Ухвала суду № 139583083, 09.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19015/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судового засідання: Камілли В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м.Ужгород заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, в якій зазначив про те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2026 року у справі №308/19015/25, з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» була стягнута заборгованість за кредитним договором №1551-0717 від 09.05.2025 у сумі: 113704 (сто тринадцять тисяч сімсот чотири гривні), 80 коп., та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. Заявник не відмовляється від виконання судового рішення і прагне погасити існуючу заборгованість, однак наразі не має можливості сплатити всю суму боргу одночасно через скрутне матеріальне становище, той факт, що у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 на яких, згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/6522/25 від 13.06.2025 року заявник сплачує аліменти на їх утримання.

У зв`язку з чим просить розстрочити виконання рішення суду №308/19015/25 на 24 місяці, встановити порядок виконання рішення шляхом сплати щомісячними платежами розміром 5340 грн протягом 24 місяців.

Суд, розглянувши заяву зяавника ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 було задоволено. З ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» була стягнута заборгованість за кредитним договором №1551-0717 від 09.05.2025 у сумі: 113704 (сто тринадцять тисяч сімсот чотири гривні), 80 коп., та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

На підставі рішення було відкрито виконавче провадження №81674718. Разом із виконавчим збором та виконавчими витратами сума заборгованості складає 128151,57 грн (сто двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят одну грн 57 коп).

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення не з неможливістю його виконання взагалі, а з наявністю об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють його виконання у встановлений спосіб та строк. Перелік таких обставин не є вичерпним, а питання про їх наявність вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.

Як убачається з матеріалів справи, заявником наведено та підтверджено належними доказами обставини, які свідчать про складне матеріальне становище та відсутність можливості сплатити присуджену суму одноразово. З огляду на розмір присудженої до стягнення суми та матеріальний стан заявника, виконання рішення одноразово є для нього істотно утрудненим.

Водночас суд враховує, що розстрочення виконання рішення не змінює його змісту та не припиняє обов`язку боржника щодо його виконання, а лише визначає інший порядок погашення присудженої суми частинами та у встановлені судом строки. Отже, застосування такого процесуального механізму спрямоване на забезпечення реального виконання судового рішення, а не на звільнення боржника від виконання покладеного на нього обов`язку.

При цьому суд бере до уваги і майнові інтереси стягувача. Надання розстрочки на визначений судом строк забезпечує поступове та гарантоване виконання рішення, одночасно не покладаючи на боржника надмірного тягаря, який за його фактичного матеріального становища може призвести до неможливості виконання рішення взагалі. Такий підхід відповідає принципам справедливості, розумності та пропорційності та забезпечує необхідний баланс інтересів сторін.

Верховний Суд у своїй практиці також виходить із того, що вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд має враховувати винятковий характер такого заходу, майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан та інші істотні обставини справи.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом обставини, матеріальний стан заявника, розмір присудженої до стягнення суми, необхідність забезпечення реального виконання судового рішення та дотримання балансу інтересів сторін, суд доходить висновку про наявність передбачених ст. 435 ЦПК України підстав для розстрочення виконання рішення суду.

При цьому визначений судом строк розстрочення не перевищує одного року з дня ухвалення рішення, що відповідає вимогам ч.5 ст.435 ЦПК України.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви в частині розстрочення витрат на виконання рішення.

Відповідно до ст.435 ЦПК України суд вправі відстрочити або розстрочити виконання саме судового рішення, тобто змінити порядок та строк виконання обов`язку, визначеного таким рішенням. Витрати виконавчого провадження не є складовою суми, присудженої судовим рішенням, а виникають на стадії його примусового виконання у зв`язку із вчиненням виконавчих дій.

Згідно зі ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження є витратами, пов`язаними з організацією та проведенням виконавчих дій. Відтак вони мають іншу правову природу, ніж заборгованість, визначена судовим рішенням, та не є предметом розстрочення в порядку ст.435 ЦПК України.

Отже, оскільки повноваження суду щодо розстрочення відповідно до ст.435 ЦПК України поширюються на виконання судового рішення, а не на витрати, понесені у процесі його примусового виконання, правові підстави для розстрочення таких витрат відсутні.

Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви в частині розстрочення витрат на виконання рішення суду слід відмовити.

За таких обставин заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.267, 353, 435 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2026 року у справі №308/19015/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 113704 (сто тринадцять тисяч сімсот чотири гривні), 80 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп, на 12 (дванадцять) місяців по 9677,3 грн. щомісячно з дня набрання рішенням суду законної сили. Останній платіж здійснити не пізніше 09.09.2027 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник