Рішення № 139583741, 09.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1204/26 Єдиний унікальний № 748/1139/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді: Костюкової Т.В.,

при секретарі: Самбур Д.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до АТ «Сенс Банк», в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 30.06.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та зареєстрований в реєстрі № 20926, про стягнення із ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» (наразі АТ «Сенс Банк») заборгованості в розмірі 24 380,89 грн та 650,00 грн плати за вчинення виконавчого напису, а загалом 25 030,89 грн таким, що не підлягає виконанню. Крім того, позивач просить судові витрати розділити відповідно до вимог ЦПК України.

В обґрунтування позову зазначає, що 18.08.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. щодо позивача на підставі виконавчого напису № 20926, вчиненого 30.06.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., було відкрито виконавче провадження № 62847917 та розпочато стягнення з ОСОБА_2 , на користь АТ «Альфа-Банк» (наразі АТ «Сенс Банк») заборгованості в розмірі 24 380,89 грн, а також 650,00 грн плати за вчинення виконавчого напису, що разом становить 25 030,89 грн.

Про вчинення виконавчого напису позивачу стало відомо лише у квітні 2024 р. після блокування її рахунків. Позивач зазначає, що жодних повідомлень від АТ «Альфа-Банк» про наявність заборгованості та вимог про її погашення не отримувала. Позивач не погоджується із виконавчим написом № 20926 від 30.06.2020 р. та вважає його незаконним, оскільки визначена у ньому заборгованість у розмірі 24 380,89 грн є спірною, а її складові не підтверджені належним та деталізованим розрахунком. Крім того, позивачу не було надано документів щодо умов кредитного договору, розміру кредиту, процентної ставки та порядку нарахування заборгованості. Також відсутні докази направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та погашення заборгованості.

Позивач також посилається на те, що виконавчий напис вчинено щодо заборгованості, яка виникла з кредитних правовідносин, при цьому відповідні зміни до Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р., на підставі яких передбачалася можливість вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, на час вчинення напису були визнані незаконними та нечинними.

Таким чином, позивач вважає, що виконавчий напис № 20926 від 30.06.2020 р. було вчинено приватним нотаріусом Харою Н.С. з порушенням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки відсутні докази належного повідомлення позивача про заборгованість та вимогу про її погашення, а також документи, які підтверджують безспірність заборгованості та правильність її розміру, у зв`язку з чим позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Костюкової Т.В.від 21.04.2026 р. відкрито провадження в справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, а також вирішено витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. та АТ «Сенс Банк» документи, необхідні для всебічного та повного з`ясування обставин справи.

07.05.2026 р. до суду надійшла заява від представника відповідача, в якій остання просила суд долучити до матеріалів справи, в електронному вигляді, позовну заяву з додатками.

08.05.2026 р. до суду надійшли витребувані документи від АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду від 21.04.2026 р.

13.05.2026 р. до суду надійшли витребувані документи від приватного виконавця виконавчого округу Палігіна О.П. на виконання ухвали суду від 21.04.2026 р.

25.05.2026 р. до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому остання просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві зазначено, що позивачем не доведено відсутності заборгованості, її погашення чи неправильності визначеного відповідачем розміру боргу. Представник відповідача вказує на дотримання нотаріусом вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису та подання стягувачем необхідних документів на підтвердження заборгованості. На обґрунтування своєї позиції посилається на положення ЦК України, ЗУ «Про нотаріат» та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.11.2020 р. у справі № 761/17040/18, від 23.01.2018 р. у справі № 310/9293/15 та від 23.12.2021 р. у справі № 189/115/19. Вважає, що позивач не надав належних і допустимих доказів на спростування заборгованості та порушення порядку вчинення виконавчого напису, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.

На вимогу суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не надала необхідні для всебічного та повного розгляду справи документи, які були витребувані ухвалою суду від 21.04.2026 р. Зазначена ухвала направлялася судом на адресу приватного нотаріуса: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення повернулося до суду (а.с.34,48).

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за наступних підстав та міркувань.

Судом встановлено, що позивач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » у зв`язку з укладенням шлюбу із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було зареєстровано 22.06.2023 р., що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 (а.с.9).

30.06.2020 р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 20926 про стягнення з боржника, ОСОБА_2 , на користь АТ «Альфа-Банк» (наразі АТ «Сенс Банк») заборгованості за кредитним договором № 491012867 від 15.10.2019 р. в розмірі 24 380,89 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 503,48, прострочена заборгованість за комісією та процентами 2 820,15 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту 20 704,82 грн, строкова заборгованість за комісією та процентами 352,44 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.12.2019 р. по 05.04.2020 р. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату зі стягувача у розмірі 650,00 грн. Загальна заборгованість боржника становить 25 030,89 грн (а.с.11).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП) № 62847917, 18.08.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 30.06.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. за реєстровим номером 20926 (а.с.10).

Згідно із наданої АТ «Сенс Банк» копії Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 491012867, вбачається, що 15.10.2019 р. між ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» (наразі АТ «Сенс Банк») було укладено угоду про надання споживчого кредиту у розмірі 21 324,21 грн, строком кредиту 60 міс. та процентною ставкою, % річних 39,90 %, тип ставки фіксована (а.с.27).

Відповідно до наданого АТ «Сенс Банк» копії меморіального ордеру № 666080 від 16.10.2019 р. вбачається, що відповідач перерахував позивачу суму у розмірі 21 324,21 грн у зв`язку з наданням кредиту за кредитним договором № 491012867 від 15.10.2019 р. (а.с.31).

Відповідно до наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 491012867 від 15.10.2019 р., встановлено, що заборгованість позивача становить 25 675,06 грн, з яких: 21 208,30 грн тіло кредиту, 3 266,76 грн відсотки, 1 200,00 грн штрафи (а.с.33).

Згідно із наданої приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. копії постанови від 12.12.2022 р. про зміну назви сторони виконавчого провадження (ВП) № 62847917, вбачається, що останній змінив назву сторони ВП № 62847917 (стягувача) з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк» (а.с.44,45).

Відповідно до наданої приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. копії постанови від 12.02.2024 р. про зміну назви сторони ВП № 62847917, вбачається, що останній змінив прізвище боржника з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (а.с.46).

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (п.п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п.п. п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в ЗУ «Про нотаріат» та Порядку.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, ст. 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що при розгляді позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується перевіркою виключно формального дотримання нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, а має перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності у стягувача права на безспірне стягнення відповідної суми заборгованості та дотримання встановленого законом порядку вчинення виконавчого напису.

Як встановлено судом, виконавчий напис № 20926 від 30.06.2020 р. вчинено на підставі заборгованості за кредитним договором № 491012867 від 15.10.2019 р. При цьому з наданих суду матеріалів убачається, що зазначений кредитний договір укладений у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчувався.

Разом з тим, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. на вимогу суду не надано належним чином завіреної копії нотаріальної справи, сформованої при вчиненні виконавчого напису № 20926 від 30.06.2020 р. Відповідна ухвала суду про витребування доказів нотаріусом не виконана, а поштове відправлення повернулося до суду без вручення адресату.

За таких обставин суд позбавлений можливості безпосередньо перевірити, які саме документи були подані стягувачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, зокрема документи на підтвердження безспірності заборгованості, її розміру, строку виникнення та дотримання порядку повідомлення боржника про порушення зобов`язання.

Водночас відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, саме на відповідача як на особу, яка заперечує проти позову та обґрунтовує правомірність стягнення за виконавчим написом, покладається обов`язок надати суду докази, які підтверджують дотримання встановленої законом процедури вчинення виконавчого напису та безспірність заявленої до стягнення заборгованості.

Суд бере до уваги доводи представника відповідача, викладені у відзиві, про те, що позивач не довела відсутності заборгованості, її погашення чи неправильності визначеного розміру боргу, а також про те, що стягувач подав нотаріусу документи, необхідні для вчинення виконавчого напису.

Разом з тим, наведені доводи не спростовують встановлених судом обставин. Саме по собі посилання відповідача на подання стягувачем необхідних документів нотаріусу не може вважатися достатнім доказом їх фактичного подання та змісту, оскільки матеріали нотаріальної справи на вимогу суду не надані, а тому суд не має можливості перевірити, які саме документи перебували у розпорядженні нотаріуса на момент вчинення спірного виконавчого напису.

Відповідно до наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 491012867 від 15.10.2019 р. загальний розмір заборгованості визначено у сумі 25 675,06 грн, з яких: 21 208,30 грн тіло кредиту, 3 266,76 грн відсотки та 1 200,00 грн штрафи (а.с.33). Водночас у виконавчому написі № 20926 від 30.06.2020 р. до стягнення визначено 24 380,89 грн, з яких 503,48 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2 820,15 грн прострочена заборгованість за комісією та процентами, 20 704,82 грн строкова заборгованість за сумою кредиту та 352,44 грн строкова заборгованість за комісією та процентами. Таким чином, розмір та структура заборгованості у наданому відповідачем розрахунку не відповідають даним, зазначеним у виконавчому написі, а відсутність матеріалів нотаріальної справи не дає можливості встановити, на підставі яких саме документів нотаріус визначив безспірною заборгованість у розмірі 24 380,89 грн.

Суд також враховує доводи позивача про ненадсилання їй стягувачем письмової вимоги про погашення заборгованості, при цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів її направлення та отримання позивачем.

Відсутність доказів належного повідомлення боржника має істотне значення для вирішення цього спору, оскільки боржник повинен мати можливість дізнатися про заявлену до нього вимогу, її розмір та складові, а також за необхідності заперечити проти неї до вчинення виконавчого напису. Ненадання таких доказів у сукупності з відсутністю матеріалів нотаріальної справи не дає суду підстав вважати доведеним дотримання нотаріусом передбаченої законом процедури.

Не спростовує зазначених висновків і посилання відповідача на те, що позивач не довела факту відсутності заборгованості. Предметом розгляду у цій справі є не лише питання фактичної наявності чи відсутності кредитної заборгованості, а передусім питання правомірності вчинення виконавчого напису та наявності на момент його вчинення передбачених законом умов для позасудового стягнення заборгованості у безспірному порядку.

При цьому суд не встановлює у даній справі остаточного розміру заборгованості за кредитним договором, оскільки для вирішення цього спору достатньо встановити, що на момент вчинення виконавчого напису його безспірність у передбаченому законом порядку не була належним чином підтверджена.

Також суд враховує, що виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, а тому при вирішенні питання щодо правомірності його вчинення підлягає перевірці дотримання вимог законодавства, чинного на момент вчинення виконавчого напису, щодо можливості стягнення заборгованості на підставі такого договору. Водночас приватним нотаріусом не надано витребуваних судом матеріалів нотаріальної справи, у зв`язку з чим суд не має можливості перевірити, які саме документи були подані стягувачем для вчинення виконавчого напису та чи давали вони нотаріусу достатні підстави для висновку про безспірність заборгованості і можливість вчинення виконавчого напису, що в сукупності з установленими судом обставинами свідчить про недоведеність правомірності такого стягнення відповідачем.

Суд також враховує доводи відповідача, викладені у відзиві, про дотримання нотаріусом вимог законодавства під час вчинення спірного виконавчого напису, а також посилання на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.11.2020 р. у справі № 761/17040/18, від 23.01.2018 р. у справі № 310/9293/15 та від 23.12.2021 р. у справі № 189/115/19. Водночас наведені відповідачем правові висновки не спростовують встановлених судом у цій справі обставин, оскільки вирішальним для правильного вирішення спору є встановлення дотримання нотаріусом передбачених законом умов для вчинення виконавчого напису та підтвердження безспірності заборгованості саме на момент його вчинення. З огляду на ненадання приватним нотаріусом витребуваних матеріалів нотаріальної справи, відсутність належних доказів повідомлення позивача про заборгованість та встановлені судом обставини щодо підтвердження її розміру, самі по собі посилання відповідача на зазначені постанови Верховного Суду не свідчать про правомірність спірного виконавчого напису.

Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві, зводяться переважно до тверджень про існування кредитного зобов`язання та відсутність доказів його повного погашення, однак не спростовують встановлених судом порушень порядку вчинення виконавчого напису та не підтверджують безспірності заборгованості саме у розмірі, визначеному виконавчим написом.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності передбачених законом умов для вчинення виконавчого напису № 20926 від 30.06.2020 р. Відсутність у матеріалах справи належним чином завіреної нотаріальної справи, ненадання доказів повідомлення позивача про порушення зобов`язання та вимогу про погашення заборгованості, а також відсутність належного підтвердження безспірності та правильності визначеного розміру заборгованості у своїй сукупності свідчать про те, що на момент оформлення спірного нотаріального акта вимоги законодавства не були дотримані. За таких обставин суд дійшов висновку, що виконавчий напис № 20926 від 30.06.2020 р. вчинено з порушенням вимог законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, у повному обсязі, включно із сумою заборгованості у розмірі 24 380,89 грн та 650,00 грн плати за його вчинення, що загалом становить 25 030,89 грн.

З огляду на викладене, доводи відповідача, наведені у відзиві, не спростовують встановлених судом обставин щодо порушень при вчиненні виконавчого напису та відсутності належного підтвердження безспірності заборгованості, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», ЗУ «Про Державний бюджет України», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про нотаріат», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 30 червня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований за № 20926, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 491012867 від 15 жовтня 2019 року у розмірі 24 380 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят) гривень 89 копійок та 650 (шістсот п`ятдесят) гривень плати за вчинення виконавчого напису, а всього 25 030 (двадцять п`ять тисяч тридцять) гривень 89 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору»).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, код ЄДРПОУ: 2902914111, місцезнаходження: 14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 139, оф. № 213.

Суддя Т.В. Костюкова