Рішення № 139579483, 02.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21826/25-Е

Провадження № 2-др/522/134/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Зелінська К.Ю.

розглянувши заяву представника позивача Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 522/21826/25-Е за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2026 року судом ухвалено рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково.

До суду 07.07.2026 року надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву передано головуючому судді 08.07.2026 року.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2026 року у справі № 522/21826/25-Е позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики було задоволено частково (на 52,74%), однак судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 000,00 грн. Посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 270 та ст. 141 ЦПК України, заявник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 637,00 грн, а також додатково повідомляє про зміну найменування позивача з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на ТОВ «ІННОВА-НОВА».

У судове засідання призначене на 02.09.2026 року сторони не з`явились.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2026 року у справі № 522/21826/25-Е позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики було задоволено частково, однак судом не вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу..

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Таким чином, суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2637,00 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 522/21826/25-Е за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА-НОВА (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) судові витрати на надання ТОВ «ІННОВА-НОВА» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 2637, грн. 00 коп

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Суддя: А.В. Науменко

Повний текст рішення складено 08.09.2026 року

Суддя: А.В. Науменко

02.09.2026