Ухвала суду № 139581837, 27.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33729/26-к

пр. 1-кс-34916/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ДП «Клінічний санаторій «Карпати» ПрАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», прокурора ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання директора Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Карпати» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к, у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019,

встановив:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ДП «Клінічний санаторій «Карпати» ПрАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к, у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019, в частині заборони користування та розпорядження об`єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 2292253121227, який розташований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, вулиця Без назви, будинок 1, що на праві власності належить ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), та перебуває у володінні ДП «Клінічний санаторій «Карпати» ПрАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця».

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що арешт було накладено необґрунтовано, станом на сьогодні жодної необхідності у застосуванні такого заходу як заборона користування та розпорядження немає, подальше існування обтяжень у вигляді заборони користування та розпорядження вказаним майном негативно впливає на нормальну господарську діяльність ДП «Клінічний санаторій «Карпати», а відтак вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судовому засіданні адвокат клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що арешт на майно накладено обґрунтовано, потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження не втратила свою актуальність.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Слідчим суддею, за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к накладено арешт, окрім іншого, на майно, яке належить на праві власності ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), а саме, серед іншого, на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2292253121227, який розташований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, вулиця Без назви, будинок 1.

Відповідно до статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к, при накладенні арешту слідчий суддя керувався вимогами статті 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою забезпечення дієвості досудового розслідування та у слідчого судді були наявні обґрунтовані підстави вважати, що дані речі та документи мають значення для встановлення обставин під час досудового розслідування та те, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98, а також є предметом кримінального правопорушення. Разом із наведеним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.

З огляду на положення частин другої, третьої статті 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває. А отже майно, яке має ознаки, визначені частиною другою статті 167 КПК України, може підлягати арешту у кримінальному провадженні, в якому не повідомлено про підозру жодній особі.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна в частині заборони користування та розпорядження, слідчий суддя дійшов висновку, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки заявник, при зверненні до суду, не довів обставин, на які посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, в своїй сукупності, не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту, не спростовують підстав та мети його застосування.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання, за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності володільця майна обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав володільця майна, відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Відтак, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно, не доведено відсутності потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення, тому, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, у тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись статтями 26, 170-175, 309, 379, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1