

Для класифікації товарів за УКТЕЗД експертом використані Основні правила інтерпретації класифікації товарів (Правило 1 Правило 6). Виходячи із технічних характеристик екструзійна лінія для виробництва ПВХ листів, компактних та спінених з максимальною шириною 2130 мм. класифікована як обладнання для виробництва виробів із гуми або пластмаси або з цих матеріалів. Визначення коду товару здійснено експертом відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України. При дослідженні експерти керувалися Законом України «Про Митний тариф України»та Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 1996 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, та розроблені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД.

Судова колегія вважає, що Висновок комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 319/320 від 10 вересня 2010 року відповідає вищевказаному діючому законодавству.

Судова колегія вивчила письмові заперечення та пояснення відповідача на Висновок експертів і вважає, що такі заперечення не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на Основних правилах інтерпретації класифікації товарів, а саме:

«ПРАВИЛО 1, Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень,

ПРАВИЛО 2.а) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів. Це правило застосовується при посиланні на комплектний чи завершений товар (чи такий, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чи розібраним; б) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

ПРАВИЛО 3. У разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

а)перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

б)суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 а), класифікуються відповідно До матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

в)товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються,

ПРАВИЛО 4. Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами, класифікуються у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.

ПРАВИЛО 5. На додаток до наведених Правил для зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

а)футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас, а також подібна тара (упаковка), яка має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатних для довготермінового використання, і подана разом з виробами, для яких вона призначена, класифікуються разом з упакованими у них виробами. Однак ця вимога не поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з виробами одне ціле і надає останньому істотно Інший характер; б)відповідно до зазначеного вище Правила 5 а) пакувальний матеріал та пакувальні контейнери, що поставляються разом з товарами, слід класифікувати разом, якщо вони відносяться до такого типу упаковки, яка використовується для упакування цих товарів, Однак це положення є необов'язковим у разі, коли ці пакувальні матеріали або контейнери придатні для повторного використання.

ПРАВИЛО 6. Для юридичних цілей класифікація товарів у під позиціях будь-якої товарної позиції проводиться відповідно до назви під позиції і приміток, які стосуються під позицій, а також вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лише під позиції одного рівня. У цілях цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп, якщо не обумовлено інше».

Крім того, судова колегія зазначає, що статтею 10 Закону України «Про податок на додану вартість»визначені особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) податку до бюджету.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 вказаного Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є митний орган при справлянні податку з осіб, які імпортують товари на митну територію України для їх використання.

Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону платники податку, що імпортують товари на митну територію України для їх використання відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митному органу.

Позивачем при митному оформленні товару була надана відповідачу уся необхідна інформація для розрахунку бази оподаткування податку на додану вартість, тому судова колегія вважає, що митним органом не може бути перекладена відповідальність на позивача за правильність визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія вважає, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Севастопольської митниці залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29 квітня 2009 року у справі № 2-а-86/09/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 грудня 2010 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська Н.П.Горошко