Рішення № 139579703, 28.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 745/943/25

Провадження № 2/932/6427/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді: Малінова О.С.,

за участю секретаря: Ликової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 ; фактично місце проживання: Чернігівська область, Корюківський район, с. Спаське) в інтересах якої діє адвокат Бабич Анатолій Іванович до Мирноградської міської військову адміністрацію Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44670895) ), третя особа: Менська районна державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02901658) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла зазначена позовна заява. Позивач просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вона вказала, що після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_2 . Позивачка пропустила строк для прийнятті спадщини, оскільки не подала заяву про прийняття спадщини, так як вважала, що в цьому не має потреби, а також у зв`язку із активними бойовими діями та підвищеною загрозою для життя та здоров`я у місті Мирнограді Донецької області позивачка була вимушена змінити місце проживання, перемістившись до іншої області, через що і не змогла вчасно звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини.

На підставі вищевказаного просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка.

Позивачка, представник позивачки в судове засідання з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення позивних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши заяви, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Спаське Сосницького району Чернігівської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).

Згідно актового запису про шлюб позивачка ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 перебували у шлюбі (номер свідоцтва НОМЕР_3 від 25.07.1997 р.)

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить із наступних положень закону. Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини , а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість у судовому засіданні встановлено, що позивачка названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подавала до нотаріальної контори заяви, що підтверджується копією постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини ( ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У той же час, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Виникнення у нього права на спадкування за законом, залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом йому слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за заповітом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину і в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Виписане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12, яка за ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів.

Згідно буквального її сприйняття, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка як спадкоємець першої черги не зверталася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна, щоб спадкувати, позивачка, у встановлений законом строк, повинна була подати до нотаріальної контори заяву про таке бажання, проте вона цього не зробила.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивачка вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за законом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.

ОСОБА_1 просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 її чоловіка.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини вказує те, що в цьому не мала потреби, а також у зв`язку із активними бойовими діями з 2022 року та підвищеною загрозою для життя та здоров`я у місті Мирнограді Донецької області позивачка була вимушена змінити місце проживання, перемістившись до іншої області, через що і не змогла вчасно звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини, ці обставини не дозволили їй здійснити своє право.

Позивачці було відомо про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк на прийняття спадщини спадкоємцями сплив 19 березня 2017 року.

Тобто із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка звернулася майже через 8 років роки після відкриття спадщини.

Подання заяви про відмову від спадщини є правом спадкоємця, а її відсутність не може підтверджувати або спростовувати наявність у спадкоємця волевиявлення щодо прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обставини, на які посилається позивач, такими не є. Поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини позивачка не навела.

Об`єктивних, непереборних, істотних труднощів у позивача для вчинення нею дій по поданню до будь-якої нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка не було.

Щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, то відповідно до п. 3 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Даний пункт Постанови було виключено на підставі Постанови КМУ № 469 від 09.05.2023 року.

Враховуючи викладене позивачці слід відмовити в задоволенні позову у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1225, 1261,1268 ,1272 -1275 , 1296-1298 ЦК України , ст.ст. 57, 79, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 ; фактично місце проживання: Чернігівська область, Корюківський район, с. Спаське) в інтересах якої діє адвокат Бабич Анатолій Іванович до Мирноградської міської військову адміністрацію Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44670895) ), третя особа: Менська районна державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02901658) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О.С. Малінов