Рішення № 139579737, 01.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1204/26

Провадження № 2/201/2336/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

15.05.2025р. між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредит карткою» № 010-MR-82-1747311858270-13840226 від 15.05.2025р., згідно з якої, на умовах заяви, з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (далі - дата початку кредитування) клієнт має праве отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на КР надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР, із здійсненням банком договірного списання з КР у визначених договором випадках, виконанні банком інших операцій за КР відповідно до умов договору.

Поточний ліміт встановлюється в межах максимального ліміту кредиту, який складає 500 000,00 грн. (далі Максимальний ліміт). Максимальний та Поточний ліміт далі по тексту заяви - ліміти. Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування - 300 000,00 грн.

Строк кредиту становить 300 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Зміна строку кредиту є можливою відповідно до порядку, зазначеному в підпункті 2.3.4. пункту 2.3. Статті 2 Розділу 6 Правил.

За користування кредитом протягом строку кредиту та у разі неповернення клієнтом кредиту в останній день строку кредиту), в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована 48,00% річних; процентна ставка у разі неповернення клієнтом кредиту в останній день строку кредиту становить 48,00% річних.

Відповідачка зобов`язалася використати кредит відповідно до умов, повернути його, сплатити проценти та виконати інші зобов`язання відповідно до договору та тарифів банку.

Згідно умов кредиту, відповідачка має повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти. Кредит може бути наданий на поточний рахунок відповідачки або через кредитний рахунок з подальшим відображенням на поточному рахунку в день видачі кредиту або на наступний робочий день, залежно від часу видачі.

Станом на 04.12.2025р. заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитом складає 374 888,90 грн., яка складається з заборгованості за відсотками, дозволеного та недозволеного овердрафту, у тому числі прострочена заборгованість обов`язкового щомісячного внеску 35 512,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» достроково заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010-MR-82-1747311858270-13840226 від 15.05.2025р. у розмірі 374 888,90 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачка правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористалася.

Рух справи.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 02.02.2026р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження (а.с. 70).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 02.02.2026р. частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову (а.с. 71-73).

Підготовче засідання у справі закрите 30.04.2026р. та справа призначена до судового розгляду по суті (а.с. 155).

Представник позивача ОСОБА_2 в заяві від 27.08.2026р. зазначила, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення по справі, розгляд справи просила проводити без участі представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 03.03.2026р., 30.04.2026р., 09.07.2026р. та 01.09.2026р. не з`явилася, про дати та час слухання справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на підтверджену адресу місця її реєстрації та оголошення про виклик особи, конверти, якими направлялась поштова кореспонденція повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Заяв про розгляд справи за її відсутності відповідачка не надавала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідачка, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 21.08.2024р. ОСОБА_1 звернулася до АТ «Райффайзен Банк» та підписала заяву про акцепт Публічної пропозиції/Угоду №CMDPI-3452133 від 21.08.2024р. (а.с. 19-20).

Відповідно до цієї угоди відповідачка прийняла/акцептувала публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», висловила повну та безумовну згоду з її умовами.

15.05.2025р. між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010-MR-82-1747311858270-13840226, згідно умов якої кредитор зобов`язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту 300 000,00 грн. та максимального ліміту 500 000,00 грн. під 48,0 % річних, строком на 300 місяців, а позичальник зобов`язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначенні заявою-договором (а.с. 11).

Відповідно до виписки по картковому рахунку відповідачки, наявної у матеріалах справи, також вбачається, що їй був встановлений кредитний ліміт, таким чином, були надані кредитні кошти, якими відповідачка активно користувалася, здійснюючи фінансові операції, в тому числі, в продуктових магазинах, в аптеках, отримання готівки у банкоматах тощо (а.с. 22-29).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за заявою № 010-MR-82-1747311858270-13840226 від 15.05.2025р., загальна заборгованість станом на 04.12.2025р. становить 374 888,90 грн., з яких: п. 1. заборгованість за дозволеним овердрафтом 300 000,00 грн.; п.2. заборгованість за не дозволеним овердрафтом 73 469,40 грн.; п. 3. в т.ч. прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску 35 512,34 грн.; п. 4. заборгованість за відсотками 1 419,50 грн.; п. 5. заборгованість по штрафу: 0,00 грн. (а.с. 6-7).

У зв`язку з невиконанням відповідачкою умов договору на електронну адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу від 04.12.2025р. про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, надавши можливість останній добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів (а.с. 30). Однак відповідачкою у визначені кредитором строки заборгованість не погашено (а.с. 45-48).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016р. №1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі частиною 2 статті 9Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконав та надав їй кредитні кошти.

Оскільки взяті на себе зобов`язання відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала, у позивача виникло право стягнення заборгованості, яка станом на 04.12.2025р. становить 374 888,90 грн., з яких: заборгованість за дозволеним овердрафтом 300 000,00 грн.; заборгованість за не дозволеним овердрафтом 73 469,40 грн.; прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску 35 512,34 грн.; заборгованість за відсотками 1 419,50 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог АТ «Райффайзен Банк».

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 623,33 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 664,00 грн., що разом становить 7 287,33 грн. (а.с. 5, 58).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010-MR-82-1747311858270-13840226 від 15.05.2025р. у розмірі 374 888 (триста сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 623,33 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 664,00 грн., що разом становить 7 287 (сім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 33 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складений 08 вересня 2026 року.

Суддя Наумова О.С.