Постанова № 13958347, 16.11.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-7515/09/9/0170

16.11.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Цикуренко А.С. ) від 27.08.09 у справі №2а-7515/09/9/0170

за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (вул. Лабораторна 45а, м.Дніпропетровськ 49010; вул.Північна, 1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

доКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 27 серпня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Красноперекопському відкритому акціонерному товариству «Бром» до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 серпня 2009 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на відсутність у матеріалах справи доказів про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції застосував помилкові норми права та дійшов до помилкового висновку про наявність у позивача порушення вимог Закону.

У додаткових поясненнях позивач вказав, що господарські операції повернення ПП «Сіенерджі»в грудні 2009 року 60000 грн. в т.ч. ПДВ 10000 грн. підприємство відобразило в декларації за грудень 2009 року як зменшення податкового кредиту, а в декларації за січень 2010 року як зменшення бюджетного відшкодування. Податкова інспекція перевірила ці показники податкового обліку і не встановила ніяких порушень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування усіх обставин справи, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у звязку з висновком податкової інспекції про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у завищенні позивачем значення рядків бюджетного відшкодування за січень 2009 року у сумі 10000 грн.

Так, у акті від 20 травня 2009 року № 665/23-4/05444552/55 «Про результати виїзної позапланової перевірки Красноперекопського ВАТ «Бром», код ЄДРПОУ 05444552, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за січень, лютий 2009 року за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2008р., січень 2009р.»зазначено, що підприємством включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ 10000 грн. без підтвердження фактичного отримання послуг від ТОВ «Сіенерджі». Це порушення призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в січні 2009 року на суму 10000 грн. Завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 10000 грн. у січні 2009 року сталося у звязку з завищенням податкового кредиту у грудні 2008 року на суму 10000 грн.

Судова колегія не може погодитися з висновком Красноперкопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про завищення Красноперекопським відкритим акціонерним товариством «Бром»бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 10000 грн. у звязку з наступним.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для зясування достовірності та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2007 року між ПП «Сіенерджі»(Експедитор) та Красноперекопським ВАТ «Бром»(Замовник) був укладений договір на надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору, платежі за перевезення здійснюються Замовником на підставі рахунку Експедитора. Оплата рахунків Експедитора здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку.

В матеріалах справи є платіжне доручення № 161 від 24 грудня 2008 року з якого вбачається, що Красноперекопське ВАТ «Бром»здійснило оплату ПП «Сіенерджі»у сумі 60000,00 грн. за ТЕО контейнерів згідно рахунку-фактури № SE-0000077 від 23 грудня 2008 року у тому числі ПДВ 10000,00 грн. (а.с. 43).

В матеріалах справи є Рахунок-фактура № SE-0000077 від 23 грудня 2008 року, що був виписаний ПП «Сіенерджі»(постачальник) - Красноперекопському ВАТ «Бром»(Одержувач) на сплату за ТЕО контейнерів суми 83685,60 грн., в т.ч. ПДВ 13947,60 грн. (а.с. 45).

Але, позивачем не було отриману податкову накладну від ПП «Сіенерджі»по факту оплати суми 60000,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В свою чергу, стосовно отримувача товарів (робіт, послуг), відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків: або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Заявою від 20 січня 2009 року за № 2 (а.с. 38) Красноперекопський ВАТ «Бром»звернувся до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим зі скаргою на підприємства, які не надалі йому податкові накладні по першої події у звязку з перерахуванням грошових коштів, зокрема ПП «Сіенерджі»за платіжним дорученням № 161 від 24 грудня 2008 року на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн. за ТЕО контейнерів. Вказана заява була скерована на адресу відповідача у порядку вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Свою чергу, відповідач звернувся до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області з запитами від 28 січня 2009 року за № 260/7/15-02 та від 30 квітня 2009 року за № 1173/7/23-4 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Сіенерджі»згідно заяви Красноперекопського ВАТ «Бром»про ненадання податкової накладної на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.

У відповіді від 05 червня 2009 року за № 5788/7/23-037 ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області повідомило Красноперекопську ОДПІ в АР Крим про те, що кошти, які надійшли в грудні на розрахунковий рахунок ПП «Сіенерджі»у сумі 60000,00 грн. є погашенням дебіторської заборгованості за 2008 рік. По сумі вказаної заборгованості підприємству ВАТ «Бром»було надіслано претензію про сплату вказаної вище заборгованості, ПП «Сіенерджі»не надавало у грудні 2008 року транспортно-експедиційних послуг Красноперекопському ВАТ «Бром». Згідно платіжного доручення № 161 від 24 грудня 2008 року отримано 60000,00 грн., податкова накладна на вказану суму не виписувалася.

З відповіді ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області вбачається, що вказана інформація була надана на підставі листа ПП «Сіенерджі»№ 1759 від 01 червня 2009 року, а не на підставі позапланової виїзної перевірки.

Але, факт здійснення позивачем передплати у сумі 60000,00 грн. за договором від 19 грудня 2007 року і наявності у ПП «Сіенерджі»заборгованості перед Красноперекопським ВАТ «Бром»у сумі 60000,00 грн. підтверджується Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17 грудня 2009 року, якою позивач та ПП «Сіенерджі»домовилися про припинення зобовязань, а саме ПП «Сіенерджі»(Боржник) зобовязаний здійснити повернення передплати за Договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 19 грудня 2007 року за послуги ТЕО у розмірі 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів, а Красноперекопський ВАТ «Бром»(Боржник) повинен здійснити оплату за компенсацію витрат на страхування морських перевезень вантажів за Договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 19 грудня 2007 року у сумі 18913,35 грн. без ПДВ. Розмір зустрічних однорідних вимог складає 18913,35 грн. (для Красно перекопського ВАТ «Бром»в т.ч. ПДВ 3152,23 грн., для ПП «Сіенерджі»- без ПДВ).

Факт реального виконання Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17 грудня 2009 року підтверджується платіжним дорученням за № 623 від 17 грудня 2009 року, яким ПП «Сіенерджі»перерахувало позивачу суму 41086,65 грн., в т.ч. ПДВ 6847,77 грн.

Таким чином, матеріалами справи повністю підтверджується факт здійснення позивачем передплати за договором у сумі 60000,00 грн. у т.ч. ПДВ 10000,00 грн. та право на включення суми ПДВ 10000,00 грн. у склад податкового кредиту за грудень 2008 року за першою подією датою списання суми 60000,00 грн. з банківського рахунку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Враховуючи, що позивачем виконані усі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а саме положення підпунктів 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, у судової колегії немає правових підстав до висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»щодо завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2009 року у сумі 10000,00 грн.

Що стосується доводів податкової інспекції про безтоварність господарської операції позивача, то такі доводи були засновані на відповіді ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області. Крім того, дійсно, послуги на суму 60000,00 грн. за ТЕО ПП «Сіенерджі»надані позивачу у грудні 2008 року не були, однак як вказувалося вище, відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товарі (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Закон не встановлює залежність права платника ПДВ на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від того, що оплата за товар (послуги) та фактичне отримання товару (послуг) повинно бути здійснено протягом звітного періоду. Позивач перерахував кошти ПП «Сіенерджі»і до врегулювання спірних правовідносин між ним та ПП «Сіенерджі»у встановленому порядку та строки мав право на отримання послуг за договором.

Спірні правовідносини між позивачем та ПП «Сіенерджі»були врегульовані Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17 грудня 2009 року і позивач скоригував податковий облік та податкову звітність за грудень 2009 року належним чином про що свідчать відповідні акти відповідача, що надані судової колегії.

Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Краснопереркопського відкритого акціонерного товариства «Бром» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 серпня 2009 року у справі № 2-а-7515/09/9/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 03 червня 2009 року № 0000072304/0 про зменшення Красноперекопському відкритому акціонерному товариству «Бром» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року у сумі 10000,00 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 листопада 2010 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська М.А.Санакоєва