Ухвала суду № 139578908, 08.09.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/110/26

Номер провадження 6/719/35/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Вербіцька М. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в інтересах якого діє представниця Футорян Світлана Миколаївна, стягувач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

25.08.2026 до Новодністровського міського суду Чернівецької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «ФК «ЄАПБ», в інтересах якого діє представниця Футорян С. М., стягувач АТ «ТАСКОМБАНК», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. про заміну сторони виконавчого провадження.

У заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготара М. В. перебуває виконавче провадження № 81147792 з примусового виконання виконавчого документа № 719/110/26 про стягнення з боржника на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказує, що 29.06.2026 між АТ «ТАСКОМБАНК» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №002/11725921-SP від 22.09.2021 року та за кредитним договором № 002/12253885-CK_SB від 26.10.2021, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З огляду на зазначене, заявник просить замінити стягувача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» у виконавчому провадженні № 81147792 з примусового виконання виконавчого документа № 719/110/26, виданого Новодністровським міським судом Чернівецької області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором №002/11725921-SP від 22.09.2021 та за кредитним договором № 002/12253885-CK_SB від 26.10.2021, на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» .

Заявник та його представниця у судове засідання не з`явилися, проте у заяві клопотали розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Боржник у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час і дату судового засідання, зокрема, шляхом надіслання судової повістки.

Інші учасники жодних заяв чи клопотань суду не подавали.

За таких обставин суд уважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності учасників справи та не фіксуючи технічними засобами судове засідання.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

1. Суд установив, що у провадженні Новодністровський міський суд Чернівецької області перебувала справа № 719/110/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/11725921-SP від 22.09.2021 та за кредитним договором №002/12253885-CK_SB від 26.10.2021.

2. 15.04.2026 рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області у справі № 719/110/26 позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

3. Новодністровський міський суд Чернівецької області видав виконавчий документ №719/110/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором.

4. На примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготара Миколи Вікторовича перебуває виконавче провадження №81147792 з примусового виконання виконавчого документа № 719/110/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитними договорами. Відповідно до змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2026 (ВП № 81147792) її видано на підставі виконавчого документа № 719/110/26, виданого 19.05.2026 Новодністровським міським судом Чернівецької області: стягнути на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитними договорами № 002/11725921-SP від 22.09.2021 та №002/12253885-CK_SB від 26.10.2021 у розмірі 82 066,60 грн та стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

5. 29.06.2026 між АТ «ТАСКОМБАНК» (первісним кредитором) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 002/11725921-SP від 22.09.2021 та за кредитним договором №002/12253885-CK_SB від 26.10.2021, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Пунктом 2.1. договору факторингу № НІ/11/35-Ф визначено, що в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників , підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Пункти 2.3.-2.4. договору факторингу № НІ/11/35-Ф врегульовують, що відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку № 2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п. 3.1. цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору. У день коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги боргу до позичальників, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 3 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді (додаток № 4).

Заявник надав суду копію акту прийому-передачі реєстру прав вимоги від 29.06.2026, належним чином підписаного сторонами договору факторингу № НІ/11/35-Ф, отже, суд констатує, право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до реєстрів прав вимог від 29.06.2026, підписаних сторонами договору факторингу, право вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 82 066,60 грн було передане ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язаннями є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частини перша, друга статті 509 ЦК України).

За змістом частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що визначені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не визначені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків наведені в частині другій статті 11 ЦК України, серед яких законодавець розрізняє: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частина п`ята статті 11 ЦК України). Тобто на підставі рішення суду цивільні права та обов`язки можуть виникати лише в конкретних випадках, визначених актами цивільного законодавства. Водночас, за загальним правилом, цивільні права та обов`язки виникають з юридичних фактів, найпоширенішими з яких є правочини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 по справі № 369/13444/20 зауважує, що сторони укладають правочин з метою врегулювання певних правовідносин, що визначає виникнення у них цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, врегульовані правочином, є різновидом регулятивних правовідносин, тобто таких, що виникають на основі юридичних дозволів і втілюються переважно в правомірних діях суб`єктів.

Водночас у випадку порушення учасником правовідносин умов правочину внаслідок невиконання взятих на себе обов`язків інша сторона має можливість захистити свої права (зокрема, у судовому порядку), а регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні, тобто такі, що захищені судовим рішенням.

Втім факт ухвалення судового рішення щодо прав та обов`язків учасників зобов`язальних (регулятивних) правовідносин не змінює самого зобов`язання та не припиняє його.

У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду керується тим, що згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно з приписами статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Вирішення судом спору за вимогою про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу (див. пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18).

Отже, ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не свідчить про заміну зобов`язання за договором новим зобов`язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, у яких права та інтереси сторони захищені судовим рішенням, що є обов`язковим до виконання на всій території України. Водночас таке судове рішення не змінює обсяг прав та обов`язків сторін зобов`язання, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання такого зобов`язання.

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012).

Одним з елементів забезпечення прав учасників справи на стадії виконання судового рішення є встановлена статтею 442 ЦПК України процедура заміни сторони виконавчого провадження. Наведеною статтею визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Правила цієї статті застосовуються також у разі, коли потрібно замінити боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Аналогічні положення містить ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Підставою для заміни стягувача у виконавчому листі є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв`язку із чим суд насамперед має з`ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність / чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою.

У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду вважає за неодмінне розмежувати поняття «право вимоги», «цесія» та «договір про відступлення права вимоги», нагадавши власний висновок, сформульований у пункті 73 постанови від 08.08.2023р. у справі № 910/19199/21, про те, що відступленням права вимоги (цесією) є сам факт заміни особи в зобов`язанні. Цесія є не окремим самостійним договором, а правовим наслідком укладення договору про відступлення права вимоги.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України. Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не можна ототожнювати з недійсністю правочину, а законодавець не пов`язує питання дійсності / недійсності правочину про заміну кредитора з дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору (див. пункти 92, 96 постанови у справі № 910/19199/21).

У пункті 132 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Отже, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з`ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов`язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.

На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою в статті 204 ЦК України.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, допоки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається лише у двох випадках: 1) коли недійсність правочину прямо визначена імперативним приписом закону (у разі його нікчемності); 2) якщо правочин оспорений у судовому порядку та визнаний недійсним на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

В інших випадках діє презумпція правомірності правочину, а також застосовується принцип його тлумачення favor contractus, за змістом якого всі сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) суд повинен тлумачити на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

У постанові від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про те, що суд має вирішувати питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником, якщо немає обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, з огляду на принцип правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих на обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 по справі № 369/13444/20 підтримує зазначений висновок та наголошує на тому, що під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може виходити за межі вирішуваного процесуального питання та констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним (недійсним згідно з приписом закону) або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.

Суд також повинен враховувати, що у частині третій статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Проте відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається виключно фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит не допускається фінансовій компанії, яка має право надавати послуги з факторингу. Правочин щодо відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит, укладений з особою, яка відповідно до закону не має права надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит, або фінансовою компанією, яка має право надавати послуги з факторингу, є нікчемним.

Суд з`ясував, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ТОВ «ФК «ЄАПБ» видами економічної діяльності останнього є: 82.91 Діяльність агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій 64.91 Фінансовий лізинг 64.92 Інші види кредитування (основний) 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

Отже, відступлення права вимоги за споживчим кредитом наведеній юридичній особі не суперечить приписам чинного законодавства.

За змістом статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).

За загальним правилом, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 515 ЦК України).

Отже, під час вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі суд також повинен дослідити, чи не встановлено законом або договором заборони на відступлення права вимоги у конкретних правовідносинах.

Крім окреслених вище питань, суд має перевірити дотримання сторонами умов договору відступлення права вимоги, з якими вони пов`язували факт переходу права вимоги до боржника. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, про те, що для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріальних правовідносин та перехід її прав і обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Також суд має дослідити, чи має стягувач (його правонаступник) реальну можливість звернути виконавчий документ до виконання з огляду на встановлені законом строки пред`явлення виконавчих листів до виконання, про що Велика Палата Верховного Суду детально зазначала у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальних правовідносинах відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідносинах у визначених законом випадках.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва потрібно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.

Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальних правовідносинах її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку із вибуттям особи зі спірних матеріальних правовідносин.

У пункті 71 постанови від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що наявність не виконаного боржником судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, крім того що змінюється його суб`єктний склад у частині особи кредитора.

У цій постанові також зазначено, що заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, зокрема й до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду, розвиваючи висновки, сформульовані у справі № 2-7763/10, у постанові від 10.09.2025 по справі № 369/13444/20 зазначає, що оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, а відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу, тому договір відступлення права вимоги кредитор може укласти і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір між сторонами матеріальних правовідносин (зобов`язання), до моменту виконання боржником зобов`язання або настання інших обставин, що є підставою для його припинення.

Незалежно від того, як сторони договору відступлення права вимоги охарактеризували (найменували) наявне зобов`язання: як таке, що належить кредиторові на підставі правочину, чи таке, що випливає із судового рішення, яким вирішено спір з приводу виконання відповідного правочину, - зазначена обставина не змінює правової природи наявного зобов`язання. У зв`язку із наведеним укладення договору цесії після ухвалення судового рішення так само має наслідком заміну сторони у матеріальних правовідносинах.

У постанові від 10.09.2025 по справі № 369/13444/20 особливу увагу Велика Палата Верховного Суду звертає на обов`язковість перевірки обсягу та дійсності права вимоги, яке передається новому кредитору в частині стягнення судових витрат, які не є зобов`язанням за договором та стягнені судовим рішенням із відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дату видачі виконавчого листа по справі № 719/531/20) строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття, у три роки.

Водночас у п. 10-2 Перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, останній раз Указом Президента України № 596/2026 від 13.07.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4928-IX від 14.07.2026, з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

У ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дату вчинення виконавчої дії у ВП № 62032364) зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява ТОВ «ФК «ЄАПБ», в інтересах якого діє представниця Футорян С. М., стягувач АТ «ТАСКОМБАНК», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. про заміну сторони виконавчого провадження, відкритому на підставі виконавчого провадження № 81147792 з примусового виконання виконавчого документа №719/110/26, виданого Новодністровським міським судом Чернівецької області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором №002/11725921-SP від 22.09.2021 та за кредитним договором № 002/12253885-CK_SB від 26.10.2021, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 258-261, 274-275, 277-279, 353, 442 ЦПК України, суд

Керуючись ст. 76-81, 89, 95, 258-260, 263, 268, 272, 352-355, 442, ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, ст. 12, 15, п. 10-2 Перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в інтересах якого діє представниця Футорян Світлана Миколаївна, стягувач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» у виконавчому провадженні № 81147792 з примусового виконання виконавчого документа № 719/110/26, виданого Новодністровським міським судом Чернівецької області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 002/11725921-SP від 22.09.2021 та за кредитним договором № 002/12253885-CK_SB від 26.10.2021, на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

Копію ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України на сторінці http://nd.cv.court.gov.ua/sud2415/gromadyanam/csz/.

Ухвала складена та підписана 08.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN: НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4, м. Бровари, Київська область, 07400.

Стягувач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ: 42254696, реквізити IBAN: НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО: 322001, адреса місцезнаходження: бульвар Верховної Ради, буд. 34, офіс 511, м. Київ, 02094.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович, адреса місцезнаходження: вул. Тараса Шевченка, буд. 37, м. Чернівці, Чернівецька область, 58001.

Суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА