Ухвала суду № 13958410, 30.11.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1491/10/2/0170

30.11.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Сімферопольської районної спілки споживчих товариств - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 06.05.10 у справі № 2а-1491/10/2/0170

за позовом Сімферопольської районної спілки споживчих товариств (вул. Кооперативна, 1, Гвардійське, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97513)

доДержавної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2010 року позов Сімферопольської районної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі №0004402330 від 07.08.2009р. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам діючого законодавства.

У судове засідання представники позивача та відповідача не зявилися. Про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що працівники відповідача 11.06.2009р. провели перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту в магазині позивача №3, який розташований за адресою: м.Сімферополь, пр-т Перемоги/вул.Апрельська, 286/2.

За результатами вказаної перевірки був складений акт №0308/01/24/23/01757030, в якому зроблений висновок про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

На підставі вказаного акту відповідачем 07.08.2009 р. прийнято рішення №0004402330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” згідно з статтями 20 та 21 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 6160,40 грн.

Статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особам, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (п.6 та п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Положеннями статті 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що до субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з посадової інструкції на бухгалтера по обліку товарів, тари та розрахункового відділу райспоживспілки, затвердженою Головою правління Сімферопольської районної спілки споживчих товариств, що до функціональних обовязків бухгалтера входить, зокрема, ведення обліку руху товарно-матеріальних цінностей на складі позивача, розрахунки з постачальниками товару, отримання звітності від матеріально-підзвітних осіб та ведення контролю за правильністю оформлення звітності. Позивачем надані докази того, що всі видаткові накладні та книга отримання товару на магазин № 3 знаходяться в бухгалтерії позивача, в яких внесено отримання товару, що на думку працівників податкового органу реалізовувався без наявності необхідної документації.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У статті 3 Закону зазначено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин1,2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства статистики України № 389 від 28.12.1996 р. затверджена Інструкція Про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів , який зареєстрований в Мінюсті України 28.01.97 р. № 13/18187 . У п. 4.1 вказаної Інструкції зазначено, що товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються:

- у роздрібній мережі, на складах і сховищах;

- у мережі громадського харчування (фабриках-кухнях, їдальнях, ресторанах, закусочних, чайних, буфетах тощо).

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, які належать торговому підприємству, що знаходяться на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування(п.4.2 Інструкції ).

Матеріали справи свідчать про те, на виконання зазначених вище положень чинного законодавства, позивач встановив суворий порядок обліку товарів за Правилами №153 від 18.09.1997р., які затверджені постановою Правління Укоопспілки №153 від 18.09.1997р.

Позивачем також надані документи, яки свідчать про те, що до прийняття податковим органом рішення про застосування до нього штрафних санкцій йому були надані пояснення з приводи організації обліку товарів. Надані позивачем пояснення не були прийняти до уваги відповідачем при прийняття рішення, яке оскаржується.

В порядку, передбаченому статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів того, що зазначений порядок обліку товарів порушує вимоги чинного законодавства, надає позивачу можливість приховувати (не обліковувати) будь-яким чином товари, яки знаходяться на реалізації, що може привести до наявності у нього не облікованої готівки, ним також не надані докази того, що позивачем здійснювалась реалізація товару, який не був облікований у порядку, встановленому чинним законодавством.

З огляду на зазначене судова колегія вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не відповідають дійсним обставин справи, в наслідок чого у нього були відсутні підстав для застосування штрафних санкцій, визначених у статей 20, 21 цього Закону.

В силу викладеного відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції повно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2010 року у справі №2-а-1491/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 грудня 2010 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська М.А.Санакоєва