Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 302/1069/26
Провадження № 2/302/659/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року селище Міжгір`я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Повідайчика О.І., з участю секретаря судового засідання Куруц В.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синевирської сільської ради, третя особа, без самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
10 серпня 2026 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах представницею адвокаткою Гренджа Вікторією Юріївною, до Синевирської сільської ради, третя особа, без самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини..
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно померлого: житловий будинок під № 1617 в селі Синевир, Хустського району, Закарпатської області, та земельна ділянка площею 0,25 га, ур. «Біля будинку», яка відведена для будівництва та обслуговування вищевказаного ж/будинку. За життя ОСОБА_3 ,1930 р.н., заповітного розпорядження не залишив, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 86101369 від 24.07.2026. Спадщина до майна померлого ОСОБА_3 не відкривалася, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86101403 від 24.07.2026. Спадкоємців за законом першої черги, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 немає, спадщина померлого ОСОБА_3 не визнана відумерлою, позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном та був необізнаний щодо обов`язковості подання заяви нотаріусу протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця про прийняття спадщини, а також про те, що його батько ОСОБА_2 належно спадщину до майна померлого свого батька ОСОБА_3 не прийняв, тому просив визначити йому строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою від 11 серпня 2026 року провадження в справі було відкрито, постановлено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.
Позивач в підготовче засідання не з`явився.
Представниця позивача адвокатка Гренджа В.Ю. подала суду заяву від 08 вересня 2026 року, в якій просила розглянути справу без участі позивача та її представниці, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач Синевирська сільська рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, подала суду заяву в якій просила розглянути справу без участі представника відповідача. З поданої заяви слідує визнання позову Синевирською сільською радою Хустського району Закарпатської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву від 02 вересня 2026 року про розгляд справи у його відсутності, заперечень до позовних вимоги ОСОБА_1 не має.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідачі визнали позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд доходить висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_3 , у селі Синевир Міжгірського району Закарпатської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21 травня 2021 року Міжгірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (а.с.6).
Відповідно до довідки № 1031, виданої 14 липня 2026 року виконкомом Cиневирської сільської ради Хустського району Закарпатської області (а.с.13) померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 в даному будинку АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 невістка.
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо відкриття спадкових справи та видачі свідоцтв про право на спадщину (а.с.7).
За загальним правилом положень про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
У відповідності з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування, тому відповідач визначений в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як вбачається з наданих позивачем документів, протягом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки вважав, що його батько, як син померлого і спадкоємець першої черги, прийняв і належно оформив спадщину та має право розпорядитися нею, зокрема, подарувати йому будинок. Маючи запевнення батька про прийняття ним спадщини за ОСОБА_3 , позивач і не міг звертатись до нотаріуса за прийняттям спадщини позаяк належить до п`ятої черги спадкоємців за законом. Відтак, з урахуванням положень ст. 1258 ЦК України, вважав, що не одержав право на спадкування, через прийняття спадщини спадкоємцем першої черги.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Вчинення особою певних юридично значимих дій, які апріорі не можуть мати жодних правових наслідків вочевидь не відповідає критерію розумності. Наявність у позивача, який належить до п`ятої черги спадкоємців за законом, відомостей про прийняття спадщини спадкоємцем першої черги, за відсутності підстав для виникнення будь-яких сумнівів у їх достовірності є обставиною, яка свідчить про те, що у нього не виникло право на спадкування. У зв`язку з цим позивач об`єктивно уважав, що не має підстав для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини оскільки не має права на спадкування.
Доводи позивача про пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_3 внаслідок добросовісної впевненості про вступ у спадщину за ним ОСОБА_2 , підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Враховуючи встановлені обставини справи та беручи до уваги сумлінну поведінку ОСОБА_1 , який після отримання відомостей про неприйняття спадщини за ОСОБА_3 будь-ким із спадкоємців попередніх черг, зокрема й ОСОБА_2 , не допускав невиправданих зволікань, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, визначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.
Суд не встановив обставин, які б свідчили, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини за ОСОБА_3 порушує права чи законні інтереси третіх осіб, оскільки ОСОБА_2 , який є спадкоємцем першої черги за померлим ОСОБА_3 , подав заяву про відсутність заперечень щодо заявленого позову, тобто визнання позову.
Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Синевир Хустського району Закарпатської області, як спадкоємцю п`ятої черги за законом, - строком два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 08.09.2026.
Повне найменування учасників:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Синевирська сільська рада; код ЄДРПОУ 04350889; місцезнаходження: с. Синевир, 1066 Хустський район, Закарпатська область, 90041;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О. І. Повідайчик
Судове рішення № 139580143, Міжгірський районний суд Закарпатської області було прийнято 08.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 302/1069/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: