Ухвала суду № 139578615, 08.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 вересня 2026 рокуСправа № 331/7025/26

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Губанов Р.О., розглянувши матеріали цивільного позову Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

та перевіривши дотримання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України),

встановив:

26 серпня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- Стягнути солідарно з: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП дані відсутні на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» ЄДРПОУ 32121458 (Україна, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) заборгованість з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (особовий рахунок, договір №20205292) за період з 01.01.2019 р. по 31.07.2026 р. на загальну суму 62 479,31 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

03.09.2026 судом отримано лист департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 01.09.2026 № 06.4-06/02/31007, згідно якого зазначена у позовній заяві в якості відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була знята з реєстрації місця проживання у зв`язку зі смертю, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що також підтверджується актовим записом про смерть № 289 від 06.04.2021.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 20, ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 296/12456/23 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 124629926), та зазначає таке.

Приписи закону: «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України); «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц, провадження № 14-477цс19; від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, провадження № 11-36апп1; від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19, провадження № 14-39цс20).

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц та від 20 листопада 2019 року у справі № 591/5619/17.

Згідно з ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За визначенням частини першої статті 24 ЦК України, фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин.

Здатність фізичної особи бути учасником правовідносин передбачає наявність у неї правосуб`єктності, обов`язковим елементом якої є правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 25 ЦК України). Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження (ч. 2 ст. 25 ЦК України) та припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

На момент подання позовної заяви ОСОБА_1 втратила цивільну правоздатність, а відповідно і здатність бути учасником цивільних правовідносин, у зв`язку з чим вона не підпадає під визначення фізичної особи та не може бути відповідачем у будь-якій цивільній справі, а відтак і солідарним боржником у зобов`язанні. Зазначення в позовній заяві в якості відповідача померлої особи суперечить вимогам ч. 2 ст. 48, п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Нормами ЦПК України не передбачено відкриття провадження у справі позовного провадження за заявою до відповідача, який помер до дня пред`явлення позову.

Оскільки смерть ОСОБА_1 настала до моменту звернення позивача до суду з цим позовом, тобто до виникнення спору між сторонами, можливість процесуального правонаступництва, за змістом статті 55 ЦПК України, у даній справі виключається. Так само, реалізація права позивача на заміну відповідача або залучення співвідповідача (ст. 51 ЦПК України) можлива лише за умови наявності в справі первісного відповідача (фізичної або юридичної особи).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 489/4072/16-ц (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 71807555).

Таким чином, позивачем у позовній заяві були об`єднані вимоги, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з вимогами, що не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_1 .

Отже, позивачем були порушені правила об`єднання позовних вимог, передбачені ч. 1 ст. 20, ч. 4 ст. 188 ЦПК України. При цьому, підстави для застосування судом положень статті 188 ЦПК України щодо роз`єднання позовних вимог у даному випадку відсутні, оскільки за змістом зазначених норм, виділені у самостійне провадження позовні вимоги повинні бути такими, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (ч. 6 ст. 188 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суддя

постановив:

позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, повернути Концерну «Міські теплові мережі».

Роз`яснити Концерну «Міські теплові мережі» право повторного звернення до суду з цими позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.О. Губанов